Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №191/5820/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5820/25

Провадження № 3/191/1742/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №495447 27 жовтня 2025 року о 11-10 годин в с.Новогніде Синельниківського району Дніпропетровської області по вул.Тупікова ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO, державний номерний знак: НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме почервоніння білків очей, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Представник ОСОБА_1 адвокат Красюк І.В. надав суду письмову заяву про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні докази фактичного руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а наданий суду відеозапис не містить ні факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ні факту його зупинення працівником поліції.

Суддя, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказаною нормою настає у тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

До вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не додано належних доказів фіксації правопорушення, що є порушенням вимог ст.ст.254, 256 КУпАП.

З оглянутого судом відеозапису вбачається, що на ньому відсутнє відео як факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факту його зупинення працівником поліції.

Отже, доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння в суді не доведений, у зв`язку з чим і відмова від проходження огляду на стан сп`яніння не може кваліфікуватися як склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення суду не надано.

Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З викладених обставин, на переконання суду, є не доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не буде подана, а у разі її подання – після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо постанова не буде скасована.

Суддя О. О. Порошина