Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №560/503/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/503/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

03 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «ЛАРС-АГРО» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ФГ «ЛАРС-АГРО» є виробничим сільськогосподарським підприємством, юридична особа створена та зареєстрована відповідно до вимог законодавства України (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006731070002017906 від 03.06.2022 року).

Основним видом діяльності ФГ «ЛАРС-АГРО» згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є «01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

Для здійснення профільного виду діяльності, ФГ «ЛАРС-АГРО» орендує земельні ділянки та приміщення:

1) земельна ділянка площею 81,5377 га, за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, село Лугове (на підставі договору суборенди земельної ділянки від 05.10.2020 року);

2) зерносклад № 3, площею 82,925 кв. м. за адресою: Хмельницька область, село Колибань, вулиця Гагаріна, 2/2в (на підставі договору оренди №12/10-1 від 12.10.2020 року);

Для здійснення сільськогосподарської діяльності ФГ «ЛАРС-АГРО» використовує орендовані транспортні засоби: сівалка зернова Ніка 6, культиватор АГ-6 – 2 шт., дискова борона АДУ-6, дискова Борона Восход БП-4, оприскувач Рум, каток КЗК-6, несамохідний оприскувач Kvernelend, навісний оприскувач, причеп. В господарській діяльності ФГ «ЛАРС-АГРО» також використовує комбайн за договором позички № 1002 від 10.02.2024 року.

Для управління та обслуговування сільськогосподарської техніки ФГ «ЛАРС-АГРО» використовує працівників за цивільно-правовими договорами.

Згідно відомостей з електронного кабінету платника, Господарство не є «ризиковим», тобто не включено до переліку ризикових платників податку.

Добрива та ЗЗР для подальшого вирощування закуплялося у ТОВ «УКРАВІТ САЙЕНС ПАРК», додатки до повідомлення додаємо.

Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом – ПК України), Фермерське господарство «ЛАРС-АГРО» (надалі за текстом – Господарство або ФГ «ЛАРС-АГРО») складено податкову накладну № 2 від 20.06.2024 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом – ЄРПН).

До вказаної податкової накладної № 2 від 20.06.2024 року отримано квитанцію від 11.10.2024 року (в ЄРПН зареєстровано за № 9300157452), згідно якої зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1201, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано також надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної до податкової накладної № 2 від 20.06.2024 року для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України, позивачем направлено на адресу контролюючого органу пояснення вих. № 17-10 від 17.10.2024 року щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 20.06.2024 року.

Разом із зазначеним поясненням, до контролюючого органу надано копії первинних документів у кількості 32 (тридцять два) додатки, що підтверджують зазначену вище операцію та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 23.10.2024 року № 11951270/43168074 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 20.06.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 20.06.2024 з підстав, а саме: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт,послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи вказану відмову протиправною, фермерське господарство звернулося до суду із цим позовом.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року по справі №320/6312/18 зазначено, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з п. 1 яких є: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обгрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необгрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обгрунтування того, що постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.

Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім цього потрібно враховувати, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, контролюючим органом не було вказано про необхідність надання виключно документів, при цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Ба більше, суд враховує, що фермерське господарство "ЛАРС -АГРО" не є ризиковим та не включено до переліку ризикових платників податку.

