Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №344/19001/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19001/25

Провадження № 2/344/1523/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Чабанюк Ю.Б.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Чумак Сергій Геннадійович, звернувся з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 жовтня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Долинянської сільської ради, відповідний актовий запис № 3 (Свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 від 26.10.2008 року). Від вказаного шлюбу у сторін є діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказується на те, що подружні стосунки у пари не склалися, кожен живе своїм особистим життям, спільно господарство не ведуть. Відтак, шлюбні відносини фактично припинені, примирення та збереження шлюбу неможливі, у зв`язку із чим позивач змушений звернутися до суду із позовом. Так як примирення між сторонами неможливе через втрату почуття взаємної любові, взаємоповаги, відповідальності один перед одним, вважає, що наявні об`єктивні підстави для розірвання шлюбу, передбачені ст. 112 СК України. Після розірвання шлюбу між сторонами, діти залишаються проживати разом з матір`ю за адресою її проживання. Спору щодо поділу спільного майна не існує.

З огляду на вказані обставини подальше застосування будь-яких заходів щодо примирення подружжя, як це передбачає ст. 111 СК України, сторона позивача вважає недоцільним та неефективним, таким, що суперечить інтересам позивача та інтересам його неповнолітніх дітей.

Просить розірвати шлюб, зареєстрований між позивачем та відповідачкою.

Позивач не прибув у судове засідання.

Відповідачка у судовому засіданні вказала, що не погоджується з позовом. Погодитись на розірвання шлюбу може тільки тоді, коли позивач буде матеріально підтримувати їх дітей.

Суд, заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , виданого 26.10.2008 року, сторони зареєстрували шлюб 26.10.2008 року, місце державної реєстрації - Виконавчим комітетом Долинянської сільської ради, про що зроблено відповідний актовий запис за № 3.

У шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, збереження Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.

З огляду на викладене, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , слід розірвати.

Також, задовольняючи позов ОСОБА_2 суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 51, 129 Конституції України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112, Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 259, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 26.10.2008 року у Виконавчому комітеті Долинянської сільської ради, актовий запис № 3, - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.