Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №347/215/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/215/26

Провадження № 2/347/428/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Атаманюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину,

в с т а н о в и в :

30.01.2026 року позивач звернулась в суд із позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02.08.2021 року ухвалено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 3000 грн. та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по 2000 грн. до досягнення дітьми повноліття. Наразі стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 припинено у зв`язку із досягненням ним повноліття, а сам ОСОБА_3 має інвалідність 1Б з дитинства, пов`язану з порушенням опорно-рухового апарату. Обоє дітей сторін проживають із позивачем. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів витрати на утримання ОСОБА_4 значно зросли, оскільки остання навчається в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка за спеціальністю «сестринська справа» на платній формі навчання вартістю 24900 грн. на рік та донька, крім того, потребує щоденних кишенькових коштів в сумі 100-200 грн., одягу, медикаментів тощо. Позивач наразі є безробітною та на її утриманні перебуває син ОСОБА_3 , який потребує постійного стороннього догляду, на що також потрібні кошти (на реабілітаційні медичні препарати, поїздки до реабілітаційних центрів, одяг, їжу тощо). Позивачу самотужки важко утримувати двох дітей сторін та вона не має змоги повноцінно працювати. В добровільному порядку відповідач не бажає збільшити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання ОСОБА_4 та участі у додаткових витратах на дочку й сина сторін.

Ухвалою судді від 05.02.2026 року розгляд даної справи було вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не прибула, повідомлена про час судового розгляду належним чином, у поданій до суду заяві виклала прохання здійснювати розгляд цієї справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовільнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлений про день та час розгляду справи своєчасно та належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи та/або відзив на позов до суду не подавав.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з нижче наведених підстав.

Так, судом встановлено, що батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідач – ОСОБА_2 , що підтверджується копією рішення Косівського районного суду від 02.08.2021 року (а.с.9) та копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 НОМЕР_1 від 17.03.2010 року (а.с.13).

Також із позивачем проживає її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади (а.с.16) та копією його паспорта (а.с.15), який має інвалідність з дитинства з порушенням опорно-рухового апарату і потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується копією довідки до акта МСЕКсерії 12 ААГ №475161 (а.с.17), консультативним висновком спеціаліста від 25.10.2023 року (а.с.18) і реабілітації, що підтверджується індивідуальною програмою реабілітації інваліда №2138 від 27.11.2023 року (а.с.19).

Факт проживання неповнолітньої дитини із матір`ю підтверджується копією паспорта ОСОБА_1 НОМЕР_2 (а.с.6) та витягами з реєстру територіальної громади (а.с.8,14), що не заперечується і не спростовується відповідачем. ОСОБА_1 навчається у Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка за спеціальністю «сестринська справа» на платній формі навчання вартістю 24900 грн. на рік, що підтверджується копією договору про надання освітніх послуг від 08.08.2025 року (а.с.20).

Відповідно до копії рішення по справі №347/981/21 від 02.08.2021 року (а.с.9-10) та виконавчого листа від 03.09.2021 року (а.с.11) судом ухвалено стягувати з відповідача в користь позивача, аліменти в твердій грошовій на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі по 3000 грн та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 2000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Наразі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітнім та перебуває на утриманні і під доглядом позивача, що позбавляє її можливості повноцінно працювати.

Враховуючи відсутність добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації їх обов`язку щодо утримання і матеріального забезпечення дитини, також прожитковий мінімум для дитини відповідного віку – наявні правові підстави для зміни розміру аліментів, які стягуються з відповідача.

Відповідно із ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року у справі №759/10277/18).

Щодо розміру аліментів слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» та п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»: максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50% заробітної плати цієї особи.

Позивач пропонує стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 5000 гривень щомісячно.

Мінімальна заробітна плата з 01.01.2026 року становить 8647 гривень. Враховуючи, що судом не встановлено місячний дохід відповідача, суд виходить саме з цієї суми. 50% від 8647 гривень складає 4323,50 гривні.

Прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2026 року становить 3512 грн., 50% від цієї суми складає 1756 гривень. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину відповідного віку становить 3512 грн.

Згідно ч.3 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження»: загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. 70% від 8647 становить 6052,90 грн.

Отже, запропонований позивачем розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача на утримання малолітньої дитини щомісячно, відповідає передбаченому законом розміру аліментів на одну дитину, який не повинен перевищувати 6052,90 грн та не бути меншим 1756 грн. на дитину відповідного віку.

Законом України від 03.07.2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі № 682/3112/18).

У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів – їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч.1 ст.192 СК України).

З урахуванням того, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо забезпечення дітей, а також – зміну матеріального і сімейного стану сторін, тенденцію зростання розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і мінімальної заробітної плати для працездатних осіб - суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 5000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивач просить стягувати аліменти з відповідача у новому розмірі з дня подання позовної заяви до суду.

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»: у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст.141, 180-185, 191 СК України, керуючись ст.ст. 81, 89, 263-265, 430 ч. 1 п.1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02.08.2021 року по цивільній справі № 347/981/21, та стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , проживаючого в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючої в АДРЕСА_2 , на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі по 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Д.С. Драч