Також, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права є неконкретизованою та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року по справі №1740/2004/18.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 4-5 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Зважаючи на викладене, суд вказує на те, що позивачем надані до ГУ ДПС у Хмельницькій області пояснення щодо зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 20.06.2024 з такими додатками: податкову накладну №2 від 20.06.2024 року; квитанцію N 9300157452; витяг з ЄДПОУ; витяг ПДВ; договір суборенди земельної ділянки від 05.10.2020р.; договір оренди № 3 № 12/10-1 від 12.10.2020 р.; договір оренди № 3 № 12/10-2 від 12.10.2020 р.; договір купівлі-продажу зерноскладу №3; договір позички техніки N 01022021/1 "01 " лютого 2021 р.; договір позички автомобіля № 01062021/1 від 01.06.2021р.; договір позички трактор №01062021/2 від 01.06.2021р.; договір Позички комбайн № 1002 від 10.02.2024 р; договір купівлі комбайн № 01-02/24 від 01.02.2024 р; подорожні листи; договір поставки NЦБ-32647 від 06.10.2023 р. 3 ТОВ "УКРАВІТ САЙЕНС ПАРК"; договір №23/03 від 23.03.2023 року з ТОВ «ГАРДЕН ПЕТРОЛЕУМ»; ліцензію; видаткові накладні; ТТН (паливо); звіт про земельні ділянки; акт витрат насіння садивного матеріалу 2023р; договір поставки N09-06/2024 -КПЗ від 14.06.2024 р.; ПД № 3632 від 20.06.2024 р.; видаткова накладна N3 від 21.06.2024 р + ттн; видаткова накладна № 5 від 21.06.2024 р + ттн; акт звірки; картка рахунку 361; розрахункові документи (банківська виписка); звіт 4-сг за 2023 рік; звіт 29-сг за 2023 рік; розрахунок доходів за 2023 рік; 1 ДФ за 2 квартал 2024 р. + уточненення за 2 квартал 2024, лист пояснення.

Також суд враховує, що позивачем направлявся лист №14/10 від 14.10.2024, який надісланий до ГУ ДПС у Хмельницькій області, яким повідомлено, що 08.07.2024 помилково сформовано податкову накладну №1 на суму 419878,05 грн (контрагент - на ТОВ "ПРОТЕЇН ІНВЕСТ") а також 10.07.2024 року помилково сформовано податкову накладну №7 на суму 259091,95 грн (контрагент - на ТОВ "ПРОТЕЇН ІНВЕСТ") та направлено для реєстрації в ЄРПН.

З огляду на викладене, податкові накладні № 1 на суму 419878,05 грн. (контрагент - на ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ»), а також № 7 від на суму 259091,95 грн. (контрагент - на ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ») є помилково-складеними, адже в ЄРПН наявна податкова накладна № 2 від 20.06.2024 року, реєстрацію якої і було зупинено (аналогічна податкова накладна) на загальну суму 678970,00 грн.

Крім того, що стосується невідповідності даних між статистичною та податковою звітностями. Інформація про посівні площі зазначається із загальної площі для посіву у підприємства ФГ «ЛАРС- АГРО», то суд враховує таке.

Показники форми № 4-сг (річна) вміщують дані про фактичні розміри посіву сільськогосподарських культур під урожай звітного року на дату подання звіту на землях, які перебувають у користуванні підприємства згідно з чинним законодавством. Форма звіту № 4-сг затверджена наказом Державної служби статистики України від 04.04.2024 року № 91 «Про затвердження форм державного статистичного спостереження щодо площ, валових зборів та урожайності сільськогосподарських культур». Можливість подання уточнення до форми № 4-сг не передбачені ані наказом Державної служби статистики України від 04.04.2024 року № 91, ані власне формою № 4-сг.

Пунктом 3 Роз`яснень Державної служби статистики України від 05.06.2018 р. № 17.4-12/4 площі сільськогосподарських культур, посіви на яких проведені після надання форми № 4-сг (річна), та зміни у господарському використанні посівів (перехід посівів із груп одного виробничого напряму до інших, наприклад, на зерно, зелений корм, сіно тощо) враховуються у показниках форми № 29-сг (річна) «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду» державного статистичного спостереження щодо площ, валових зборів та врожайності сільськогосподарських культур, яка містить дані щодо загальної уточненої посівної площі сільськогосподарських культур під урожай звітного року».

Відтак, інформацію, що не відображена у формі № 4-сг, позивач має право відобразити у Формі № 29-сг.

Тобто, контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не містять конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року по справі №360/1050/19.

Суд враховує, що на підтвердження здійснення господарської операції на виконання якої було складено податкову накладну № 2 від 20.06.2024 позивачем надано ряд підтверджуючих документів.

Суд враховує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає таке.

Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.