Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №560/2367/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2367/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

03 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE", звернулося в суд із позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 22 січня 2025 року № ВХ 001-25 про накладання штрафу на позивача у розмірі 102 000 гривень.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 06 грудня 2024 року № 002/40-24 ПВ.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 11.06.2025 позов задовольнив у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби з безпеки на транспорті (Відділ, відповідач) на підставі наказу Державної служби з безпеки на транспорті від 03.12.2024 № 1091 була проведена з 03 по 06 грудня 2024 року у ТОВ «INTER CARS UKRAINE» позапланова перевірка характеристик продукції, митне оформлення якої призупинено, за місцем зберігання на митному пості «Хмельницький» Хмельницької митниці UA 40040, розташованому за адресою: вул. Північна, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000, а саме: накладки гальмівні, колодки гальмівні причепа, диски гальмівні, колодки гальмівні, ричаги підвіски, пальці ричага (кульові опори), амортизатори підвіски, рульові наконечники, тяги підвіски рульові.

За результатами перевірки був складені акт від 06.12.2024 № 002/40-24. Згідно з актом від 06.12.2024 № 002/40-24 було встановлено, що під час проведення позапланової перевірки митне оформлення якої призупинено (рішення Хмельницької митниці про призупинення митного оформлення продукції за результатами державного контролю продукції від 29.11.2024 № 4) за місцем зберігання на митному пості «Хмельницький» Хмельницької митниця, UA 40040, розташованому за адресою: вул. Північна, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000, встановлено відсутність документації яка має супроводжувати продукцію, а саме: сертифікатів відповідності за формою та змістом згідно з додатком 9 до порядку № 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою наведеною в додатку 6 до Порядку № 521), або наявність сертифіката відповідності, виданого призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій, частин та/або обладнання.

За результатами розгляду акту 06.12.2024 № 002/40-24 було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів в яких відображено зміст та детальний, що саме потрібно виконати суб`єкту господарювання для позитивного виконання вищезазначених рішень.

Державною службою України з безпеки на транспорті на підставі частини шостої статті 27 та статтей 33, 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1017, та за результатами експертизи (випробовування), аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення(нь) про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, прийнято рішення від 07.01.2025 року № 002/42-25/СР в якому частина рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів визнано результативним.

06.01.2025 ТОВ «INTER CARS UKRAINE» надало повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 03.01.2025 з супровідним листом № 6 від 03.01.2025, зареєстрований Державною службою України з безпеки на транспорті № 479/0/22-25 від 06.01.2025.

Після розгляду повідомлення про виконання усіх рішень відділом 73 з них було скасовано та чинним залишилось одне рішення від 06.12.2024 № 002/40-24 ПВ щодо комплекту накладок гальмівних «ROULUNDS», артикул RL571687N10A8, в яке були внесені зміни.

На підставі Акта перевірки та протоколу від 08.01.2025 відповідачем була прийнята постанова від 22.01.2025 № ВХ001-25 (Постанова) про накладання адміністративно-господарського штрафу на позивача в сумі 102 000 гривень.

Вважаючи спірні рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, нормативно-правовим актом, який встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, є Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010№2735-VI (далі - Закон №2735-VI).

Відповідно до ст.3 Закону №2735-VI законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно зі ст.1 Закону № 2735 орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).

У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін «орган ринкового нагляду» позначає також його територіальні органи;

державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам;

сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

За нормами ч.1 ст.4 Закону №2735 метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.10 Закону №2735 ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Так, за приписами Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із підпунктом 15-1 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1069 (далі - Постанова № 1069) затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, пунктами третім, четвертим, п`ятим якого визначено види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється Укртрансбезпекою, а також найменування нормативно - правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.

Згідно з положеннями ст.8 Закону №2735 обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

Суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію;

2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Зазначена документація надається у випадках, передбачених частиною дванадцятою статті 23 та частиною третьою статті 24 цього Закону.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.11 Закону № 2735 до повноважень органів ринкового нагляду, з метою здійснення ринкового нагляду, в межах сфер їх відповідальності, зокрема, належить проводити перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування).

