Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №560/3685/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3685/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

03 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 11-та Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд із позовом до 11 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, в якому просила:

- визнати рішення 11 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України стосовно зазначення у довідці про причинний зв`язок захворювання Гострої серцевої недостатності "Захворювання Так, пов`язане з проходженням військової служби", неправомірним, оскільки захворювання пов`язані із захистом Батьківщини;

- зобов`язати 11 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України повторно розглянути з урахуванням усіх поранень, контузій питання стосовно причинного зв`язку захворювання Гострої серцевої недостатності із смертю ОСОБА_2 .

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 11.06.2025 в задоволенні позову відмовив. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині у Збройних Силах України з 14.06.2022. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 30.05.2024 № 459н причина смерті - захворювання. Наказом № 2563 від 23.06.2024 "Про результати службового розслідування за фактом смерті сержанта ОСОБА_2 " встановлено, що причиною смерті стала гостра серцева недостатність. Смерть пов`язана з проходженням військової служби.

Відповідно до протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 3011 від 03.11.2024 захворювання сержанта ОСОБА_2 , яке призвело до смерті та причина смерті - Так, пов`язане з проходженням військової служби.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивачка звернулася до суду.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань запроваджено загальну мобілізацію.

Згідно з указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022№ 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який був неодноразово продовжений і діє по теперішній час.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно пункту 1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. N 402 (далі - Положення № 402) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Розділу I цього Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Згідно з пунктом 20.1 Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України, визначений у главі 21 Розділу 2 Положення N 402.

Зокрема, підпункт 21.5. пункту 21 глави 2 Положення № 402 (в редакції, на час існування спірних правовідносин) визначає формулювання постанов ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

Зокрема, підпункти "д" та "е" передбачають:

д) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби;

е) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн" - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.

Зазначені у підпунктах "д" та "е" постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.

Постанови ВЛК у формулюваннях, визначених підпунктами "д" та "е" не приймаються, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

навмисного спричинення шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

Як встановлено судом першої інстанції, згідно висновку експерта № 459н від 13.05.2024 при судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі із трупа ОСОБА_2 виявлений етиловий спирт у концентрації 0,32 % у крові та 0,71 % у сечі, що, відповідно до живих осіб, відноситься до практично відсутнього сп`яніння.

Члени комісії під час засідання дійшли висновку, що смерть ОСОБА_2 була наслідком захворювання серцево-судинної системи та настала в період його перебування безпосередньо в районі та у періоді здійснення заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України. При цьому було враховано, що факт вживання алкоголю міг вплинути на розвиток критичного стану захворювання.

Також судом першої інстанції враховано висновки Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20, у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Такого висновку Верховний Суд дійшов також у постанові від 26 лютого 2025 року по справі № 240/13173/22

Враховуючи зазначені обставини суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, в межах і відповідно до діючого законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.