Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №120/4930/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4930/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

03 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапсодія" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рапсодія" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 04.04.2025 за №2919/02-32-04-05-16 та зобов`язав Головне управління ДПС у Вінницькій області внести до реєстру платників єдиного податку (поновити) відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю "Рапсодія" (код ЄДРПОУ 25498159) як платника єдиного податку четвертої групи на 2025 році.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - ТОВ "Рапсодія", зареєстровано як юридичну особу з видами діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

До виникнення спірних правовідносин ТОВ "Рапсодія" мало статус платника єдиного податку четвертої групи.

На виконання вимог пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України з метою підтвердження статусу платника єдиного податку позивач подав до Головного управління ДПС у Вінницькій області пакет документів, зокрема:

- податкову декларацію з єдиного податку четвертої групи на 2025 рік (дата реєстрації в податковому органі - 19.02.2025, вх. №9036991710) (загальна);

- відомості про наявність земельних ділянок (додаток 1 до загальної податкової декларації) (дата реєстрації в податковому органі - 19.02.2025, вх. №9036991708);

- розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2024 рік ( додаток 3 до загальної податкової декларації) (дата реєстрації в податковому органі - 19.02.2025, вх. №9036991709);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік (дата реєстрації в податковому органі - 13.02.2025, вх. №9029222370).

20.03.2025 посадовою особою ГУ ДПС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку позивача з питань щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи на 2025 рік, за результатами якої складено Акт №7517/02-32-04-05/25498159.

В ході проведення такої перевірки встановлено, що платником ТОВ "Рапсодія" в порушення п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295, п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не подано податкову декларацію з єдиного податку четвертої групи на 2025 рік (звітна).

В зв`язку з цим податковим органом сформовано висновок, що оскільки станом на 20.02.2025 року по ТОВ "Рапсодія" (код ЄДРПОУ 25498159) не подано податкову декларацію з єдиного податку четвертої групи на 2025 рік (звітна), чим порушено вимоги п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295, п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ щодо щорічного підтвердження статусу єдиного податку четвертої групи, відсутні підстави для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік.

04.04.2025 прийнято рішення №2919/02-32-04-05-16 про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку 4 групи на 2025 рік відповідно до абз. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позову та наявність підстав для їх задоволення.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Визначаючись щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 04.04.2025 за №2919/02-32-04-05-16 про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку 4 групи на 2025 рік, колегія суддів вказує на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі також – ПК України).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені, зокрема, Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені гл. І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" р. XIV "Спеціальні податкові режими" ПК України.

Відповідно до пункту 291.2 статі 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У пункті 291.3 статі 291 Податкового кодексу України визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно підпункту 4 пункту 291.4 статі 291 Податкового кодексу України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, можуть мати четверту групу платника єдиного податку: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ст. 298 ПК України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1- 298.8.4 цієї статті.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами підпункту 298.8.1 п. 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, відповідно до якого сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно із пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Отже, суд першої інстанції вірно виснував, що до платників четвертої групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно із п.299.2 ст.299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

За приписами п.299.7 ст.299 ПК України до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: найменування суб`єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); податкова адреса суб`єкта господарювання; місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів); ставка єдиного податку та група платника податку; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; дата реєстрації; види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів); дата анулювання реєстрації.

Відповідно до п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Тобто, саме не подання податкової звітності, передбаченої пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 та пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, є окремою підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Як встановлено з матеріалів справи, для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позивачем засобами електронного зв`язку було направлено до Головного управління ДПС у Вінницькій області податкову звітність:

- податкову декларацію з єдиного податку четвертої групи на 2025 рік (дата реєстрації в податковому органі - 19.02.2025, вх. №9036991710) (загальна);

- відомості про наявність земельних ділянок (додаток 1 до загальної податкової декларації) (дата реєстрації в податковому органі - 19.02.2025, вх. №9036991708);

- розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2024 рік ( додаток 3 до загальної податкової декларації) (дата реєстрації в податковому органі - 19.02.2025, вх. №9036991709);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2024 рік (дата реєстрації в податковому органі - 13.02.2025, вх. №9029222370).