За змістом ч.3 ч.4 ст.23 Закону № 2735 органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

Згідно із ч.1 ст.22 Закону №2735 заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до ч.5 ст.23-1 Закону № 2735-VI за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт. Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону № 2735-VІ Якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу, відкликати її та/або знищити або привести її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Нормами ч.1 та ч.2 ст.29 Закону № 2735-VI визначено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно із частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно із частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

За правилами ч.7 ст.33 Закону № 2735-VI у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

Згідно з приписами частин 1-3 ст.34 Закону №2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Отже, органом ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності за результатом проведення планової чи позапланової перевірки характеристик продукції, у тому числі відбору зразків продукції та їх експертизи, може прийматися рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, зокрема, щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку.

Водночас суб`єкт господарювання відповідно до Закону має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 11.02.2025 у справі №340/1859/22.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.44 Закону № 2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

З матеріалів справи суд першої інстанції встановив, що 03.01.2025 позивач листом направив відповідачу повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів по Рішенню № 002/40-24 ПВ, в якому надав інформацію про сертифікат типу та фото продукції, яке підтверджує його маркування знаком офіційного затвердження типу відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Постанови Кабміну від 09 червня 2011 року № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання».

Однак відповідач, посилаючись на положення Порядку № 521, не визнав Рішення № 002/40-24 ПВ виконаним та новим рішенням від 07.01.2025 № 003/42-24/ВЗ вніс до нього зміни про: 1) заборону надання продукції на ринку; 2) вжиття заходів щодо заборони надання продукції на ринку; 3) новий термін виконання рішення – 03.03.2025 та 4) новий строк повідомлення про виконання зміненого рішення до 04.03.2025.

Підставою зміни Рішення № 002/40-24 ПВ стало ненадання сертифікату відповідності на комплект накладок гальмівних «ROULUNDS», артикул RL571687N10A8.

Окрім того, 08.01.2025 відповідач склав протокол № 001/42-25 «Про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», яким встановив порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Разом із тим, позивач до протоколу № 001/42-25 двічі надавав зауваження листом від 15.01.2025 № 56 та листом від 20.01.2025 № 60 з долученням фотографій зі знаком офіційного затвердження типу та копією сертифікату типу.

Однак, відповідач вказані документи до уваги не взяв.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 27 березня 2019 року «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» (надалі Постанова №367) внесено зміни до Постанови КМУ від 09.06.2011 №738 та скасовано вимогу отримання в Україні сертифікату типу або сертифікату відповідності, виданого уповноваженим органом України для автозапчастин, що були офіційно затверджені за типом конструкції у країнах ЄС або в одній із Договірних Сторін Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів (Женевська Угода 1958 року).

Чинна редакція постанови КМУ від 09.06.2011 року №738 не містить вимоги отримання сертифікату відповідності на партію обладнання та частин для надання їх на ринку.

Відповідно до діючої редакції постанови КМУ № 738 (зі змінами, внесеними згідно з Постанови КМУ від 27 березня 2019 р. № 367) надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), вимоги щодо типу яких встановлені прийнятими до застосування в Україні єдиними технічними приписами (Правилами Європейської Економічної Комісії Організації Об`єднаних Націй, що є додатками до Угоди), дозволяється за наявності:

- маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Угоди); або

- маркування знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, нанесеного відповідно до вимог директив та регламентів Європейського Союзу, що встановлюють технічні приписи для обладнання; або

- інформації про сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди (зокрема України); або

- інформації про сертифікат Європейського Союзу про затвердження типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий уповноваженим органом держави - члена Європейського Союзу.

Таким чином, надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення, може здійснюватися на підставі маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року/директив та регламентів Європейського Союзу або інформації про сертифікат типу обладнання, виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди /держави члена Європейського Союзу, що встановлено постановою КМУ від 09.06.2011 №738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання».

Органом державного ринкового нагляду в акті перевірки та, відповідно, в рішеннях в частині обґрунтування підстав їх прийняття, не встановлено невідповідність характеристик продукції відповідним вимогам, встановленим постановою КМУ №738 для надання їх на ринку.

Не встановлено відсутність як одночасно і відповідного маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання і інформації про сертифікат типу обладнання так і будь-чого окремо з них.

Тому, як вірно зазначає суд першої інстанції, виявлена органом ринкового нагляду під час перевірки відсутність сертифікату відповідності на обладнання відповідно пунктів 1.2, 1.3 Порядку № 521, не є встановленою вимогою щодо обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Отже, доводи відповідача про ненадання позивачем відповідних документів щодо походження і введення в обіг продукції спростовуються матеріалами справи.

При цьому, відповідач не надав (не надсилав) позивачеві проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення тощо, тобто не дотримався вимог частини одинадцятої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що свідчить про порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень.

Як наслідок, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.