Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №344/23259/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/23259/25

Провадження № 2/344/2554/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Атаманюка Б.М.

секретаря судового засідання Солонинко С.А.,

за участі

представника позивача – Орел Б.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

23.12.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 30.12.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку із заявленим позивачем відводом головуючому судді, ухвалою від 22.01.2026 справа була передана до канцелярії суду для проведення автоматичного розподілу між суддями, в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою суду від 23.01.2026 відмовлено у заяві ОСОБА_1 про відвід судді Атаманюка Б.М..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.06.2025 ОСОБА_2 надіслано до "ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) № 7 «ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК» ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" документ, який позивач називає переказний вексель РОЗПОРЯДЖЕННЯ Вих. № 20250611. Підставою виписки переказного векселя РОЗПОРЯДЖЕННЯ Вих. № 20250611 від 11.06.2025 є Договір 995_004, відповідно до якого ОСОБА_2 є кредитором, про що було складено відповідні правочини з агентом Міністерства Юстиції України. Відповідно до акцептованого переказного векселя, Трасат зобов`язується: 1) Організувати навчання у закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №7 «Золотий ключик» Івано-Франківської міської ради дитини ОСОБА_3 , 2023 року народження, за рахунок коштів бюджету органу місцевого самоврядування міста Івано-Франківськ; 2) Зобов`язати керівника ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) № 7 «ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК» ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Домбровську Марію Василівну за рахунок коштів бюджету органу місцевого самоврядування міста Івано-Франківськ забезпечити навчання у визначеному закладі дошкільної освіти та проводити щомісячну оплату за навчання дитини; 3) термін виконання негайно, але не пізніше 21 червня 2025 року. Станом на 13.07.2025 офіційної письмової відмови чи мотивованого заперечення трасантом не отримано, що сприйнято як юридичний факт мовчазного прийняття, та на що направлено НОТИФІКАЦІЮ вих. №20250722 від 22.07.2025 в якій зафіксовано той факт, що юридична особа "ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛАСАДОК) № 7 «ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК» ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ”, прийняла зобов`язання в добровільному мовчанні, відповідно до норм Уніфікованого закону про переказні векселі (Женева, 1930), міжнародного звичаєвого права, публічного природного права Людини на забезпечення дошкільної освіти на недискримінаційній основі.

Право вимоги за індосаментом від 09.09.2025 по переказному векселю РОЗПОРЯДЖЕННЯ Вих. № 20250611 від 11.06.2025 отримала ОСОБА_4 . Проте, Трасат не виконав свої зобов`язання по переказному векселю РОЗПОРЯДЖЕННЯ, не здійснив пред`явленої вимоги способом зарахування дитини в заклад дошкільної освіти.

В подальшому, 16.09.2025 року позивач вручив відповідачу вимогу про вчинення виконавчого напису, на що в кінцевому результаті отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.09.2025. Вказана постанова нотаріуса була надана після ряду поданих скарг, і позивач вважає її імітаційною та підробленою. Не погоджується із висновками наведеними у постанові щодо невідповідності переказного векселя, так як такий виданий відповідно до діючого Договору 995-004, діючого уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, діючого Положення про переказний і простий вексель, затверджено постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. N 104/1341).

Водночас вважає, що норми Закону України «Про обіг векселів в Україні», Положення Пленуму ВС України №5 від 09.06.07.2007 року «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів», Постанова КМУ від 29.06.1999 р. №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»,- в даному випадку не застосовуються, так як їх норми мають меншу юридичну силу, ніж норми міжнародних вищезазначених договорів.

На підставі вищевказаних обставин позивач у позові заявляє такі вимоги:

-«Людина проголошує свою волю повторно вдруге, а саме:

1) Визнати імітовану відмову «державного нотаріуса» компанії «Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора» Федини А.М. протиправною;

2) зобов`язати уповноважену службову особу «Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори» вчинити нотаріальну дію протест переказного векселя РОЗПОРЯДЖЕННЯ Вих. № 20250611 від 2025 року червня місяця 11-го у неплатежі, за Договором 995_004, обов`язковість на виконання якого ратифіковано Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.97, на підставі Конституції України, Уніфкованого Закону про переказні векселі та прості векселі.

