Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №640/20732/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/20732/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року, суддя Кушнова А.О., за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Вітліної Марини Олександрівни про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області, третя особа, що не заявляє вимог на предмет спору Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язаненя вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС України у м. Києві та Київській област, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області від 26.07.2022 № 302 про скасування дозволу на імміграцію в України громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області від 26.07.2022 № 80112500043408/302/1 про скасування посвідки на постійне проживання громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДМС України у місті Києві та Київській області поновити дозвіл на імміграцію в Україну, виданий громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДМС України у місті Києві та Київській області поновити посвідку на постійне проживання № НОМЕР_1 від 23.07.2020, видану громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2022 розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребувано докази від сторін.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 без змін.

Згідно з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.03.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Серебряник Олесі Олександрівни на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі № 640/20732/22.

Водночас, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.04.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Машкової Світлани Олександрівни на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі № 640/20732/22 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

17.09.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Вітліної Марини Олександрівни, подану до суду 04.07.2024, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 04.07.2024, в якій представник позивача просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 640/20732/22 та ухвалити нове рішення, яким:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області від 26.07.2022 № 302 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС України у місті Києві та Київській області від 26.07.2022 № 80112500043408/302/1 про скасування посвідки на постійне проживання громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДМС України у місті Києві та Київській області поновити дозвіл на імміграцію в Україну, виданий 13.07.2004 громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДМС України у місті Києві та Київській області поновити посвідку на постійне проживання № НОМЕР_1 від 23.07.2020, видану громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як на підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами представник позивача послалась на ту обставину, що на момент ухвалення судового рішення позивачу не були відомі обставини, які мають істотне значення для справи. Зокрема, адвокатом Красник В.В. в інтересах ОСОБА_1 отримано відповідь старшого слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві Гасанова Джангіра від 06.06.2024 №20669-24/к/11-03-10064/24, в якій останній повідомив про те, що ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12019100050004435 від 13.06.2019 не має жодного процесуального статусу, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, тоді як саме ці доводи ЦМУ ДМС України у місті Києві та Київській області покладені судом в обґрунтування рішення від 21.04.2023 у справі № 640/20732/22, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 відкрито провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Як зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішення, що у своєму відзиві відповідач постався на ту обставину, що саме дана інформація, викладена у поданні від 11.07.2022 № 3253/55/125/01-2022, стала підставою для скасування позивачу дозволу на імміграцію відповідно до пункту 3 та пункту 4 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію».

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено в ході розгляду справи, що 13.07.2004, на підставі заяви позивача від 23.06.2004, прийнятої ВПР та МР УАСМ ГУ МВС України в м. Києві 02.07.2004 УГІРФО МВС України в м. Києві видано ОСОБА_1 дозвіл на імміграцію в Україну на підставі абзацу 1 пункту 4 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію», як особі, яка прибула в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України «Про імміграцію» і мала у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописк, щол підтверджується рішенням УГІРФО МВС України в м. Києві за заявою громадянина Азербайджану ОСОБА_1 надання дозволу на імміграцію від 06.07.2004.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 14.07.2004 вперше був документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 та в порядку обміну, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області документований посвідкою на постійне проживання № № НОМЕР_1 від 23.07.2020.

У подальшому, на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» Центральним міжрегіональним управлінням ДМС України у місті Києві та Київській області прийнято рішення №302 від 26.07.2022 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки та російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Азербайджанської Республіки, НОМЕР_3, виданий 20.08.2016 владою Азербайджанської Республіки, НОМЕР_4, виданий 13.12.2011 владою російської федерації.

Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321, відповідачем прийнято рішення від 26.07.2022 №80112500043408/302/1 про скасування позивачу посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 .

Задовольняючи заяву представника позивача та скасовуючи рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про всебічне вивчення відповідачем подання, яке містить інформацію щодо можливих дій позивача, не була відповідачем витребувана додаткова інформація щодо підтвердження поведінки позивача, яка зазначена у поданні.

Погодитись з такими висноваками суду першої інстанції колегія судідв не може та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Частиною першою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частиною четвертою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За своїм змістом нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Водночас, нововиявленими слід уважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення.

Отже, умовами для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення по суті спору.

Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Із рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року у справі №640/20732/22 убачається, що судом першої інстанції досліджувалось питання наявності порушеної кримінальної справи стосовно позивача, зокрема, досліджувався витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадження від 13.06.2029.

В даній постанові відсутні дані про порушення відносно позивача кримінальної справи чи притягнення його до кримінальної відповідальності або ж пред`явлення підозри. Тому матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_1 виділялись в окреме провадження.

Водночас, в ході розгляду справи судом було встановлено, що в ЄДР наявна постанова Солом`янського районного суду м. Києва від 13.05.2013 у справі №760/8282/13-п у якій зафіксовано, що відносно ОСОБА_2 14 квітня 2013 року складено адміністративний протокол за ст. ст. 124 та 130 КУпАП. ОСОБА_1 та притягнуто останнього до адмністративної відповідальності за ст. ст. 124 та 130 КУпАп на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Разом з тим, судом під час розгляду справи досліджувалось питання щодо публікацій про свідому участь позивача в дестабілізації громадсько-політичної ситуації в Україні, кримінальної війни ФСБ в Україні.

У поданій до суду заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами представник позивача зазначив, що згідно відповіді №20669-24/к/11-03-10064/24 від 06.06.2024 за підписом старшого слідчого Друого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києва Гасанова Джангіра зазначено, що ОСОБА_1 у кримінальній справі від 13.06.2029 не має жодного процесуального статусу, передбаченого КПК України.

Колегія суддів вважає, що дана відповідь не може бути нововиявленою обставиною у розумінні вимог ст. 361 КАС України, оскільки судом під час розгляду справи питання щодо наявності кримінальних справ відносно позивача розглядалась, однак не встановлено відомостей щодо стану розгляду криманільного провадження.

Як вже зазначено колегією суддів вище, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що на час ухвалення судом рішення від 21 квітня 2023 року, питання відсутності процесуального статусу у кримінальному провадженні позивача не було встановлено, як і не встановлено даних щодо подальшого руху кримінального провадження.

Фактично суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилається на помилки суду під час розгляду справи та ухвалення рішення від 21 квітня 2023 року, зокрема щодо неповного встановлення обставин справи, що не може вважатись нововиявленими обставинами, тоді як такі доводи представника позивача можуть бути підставою для апеляційного чи касаційного оскарження судового рішення в порядку, визначено чинним КАС України.

Також колегія суддів враховує висновки Великої Плати Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №9901/230/20, в якій виснувано висновок про те, що не можуть вважатись нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення.

Отже, обставини, на які посилається позивач не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тож ураховуючи, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення, що, у свою чергу, відсутнє у даному випадку, колегія суддів вважає, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими у розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, оскільки подана позивачем заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не містила нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 слід скасувати та відмовити позивачу в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовані норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні заяви .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року скасувати.

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Вітліної Марини Олександрівни про перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі №640/20732/22 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року залишити в силі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.