Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №560/2849/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2849/25 Головуючий у 1-й інстанції: Печений Є.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

03 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління, Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови виплатити, як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суму пенсії, що підлягала виплаті, та залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити, як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суму пенсії, що підлягала виплаті та залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю, а саме: в сумі 238080,29 грн, згідно з рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 року у адміністративній справі №560/9449/22 та від 20.05.2024 року у адміністративній справі №560/4262/24.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивачка є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як отримувач пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням суду від 14.11.2022 у справі №560/9449/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2022 №ХС38064 із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням суду від 20.05.2024 у справі №560/4262/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.10.2023 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням виплачених сум.

Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо виплати коштів, які підлягали виплаті ОСОБА_2 , на виконання судових рішень у справах №560/9449/22 та №560/4262/24.

Листом від 18.09.2024 відповідач повідомив позивачку, що нарахована доплата на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 у справі № 560/9449/22 та від 20.05.2024 у справі № 560/4262/24, залишилась не виплачена.

Вказав, що, оскільки, згідно з вказаними судовими рішеннями, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, стягувачем є ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відсутні підстави для виплати позивачці коштів, нарахованих на виконання зазначених судових рішень.

Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо відмови у виплаті пенсії, що залишилась неодержаною, у зв`язку зі смертю чоловіка, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції за результатом розгляду матеріалів справи дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, враховує наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV).

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

Так, матеріалами справи підтверджується, що покійний чоловік позивача - ОСОБА_2 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII).

Статтею 61 Закону №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

У відповідності до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Судова колегія звертає увагу на постанову Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, де сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а зробив висновок щодо випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Відтак, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону №2262-XII.

Таким чином, слід резюмувати, що Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Зокрема, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Вказаний підхід суду щодо застосування статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджено Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 у справі №420/288/21.

Як було встановлено судом першої інстанції, чоловік позивача – ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач на момент смерті чоловіка проживала разом з ним та в межах встановленого законодавством 6-ти місячного строку звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату суми пенсії недоодержаної її чоловіком за життя, на що отримала безпідставну відмову.

Наразі, колегія суддів відзначає, що позивач, будучи дружиною померлого ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону №2262-XII має право на отримання недоодержаних померлим чоловіком сум пенсії.

При цьому, посилання відповідача на відсутність у неї права на отримання недоодержаних померлим чоловіком сум пенсії, оскільки стягувачем по судовим рішенням є її чоловік, судова колегія відхиляє, зважаючи на імперативні приписи ст. 61 Закону №2262-ХІІ, якими передбачено спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Також, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не заперечувалось право позивачки на отримання заборгованості щодо виплати недотриманої пенсії її чоловіка, однак відзначено, що вказана виплата буде здійснена в порядку черговості, оскільки останні повністю спростовуються змістом листа відповідача, надісланим у відповідь на заяву позивачки.

При цьому, судова колегія не надає оцінку висновкам суду першої інстанції стосовно того, що виплата нарахованої суми пенсійних виплат буде проведена позивачці за наявності відповідного бюджетного фінансування Пенсійним фондом України у порядку черговості, оскільки вказане також не було відзначено в листі відповідача, надісланим у відповідь на заяву позивачки.

Таким чином, відповідачем протиправно відмовлено позивачці у виплаті на підставі статті 61 Закону №2262-XII сум пенсії, що залишилися недоодержаними у зв`язку із смертю її чоловіка.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року скасувати.

Ухвалити нову постанову про задоволення позову ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Головного управління, Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суму пенсії, що підлягала виплаті, та залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суму пенсії, що підлягала виплаті, та залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю, в розмірі 238080,29 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.