Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №182/1044/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1044/26

Провадження № 1-кп/0182/830/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2026 за №42026042100000014 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працевлаштований, не є особою з інвалідністю, розлучений, не є депутатом, на утриманні нікого має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

10.02.2026 приблизно о 15.50 годині потерпіла ОСОБА_3 знаходилася на автобусній зупинці «Центр», яка розташована навпроти буд. 23 по вул. Калнишевського, в с. Покровське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, де очікувала на автобус маршрутом «с. Покровське - м. Нікополь». В цей час до неї підійшов раніше незнайомий їй чоловік ОСОБА_2 , який попросив у неї сигарок, на що отримав відмову, після чого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникла словесна сварка, в ході якої у останнього виник злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 .

10.02.2026 приблизно о 16.00 годині ОСОБА_2 перебуваючи на автобусній зупинці «Центр», яка розташована навпроти буд. 23 по вул. Калнишевського, В с. Покровське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння легких тілесних ушкоджень, потерпілій ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, кулаком лівої руки наніс один удар в ліве стегно ОСОБА_3 , чим спричинив останній, згідно висновку судово-медичної експертизи №132 від 17.02.2026 тілесні ушкодження у вигляді синця лівого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, (згідно пункту 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Ухвалою суду від 23.02.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2026 за №42026042100000014 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором Нікопольської окружної прокуратори ОСОБА_4 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , відповідно до якого він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.16,17). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Потерпілою ОСОБА_3 , надано також письмову заяву, в якій остання погодилася зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначив, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодився з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.15).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 , не оспорює, пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_2 , кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, також не оспорюються потерпілим під час судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі:

- електронного рапорту 10.02.2026 р., згідно якого від поліцейського офіцеру громади надійшло повідомлення про те, що до нього звернулась ОСОБА_3 , яка повідомила про те, що 10.02.2026 р., о 16:00 год. на вулиці невідомий чоловік наніс їй один удар кулаком в область тулубу (а.п.13),

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.02.2026 р., яка надійшла від 13.02.2026 р. від ОСОБА_3 , яка повідомила про те, що 10.02.2026 р., 16.00 год. в АДРЕСА_2 , невідома особа завдала декілька ударів по лівій стороні тіла гр.. ОСОБА_3 (а.п.6);

- поясненнями ОСОБА_3 , згідно яких 10.02.2025 р. приблизно о 15.40 год. вина прийшла на зупинку «Центр» поблизу магазину Центральний, де очікувала автобус до м. Нікополя, через деякий час до зупинки прийшов невідомий чоловік на вигляд 40-45 років, який перебував в стані алкогольного сп`яніння, спочатку він в неї спитав чи не має в неї цигарки, на що вона відповіла відмовою, а далі почав залицятися, на що вона повідомила, що він їй не цікавий, що обурило останнього і він почав її ображати нецензурною лексикою, внаслідок чого в них виникла словесна перепалка, під час якої останній підійшов і наніс удар лівою рукою в передню частину лівого стегна (а.п.25),

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 16.02.2026 р., проведеного за участю потерпілої ОСОБА_3 , в ході якого вона вказала на особу під фото №2, а саме на ОСОБА_2 , як особу яка 10.02.2026 приблизно о 16.00 годині перебуваючи на зупинці «Центр» в м. Покровське, нанесла їй удар кулаком руки в область стегна (а.п.28-30),

- протоколом слідчого експерименту від 18.02.2026 р. проведеного за участю потерпілої ОСОБА_3 в ході якого, вона відобразила їх місце розташування по відношенню один до одного, а після чого показала механізм спричинення їй тілесних ушкоджень,а саме як невідомий чоловік наніс кулаком лівої руки удар в область лівого стегна (а.п.31-34);

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 16.02.2026 р. проведеного за участю свідка ОСОБА_6 , який зазначив, що впізнає особу на фото під №4,а саме ОСОБА_2 , як особу, яка перебуваючи на автобусній зупинці «Центр» в с. Покровське, спричинила тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_3 (а.п.40-42);

- протоколу проведення слідчого експерименту від 11.12.2025 р. проведеного за участю свідка ОСОБА_6 , в ході якого останній показав, що 10.02.2026 приблизно о 16 год. він перебував на ринку, який знаходиться поблизу магазину «Центральний», де до нього підійшов чоловік на ім`я ОСОБА_7 , який спитав в нього цигарку, на що він відповів відмовою. Далі він бачив, що останній пішов на автобусну зупинку, де перебувала невідома дівчина, з якою ОСОБА_7 почав розмовляти. Далі між дівчиною і ОСОБА_7 виник словесний конфлікт і останній наніс їй удар як йому здалось кулаком «правої» руки в область лівого стегна дівчини (а.п.43-47 з фототаблицею і диском);

- акту СМО №102 від 12.02.2026 року, згідно якого у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця лівого стегна – відносяться до категорії Легких тілесних ушкоджень (Згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлене тілесне ушкодження утворилося від дії тупого твердого предмету з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, або від удару об такий предмет. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку, вказаного обстежуваною (а.п.51);

- висновку експерта № 132 від 17.02.2026 року, згідно якого у гр. ОСОБА_3 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця лівого стегна – відноситься до категорії Легких тілесних ушкоджень (Згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлене тілесне ушкодження утворилось від дії тупого твердого предмету з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, або від удару об такий предмет. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному в постанові слідчого (а.п.52);

- згідно додаткового висновку експерта №139 від 18.02.2026 року, на підставі даних медичної експертизи гр. ОСОБА_3 , механізм виявленого у неї тілесного ушкодження не суперечать механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю самої ОСОБА_3 від 18.02.2026 р. (а.п.57);

- згідно додаткового висновку експерта №140 від 18.02.2026 року, на підставі даних медичної експертизи гр. ОСОБА_3 , механізм виявленого у неї тілесного ушкодження не суперечать механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 від 18.02.2026 р. (а.п.59).

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваній було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 , мають правильну правову кваліфікацію за ч.1 ст.125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 , розлучений, на утриманні нікого не має, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та місце постійного проживання, за яким він характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (а.п.69), відповідно до ст. 89 КК України є раніше не судимою особою (а.п.66-67).

Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді громадських робіт, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нею нових злочинів.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1