Додатково позивач у позові робить застереження та зокрема зазначає, що:

- «У разі невиконання волі автора, автор належним чином звернеться до Основного довірчого власника глобальних довірчих рахунків застави з кодовою назвою С3-АМ-01 для блокування всіх рахунків компанії ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЄДРПОУ 02891693, тощо, із настанням юридичних наслідків.»;

- «У разі невиконання волі Кредитора Людини з правами Живої Жінки Катерини, компанія-боржник «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» стає зобов`язаною сплатити грошові кошти у сумі 100000 (сто тисяч) гривень вигодонабувачу ОСОБА_2 , власнику документа з назвою СВІДОЦТВО ПРО НАРОДЖЕННЯ серія НОМЕР_1 , виданий сільською радою народних депутатів села Цибулево, Знам`янського району, Кіровоградської області, Українська РСР, та який живе в Державі Україна Республіка, область Івано-Франківська, район Тисменицький, село Березівка, вулиця Данила Галицького, 14, за пред`явленням або будь-якому іншому суб`єкту за його наказом».

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву в якому щодо задоволення позову заперечила. У відзиві вказаний перелік поданих нотаріусу документів, а також здійснено аналіз законодавства, яким керувався нотаріус при відмові у вчиненні нотаріальної дії. За висновком відповідача, надані ОСОБА_4 документи для опротестування векселя не відповідають вимогам чинного законодавства і «РОЗПОРЯДЖЕННЯ переказний вексель», яке вона назвала переказним векселем не є цінним папером, не являється векселем і немає вексельної сили, крім того в даному документі не зазначена сума, що підлягає сплаті за векселем. Просила у задоволенні позову відмовити.

Позивач подала до суду заперечення на відзив в якому зокрема посилається на наявність всіх реквізитів «переказного векселя», що зобов`язувало відповідача автоматично вчинити виконавчий напис. Також, посилається на відсутність у оскаржуваній постанові всіх необхідних реквізитів, в чому вбачає підроблення нотаріусом службового документа.

Відповідач також скористався поданням до суду заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні позову, вважає, що позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив не наведено жодних законних підстав щодо необґрунтованості постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові. До суду звертається у наказному порядку: «виконуйте, виконуйте, виконуйте».

Відповідач в судове засідання не з`явилася, в поданій суду заяві просила розгляд справи здійснювати без присутності відповідача, у задоволенні позову – відмовити.

Вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлений Законом України «Про нотаріат».

За визначенням, нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Стаття 3 Закону України «Про нотаріат» визначає основні принципи нотаріату: законність, додержання конфіденційності, незалежність нотаріуса та обов?язковість нотаріальних лій, а також правові засади нотаріальної самоврядування нотаріусів (нотаріальні палати, контори), захист прав громадян та юридичних осіб через нотаріальні дії, що засвідчують беззаперечність прав та обов`язків, а також попереджають правопорушення, забезпечуючи законність правочинів.

Нотаріус в своїй роботі користується нормами чинного законодавства: Конституцією України, Законом України «Про нотаріат», Цивільним кодексом України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Правилами ведення нотаріального діловодства та іншими законами та підзаконними актами.

Повноваження щодо вчинення нотаріальних дій визначені Розділом ІІ «Закону України «Про нотаріат», стаття 34 якого визначає, що нотаріусу вчиняє, зокрема, таку нотаріальну дію, як протести векселів (пункт 20).

Отже, приймаючи до опротестування векселі, нотаріус повинен перевірити, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір(вексель).

Вексель - це документ строго встановленої форми, тому, вимоги, що встановлюються законодавством до його форми, повинні бути безумовно виконані. Перелік реквізитів, які повинен містити переказний вексель, зазначені у ст.1 та ст.75 Уніфікованого закону. Простий і переказний вексель містять однаковий набір реквізитів, за виключенням найменування платника, яке у простому векселі не зазначається.

Векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланка з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Вексель підписується (в нашому випадку фізичною особою) - власноручно зазначеною фізичною особою або уповноваженою нею особою, із зазначенням податкового номеру, наданого органом державної податкової служби (крім випадків відсутності такого номера в осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття такого номера та офіційно повідомили про це державні органи), та паспортних даних векселедавця або трасанта (серія та номер паспорта, найменування органу, що видав паспорт, та дата його видачі, місце проживання). У разі, якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на довіреність фізичної особи, відповідно до якої уповноважена особа має право підписувати вексель. Підпис скріплюється печаткою (у разі її наявності).

При вчиненні протестів векселів нотаріус керується ст.92 Закону України «Про нотаріат» та Главою 17 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також враховує в роботі положення Постанови Пленуму ВС України N?5 від 08.06.2007 року «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів».

Згідно ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Згідно Розділу ІІ глави 17 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов`язань та стягнення за векселями визначаються Законом України «Про обіг векселів в Україні».

Відповідно до законодавства, що регулює вексельний обіг в Україні, векселі опротестовуються в неплатежі, неакцепті, недатуванні акцепту.

