Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №171/1399/24 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1399/24

Номер провадження 2/184/46/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Михайлової Т.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , представник позивача – ОСОБА_1 до ОСОБА_4 «про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання», -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її навчання в розмірі частини з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для повнолітньої дитини, що навчаєтьсящомісяця, починаючи з дати подачі позову до суду і до закінчення навчання чи до досягнення донькою 23 років.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала та просить їх задовольнити. В останнє судове засідання позивач та її представник не з`явились, представник надала заяву, в якій просить суд розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представника відповідача – ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позову позивача та її представника та просить відмовити в їх задоволенні. В останнє судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу без їх участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, між позивачкою та відповідачем 20 грудня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Апостолівського районного управління юстиції Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис №131 (а.с.11).

Від даного шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.13).

25 квітня 2009 року шлюб між сторонами був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Апостолівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №60 (а.с.12).

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2023/007238159 від 11.09.2023 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою – АДРЕСА_1 (а.с.14).

На даний час ОСОБА_5 тимчасово проживає в Країні Польща та навчається в Гуманітарно-економічній академії в Лодзі за напрямком танці на денній формі навчання, дата закінчення навчання – 30.09.2027 рік, що підтверджується довідкою від 30.01.2026 року.

Відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аліментні зобов`язання між батьками і повнолітніми дітьми регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб стягнення аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 цього Кодексу).

Враховуючи правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі №6-1296цс15, при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми глави 16 СК України не встановлюють обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

При визначенні розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності,корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Визначаючи розмір аліментів на утримання позивачки на час навчання повнолітньої доньки сторін ОСОБА_5 , суд враховує мотиви звернення представника позивача з даним позовом, а також те, що донька сторін ніяких самостійних джерел доходу не має, матеріальної допомоги, яка надається позивачкою, не достатньо для забезпечення життєдіяльності та повноцінного навчального процесу; відповідач є працездатною особою, перебуває на військовій службі і в змозі надалі надавати позивачу матеріальну допомогу на час навчання їхньої доньки, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до задоволення.

Суд дає критичну оцінку доводам представника відповідача, висловлені ним в судовому засіданні, оскільки вони є голослівними, безпідставними та не підтверджені належними та допустимими доказами і спростовуються письмовими поясненнями представника позивача, матеріалами справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає рішення суду до негайного виконання.

З урахуванням ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 180, 183, 198-200 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 141, 268, 273, 280, 354, 430 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , представник позивача – ОСОБА_1 до ОСОБА_4 «про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання»- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , яка зареєстрована: АДРЕСА_3 , аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її навчання в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для повнолітньої дитини, що навчаєтьсящомісяця, починаючи з 11.06.2024 року і до закінчення навчання доньки, тобто до 30.09.2027 року, але не більш ніж до досягнення донькою 23-х років.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 02.03.2026 року.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш