Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №205/16471/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/16471/25

Номер провадження2-о/205/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Пєтіної К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Друга Дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.10.2025 року звернулась до Новокодацького районного суду міста Дніпра з вищезазначеною заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме те, що її мати ОСОБА_2 є донькою, її бабусі, ОСОБА_3 .

Заява мотивована тим, що заявник звернулась до Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку необхідністю підтвердження родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_2 . Звернувшись в телефонному режимі до Правобережного відділу РАЦС та до Головного управління юстиції в м. Дніпрі про відновлення свідоцтва про народження ОСОБА_2 , заявник отримала відмову.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 31.10.2025 року заяву залишено без руху.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 18.11.2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник письмово просила розглядати справу без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи – Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, письмово просила розглядати справу без її участі відповідно до діючого законодавства.

У судовому засіданні 06.02.2026 року проведено допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вислухавши свідків, вважає, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 (а.с. 13).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

15.10.2025 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Проте поставою державного нотаріуса Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олехнович Л. від 15.10.2025 року заявнику відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало померлій ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме свідоцтва про народження (а.с. 15).

З відповіді на запит від 12.02.2026 року вбачається, що ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 05.07.1974 року по 15.11.2005 року. ОСОБА_2 була зареєстрована за вказаною адресою 05.07.1974 року по 28.01.2015 року.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що за часи навчання у школі ОСОБА_1 жила по АДРЕСА_2 зі своїми батьками та бабусею.

Свідок ОСОБА_4 повідомила, що на ОСОБА_8 , 20 проживає і з 1974 року знає всіх родичів заявниці: бабусю – ОСОБА_3 та батьків.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин,які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно – правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства – суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, – із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Разом з тим, заявником не надано належних та допустимих доказів звернення до органів РАЦС з приводу повторної видачі свідоцтва про народження ОСОБА_2 , як і не було заявлено суду клопотання про витребування зазначених доказів. Також заявником не надано доказів зміни свого прізвища з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження заявлених вимог.

Таким чином, керуючись ст. ст. 4, 12-13, 81, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 263-266, 293-294, 315-319, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Друга Дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ: 02890937, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Метробудівська, буд. 1), про встановлення факту родинних відносин – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Басова