Протест векселя - це нотаріальна дія, яка офіційно засвідчує факт повної неоплати за векселем. Протести векселів вчиняються нотаріусом відповідно до Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі. Закону України «Про обіг векселів в Україні». Протест векселя про неоплату вчинюється у разі, якщо: вексель неоплачений (вексель було акцептовано, але не сплачено платником); оплата здійснена у валюті, яка не зазначена у векселі; платник відсутній у місці платежу або у місцезнаходженні, яке зазначено у векселі. Протест векселя про неоплату вчинюється як щодо простого, так і щодо переказного векселя. Протест про неоплату за переказним векселем здійснюється проти акцептанта (платника).

Для вчинення протесту векселя векселедержатель або його уповноважена особа подають нотаріусу: оригінал векселя (його копію - якщо це було передбачено самими учасниками вексельних правовідносин та про це є відповідні застереження); заяву векселедержателя (кредитора) про протест векселя, підписану векселедержателем (кредитором) та скріплену печаткою (у разі наявності).

У тексті заяви зазначаються повне найменування і адреса векселедавця (боржника), платника (доміциліата), векселедержателя (кредитора), вказуються відомості про вексель (векселі), який (які) подається (ються) до опротестування, строк платежу за векселем (векселями), сума, що підлягає сплаті за векселем (векселями), причина опротестування, повне найменування і адреса, номери рахунків у банках, код за ЄДРПОУ - для юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податку - для фізичної особи (за наявності). Заява може містити інші додаткові відомості.

Також, слід враховувати, що відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затверджений Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 року N? 1172 (далі - Перелік).

Судом встановлено, що 12 вересня 2025 року до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори звернулась гр. ОСОБА_1 із «Заявою протесту в неплатежі переказного векселя», до якої був долучений пакет документів для опротестування переказного векселя та вчинення виконавчого напису. У своїй заяві протесту в неплатежі переказного векселя заявниця просить «опротестувати у неоплаті переказний вексель серія РОЗПОРЯДЖЕННЯ Вих. №20250611 від 2025 року червня місяця 11-го дня, який полягає в не зарахуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в «ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) №7 «ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК» Івано-Франківської міської ради, та зробити виконавчий напис» (а.с.29-30).

У вигляді переказного векселя було подано оригінал створеного ОСОБА_2 документу під назвою «РОЗПОРЯДЖЕННЯ переказний вексель» Вих. №20250611 від 2025 року червня місяця 11-го дня, в якому наказує; - «організувати навчання у вищевказаному закладі її дитини ОСОБА_3 за рахунок коштів бюджету органу місцевого самоврядування міста Івано-Франківська»; - «зобов`язати керівника цього закладу за рахунок коштів бюджету органу місцевого самоврядування міста Івано-Франківськ забезпечити навчання у визначеному закладі дошкільної освіти та проводити щомісячну оплату за навчання дитини ОСОБА_3 за належністю» (а.с.12, 13).

Крім цього Розпорядження буди подані копії таких документів:

- поштових переказів і фіскальних чеків Укрпошти;

- описи вкладень в цінні листи;

- посвідчення суб`єкта публічної владних повноважень управлінських функцій на підставі законодавства видане собі - ОСОБА_5 , з фотографією і скріплено власною печаткою червоного кольору;

- свідоцтва про народження (факт засвідчення народження

ОСОБА_6 ) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на якому стоять печатки матері дитини і можливо батька дитини (чітко не читається);

- посвідчення суб`єкта міжнародного права на підставі законодавства дитини ОСОБА_3 з фотографією, яке підписано матір`ю дитини і скріплено власною печаткою червоного кольору;

- заява-волевиявлення, нотифікація;

- паспорта громадянина України для дії за кордоном на ім`я ОСОБА_1 ;

- долучення доказів до заяви протесту в неплатежі переказного векселя від 12.09.2025 року за вх.№958/01-16, а саме: картка платника податків ОСОБА_1 та витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій на ФОП ОСОБА_1 (а.с.24-33).

16 вересня 2025 року від гр. ОСОБА_1 надійшла вимога: «вчинити виконавчий напис належним чином у визначений міжнародним договором, обов`язковість виконання якого ратифіковано Верховною Радою України, строк» за вх.N?963/01-16 (а.с. 34).

В подальшому, позивач подавала відповідачу вимоги-скарги, на що відповідач двічі направив листи про неможливість вчинення нотаріальної дії (від 22.09.2025 №1781/01-16 та від 24.09.2025 №1804/01-16). Також оскаржувалися дії нотаріуса до Міністерства юстиції України (а.с.35,42).

