Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №120/14664/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14664/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

03 березня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 Позивач звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

1.2 Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №023830030399 від 16.09.2024.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 09.09.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.

2.2 Подана позивачем заява про призначення пенсії була передана за принципом екстериторіальності на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

2.3 За результатом розгляду такої заяви прийнято рішення №023830030399 від 16.09.2024, яким позивачу відмовлено в призначенні відповідного виду пенсії. Відмова мотивована тим, що позивач не досягла 55 - річного віку.

2.4 Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №023830030399 від 16.09.2024;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" з 09.09.2024;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

3.2 Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що до спірних правовідносин щодо призначення позивачу пенсії відповідач зобов`язаний був застосувати Закон №1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, а не Закон №1058-ІV. Отже, висновки відповідачів про відсутність у позивача, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 32 роки 7 місяців 20 днів, в тому числі, пільговий стаж 31 рік 2 місяці 25 днів, права на призначення пенсії на пільгових умовах за віком у зв`язку з недосягненням нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, є безпідставними, а тому рішення №023830030399 від 16.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

4.2 Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

1.1 Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

1.2 Закон № 1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону, а з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

1.3 01 січня 2004 року набув чинності Закон № 1058-ІV.

1.4 03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VІІІ, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом ХІV-1, який містить пункт 8 частини другої статті 14 такого змісту: "На пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

1.5 За приписами статті 12 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

1.6 Натомість, згідно з пунктом "з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

1.7 Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

1.8 Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України, статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VІІІ.

1.9 Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення суду конституційної юрисдикції застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, у тому числі жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

1.10 ‘Таким чином, рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнано неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення такого рішення. При цьому рішенням передбачено, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ.

1.11 Відтак, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду).

1.12 Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, з одного боку, та Законом № 1058-ІV, з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

1.13 Розглядаючи справу № 360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 року дійшла висновку, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Тому, застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

1.14 Отже, доводи пенсійного органу щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із недосягненням відповідного віку є необґрунтованими.

1.15 Матеріалами справи встановлено, а саме згідно пільгової довідки КП "Вінницька транспортна компанія" від 03.09.2024 року № 1215, позивач працювала на посадах визначених у нормах статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до 1 квітня 2015 року, відповідно щодо неї має застосовуватись стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.

На час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 32 роки 7 місяців 20 днів, в тому числі, пільговий стаж 31 рік 2 місяці 25 днів, набула право на призначення пенсії на пільгових умовах за віком у зв`язку з недосягненням нею 55-річного пенсійного віку.

1.16 При цьому, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №023830030399 від 16.09.2024 зазначено, що позивач не досягла встановленого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, що становить 55 років, а тому відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

1.17 Однак, враховуючи, що позивач мала достатній вік – 50 років 05 місяців 12 днів при необхідному 50 років, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області протиправно відмовлено їй у призначенні пенсії на пільгових умовах.

1.18 Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах досягла 50 років, що є достатнім віком для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII), тому рішення, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області №023830030399 від 16.09.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, є протиправними та підлягає скасуванню та належним і ефективним способом захисту (відновлення) порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

1.19 За таких обставин, апеляційний суд вважає відмову відповідача в призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах безпідставною та суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

2.2 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.3 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.