Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №185/1866/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1866/26

Провадження № 3/185/988/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Щербина О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, під час запровадженого Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з СіЗ ДВКР СБ України УВ (с) “Південь” про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, головного спеціаліста відділу застосування безпілотних систем в/ч НОМЕР_1 ,, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , -

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу застосування безпілотних систем в/ч НОМЕР_1 здійснив незаконне зберігання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.

Так, 05.02.2026 року об 13.02 год. у ході огляду службового ПЕОМ ОСОБА_1 (серійний номер: МР2РGР8R та ЗНІ модель FLASH DRIVE серійний номер: 071С47361FE564, інвентарний №211нт від 17.06.2026р.), в приміщенні службового кабінету кімнати №4 військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), встановлено, що вказаний військовослужбовець, використовуючи службовий ПЕОМ, який не призначений для обробки інформації з обмеженим доступом, незаконно виготовив документ з грифом обмеження доступу “Таємно”, який містить відомості, що підпадають під статтю 1.1.3 ЗВДГ 2020, розмістивши його копії на ЗНІ модель FLASH DRIVE серійний номер: 071С47361FE564, інвентарний №211нт від 17.06.2026р.),

Відповідно до протоколу №3 засідання експертної комісії по перегляду грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації, призначеної наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2025 р. №211дск, встановлено, що відомості, які містяться на вище згаданому флеш - носії містять інформацію з обмеженим доступом “Таємно” та підпадають під статтю 1.1.3 ЗВДГ 2020. Дозволу, законних підстав для створення та копіювання документів ОСОБА_1 не отримував.

Таким чином, вбачається, що ОСОБА_1 в повному обсязі не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив належний контроль за охороною державної таємниці, що створило реальні передмови до витоку службової інформації.

Гр. ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 23 лютого 2026 року не з`явився, однак у матеріалах справи міститься його письмова заява, зі змісту якої вбачається, що останній обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення повністю підтвердив, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та просив розглянути справу за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши та зіставивши їх між собою, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та ОСОБА_1 винний в скоєнні даного правопорушення.

Санкція п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП передбачає стягнення за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: 6) невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 17/76/4-330нт від 07 лютого 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 будучі військовослужбовцем, невжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив належний контроль за охороною державної таємниці.

Такий висновок об`єктивно підтверджується документами доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: актом перевірки від 06 лютого 2026 року № 7672, витягом з наказу про призначення на посаду ОСОБА_1 , копією довідки щодо наявності допуску до державної таємниці, копією протоколу № 3 засідання експертної комісії по перегляду грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації від 05 лютого 2026 року та іншими матеріалами.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , при зазначених вище обставинах скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

Вказані вище факти його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи.

Виходячи з положень статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі статтею 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність чи відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до порушника, суддя виходить з такого.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Виходячи з даних про особу порушника, останній, згідно до матеріалів справи, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

З огляду на ці обставини, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 , адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 212-2 КУпАП у вигляді штрафу, а саме тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, 212-2 ч. 1, 245, 283, 284 ч. 1, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 гривень (п`ятсот десять гривень 00 копійок),

Стягнути з ОСОБА_1 , як з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ О.О. ЩЕРБИНА