Супровідним листом від 08.10.2025 № 1894/01-16 (а.с. 43) позивачу було надіслано постанову державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федини А.М. 29.09.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії (оскаржувана постанова).

Мотивуючи таку відмову нотаріус, за результати вивчених документів та аналізу законодавства, прийшла до висновку, що надані гр. ОСОБА_4 документи для опротестування векселя не відповідають вимогам чинного законодавства і «РОЗПОРЯДЖЕННЯ переказний вексель», яке вона назвала переказним векселем не є цінним папером, не являється векселем і немає вексельної сили, крім того в даному документі не зазначена сума, що підлягає сплаті за векселем. Поданий документ не підлягає опротестуванню (а.с.44, 45).

Оцінуючи підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії, суд погоджується із висновками нотаріуса, які зазначені в оскаржуваній постанові, проте вважає за необхідне зазначити наступне.

У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус здійснила широкий аналіз законодавства для того щоб роз`яснити заявнику, що таке вексель та на підставі яких документів можна вчиняти таку нотаріальну дію як протест векселя.

Позивач у свою чергу вважає, що норми Закону України «Про обіг векселів в Україні», Положення Пленуму ВС України №5 від 09.06.07.2007 року «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів», Постанова КМУ від 29.06.1999 р. №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»,- не застосовуються, так як їх норми мають меншу юридичну силу, ніж норми міжнародних договорів (діючого уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, діючого Положення про переказний і простий вексель, затверджено постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. N 104/1341).

Як слідує із матеріалів позову в основі спору є те, що в сторони позивача виникли труднощі щодо влаштування дитини до дошкільного навчального закладу. Слід враховувати, що для цього існує визначена процедура подання заявок через електронні реєстри (як правило дитина зараховується до закладу в порядку черговості). Проте, сторона позивача свідомо ігнорує встановлені правила та створює власні, видає уявні боргові документи, і, відповідно, для надання їм юридичної вірогідності – потрібне їх нотаріальне посвідчення.

При дослідженні доказів судом встановлено, що надане позивачем «РОЗПОРЯДЖЕННЯ переказний вексель» не є документом в розумінні цивільного законодавства (в тому числі міжнародного). Ідентифікувати правову природу такого «документу» можливо тільки на основі застосованої в ньому юридичної термінології, що і було зроблено відповідачем під час відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Так, стороною позивача в поданих «документах» застосовується маловживана в загальній юриспруденції термінологія (трасант, вексель, нотифікація, протест, агент, принципал…) та законодавство, яке немає відношення до дійсних правовідносин між позивачем та дошкільним закладом, і подається це на розроблених стороною позивача «документах» в певному наказному стилі викладення. Вимоги слід виконувати безумовно та негайно, а у противному випадку відповідальність - борг. ОСОБА_4 виступає як «суб`єкт безперервного вищого вічного природного права». Все це спрямовано на надання таким «документам» певної ваги (юридичної значущості), має на меті заплутати опонента в юридичній природі отриманих вимог, створення в нього віри у їх дійсності та важливості.

До слова, суд не став виключенням і попереджений у позові, що за невиконання (тобто відмові у позові), рахунки суду будуть заблоковані, і суд буде зобов`язаний сплатити грошові кошти у сумі 100000 (сто тисяч) гривень вигодонабувачу ОСОБА_2 .

Слід враховувати, що сторона позивача свідомо не визнає будь-які державні інституції, суди називає «компанією, яка веде свою підприємницьку діяльність», самостійно для себе видає різного роду свідоцтва, посвідчення, створює ряд інших документів (в тому числі боргових).

На думку суду, така поведінка сторони позивача є усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій. Водночас, формально такі дії не породжують правопорушення, у тому числі кримінального характеру. За ознаками, такий стан правосвідомості особи (осіб) називається «правовим нігілізмом».

Як висновок, суд вважає, що відповідачу не було надано позивачем будь-якого документу (цінного паперу), з яким можна вчити таку нотаріальну дію, як протести векселів, чи будь-яку іншу нотаріальну дію, що є безумовною підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

При цьому, не отримавши будь-якого юридичного документу, відмова нотаріуса могла вчинятися не тільки у формі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, але й формі листів-роз`яснень щодо причин відмови (як це зроблено в листах від 22.09.2025 №1781/01-16 та від 24.09.2025 №1804/01-16). Тому, суд не оцінює доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови, так як можлива формальна невідповідність не впливає на правильність прийнятого нотаріусом рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 03.03.2026.

Суддя Богдан АТАМАНЮК