Крім того, 08.04.2025 позивачем додатково до первинно наданого пакету документів контролюючому органу було подано:

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, вх. №9092082002;

- відомості про наявність земельних ділянок (Додаток 1 до звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Липовецька ОТГ за 2025 рік) від 08.04.2025, вх. №9092082044;

- розрахунок мінімального податкового зобов`язання за 2024 рік (Додаток 3 до звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Липовецька ОТГ за 2024 рік) від 08.04.2024, вх. №9092082045.

Вказані обставини податковим органом не заперечуються.

Отже, в даному випадку матеріалами справи підтверджується факт подання позивачем усієї звітності, яка в подальшому була прийнята контролюючим органом без зауважень, що підтверджується відповідними квитанціями № 2, у тому числі звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи із відомостями про наявність земельних ділянок та розрахунком загального мінімального податку за податковий (звітний) 2025 рік.

В контексті спірних правовідносин, слід врахувати, що реєстрація суб`єкта господарювання, як платника єдиного податку, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та є безстроковою.

ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи, але не містить норми, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, не може бути або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 814/1394/15.

Також Верховний Суд у постанові від 10.12.2019 р. у справі № 806/499/16 дійшов наступного висновку: "Системний аналіз вищенаведених положень податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу лише у встановлених законом випадках. Податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для не підтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників.".

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В свою чергу, суд першої інстанції доцільно зазначив, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст.120 ПК України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.

Водночас, відповідно до п.48.7 ст.48 ПК України податковий орган може не визнавати податкову звітність податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми ст.48 ПК України. Зокрема, це відсутність обов`язкових реквізитів; тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

Натомість, в межах спірних правовідносин, по-перше, контролюючим органом не було встановлено невідповідності поданих позивачем податкових декларацій вимогам ст.48 ПК України, а по-друге, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність у зв`язку з пропуском платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп.298.8.1 п.298.8 ст. 298 ПК України.

Разом з тим, як вже було зазначено, до момент прийняття спірного рішення позивач надав податковому органу для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи засобами електронного зв`язку податкову звітність, яка була прийнята без зауважень контролюючим органом, що не заперечується апелянгтолм та підтверджується Актом камеральної перевірки.

Також, беззаперечним є факт подання позивачем до ГУ ДПС у Вінницькій області, хоч із незначним пропуском строку на подання, звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, вх. №9092082002.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що суб`єктом господарювання був виконаний визначений чинним законодавством обов`язок щодо подання податкової звітності, в тому числі загальної та звітної податкових декларацій платника єдиного внеску четвертої групи на 2025 рік.

Відповідно до абз.2 п.299.11 ст.299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у пункті 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України.

Більш того, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладено в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 822/1676/18, від 19.04.2019 у справі №821/884/18, від 07.02.2019 у справі № 804/3117/17, від 19.06.2020 у справі № 822/758/17.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено виконання ТОВ "Рапсодія" вимоги ПК України щодо подання пакету документів, визначених пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, для підтвердження статусу платника єдиного податку на 2025 рік, а відповідач не навів положення ПК України, які б передбачали право контролюючого органу на прийняття рішення про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у зв`язку з несвоєчасним поданням звітності, зазначеної у пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, та виключення позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи без прийняття рішення про анулювання реєстрації такого статусу.

Відтак, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідач при виключенні позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи діяв з підстав та у порядку не передбачених ПК України, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 04.04.2025 за №2919/02-32-04-05-16 ТОВ "Рапсодія" є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, судова колегія погоджується з обраним судом першої інстанції способом поновлення порушених прав позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до п.299.8 ст.299 ПК України, у разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 пункту 299.7 цієї статті, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на виконання вимог п.299.13 ст.299 ПК України, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, Реєстру платників єдиного податку та офіційному веб-сайті даних з реєстру платників єдиного податку, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, вносяться, поряд з іншим, відомості про "дату анулювання реєстрації" та "дату виключення з реєстру платників єдиного податку".

Нормами податкового законодавства не врегульовано питання відновлення в судовому порядку у згаданому Реєстрі відомостей про реєстрацію суб`єкта господарювання як платника єдиного податку, за випадками скасування рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників податку.

Разом з цим, враховуючи, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою, а позивач до моменту вчинення оскаржуваних дій та прийняття відповідачем спірного рішення був зареєстрованим як платник єдиного податку четвертої групи, то суд першої інстанції вірно виснував, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача у межах спірних правовідносин є зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про ТОВ "Рапсодія" як платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.