Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №756/12719/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 756/12719/24 Головуючий у суді першої інстанції - Диба О.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3807/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

секретар Цуран С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боєри Володимира Сергійовича на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2025 року в справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боєри Володимира Сергійовича, стягувач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Провулок Макіївський 2», боржник: ОСОБА_1 , про примусовий привід боржника,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Боєру В.С. звернувся до суду із поданням про примусовий привід боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 відкритому 07.07.2025 на підставі виконавчого листа виданого Оболонським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Провулок Макіївський 2» заборгованості у розмірі 27111,71 грн.

Подання обґрунтоване тим, що боржниця не подала декларацію про доходи та майно, без поважних причин не з`являється за викликами до приватного виконавця, вимоги виконавчого документа не виконує, не допускає приватного виконавця до помешкання боржника, тобто умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, виконавець просив суд здійснити примусовий привід боржника ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Боєру В.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2025 року у задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Боєру В.С. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невстановлення усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про привід боржниці.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на наявність доказів належного повідомлення боржниці про вчинення виконавчих дій.

Вказує, що застосування такого заходу процесуального примусу як привід не є заходом «крайньої» дії. Тому посилання суду першої інстанції на відсутність постанови про арешт майна боржника є безпідставним.

Відзиви на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд апеляційної інстанції визнав за можливе, розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28.01.2025 позовні вимоги ОСББ «Провулок Макіївський 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Провулок Макіївський 2» заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій (управління багатоквартирним будинком) з 01.12.2022 по 01.10.2024 у розмірі 21 650 грн. 41 коп., інфляційне нарахування у розмірі 4 768 грн. 64 коп. та 3 відсотки річних у розмірі 692 грн. 66 коп. - всього 27 111 грн. 71 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 13.06.2025 апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28.01.2025 залишено без змін.

04.07.2025 Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчі листи №756/12719/24 на виконання вказаного судового рішення.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Боєру В.С. від 07.07.2025 на підставі виконавчого листа №756/12719/24 від 04.07.2025 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Провулок Макіївський 2» заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій (управління багатоквартирним будинком) з 01.12.2022 по 01.10.2024 у розмірі 21 650 грн 41 коп., інфляційне нарахування у розмірі 4 768 грн 64 коп. та 3 відсотки річних у розмірі 692 грн 66 коп. - всього 27 111 грн 71 коп.

Вказаною постановою боржника зобов`язано протягом п`яти робочих днів надати копію технічної документації на все нерухоме майно, подати декларацію про доходи та майно.

08.07.2025 постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2025 була направлена на зареєстроване місце проживання боржника та відповідно до трекінгу поштового відправлення була вручена одержувачу 16.07.2025.

Приватним виконавцем Боєру В.С. 14.08.2025 було складено вимогу №667 про надання письмових пояснень про причини невиконання рішення суду та порушення вимог закону в частині неподання декларації про доходи та майно. Зобов`язано подати виконавцеві декларацію про доходи та майно боржника у строк до 20.08.2025.

22.08.2025 приватним виконавцем Боєру В.С., у зв`язку із невиконанням вимоги приватного виконавця від 14.08.2025, було складено акт про те, що у встановлений строк боржниця вимогу виконавця не виконала, про причини невиконання вимоги не повідомила.

Викликом приватного виконавця від 22.08.2025 №732 боржника ОСОБА_1 зобов`язано з`явитись до виконавця 10.09.2025 о 10 год. 00 хв. щодо сплати боргу за виконавчим документом, а також зобов`язано надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання. Окрім того, зобов`язано боржника надати достовірні відомості щодо майна боржника та документи особи.

Викликом приватного виконавця від 11.09.2025 №916 боржника ОСОБА_1 повторно зобов`язано з`явитись до виконавця 17.09.2025 о 10 год. 00 хв.

Окрім того, відповідно до акту приватного виконавця від 11.09.2025 було встановлено, що на момент перевірки за адресою вказаною у виконавчому документі, перебувала невстановлена особа, яка відмовилась назватись. Зі слів зазначеної особи, боржниці вдома немає. Виклик для передачі боржниці отримати відмовилась. Виклик на 17.09.2025 о 10 год. 00 хв. залишено у дверях.

Згідно з актом приватного виконавця Боєру В.С. від 18.09.2025 було встановлено, що у призначений день, а саме 17.09.2025 о 10 год. 00 хв., боржниця за викликом не з`явилась, про причини неявки не повідомила.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про виклики до приватного виконавця. Окрім того, матеріали подання не містять постанов про арешт майна боржника на підтвердження вчинення виконавцем усіх можливих дій для примусового виконання за виконавчим документом.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 9 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, встановлено, що вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії. За наявності в особи, яка зобов`язана вчинити дії, електронного кабінету в ЄСІТС вимога надсилається до електронного кабінету такої особи.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з`явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.

Подання держаного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність примусовому приводу боржника.

Під час розгляду подання про примусовий привід боржника, відповідно до ст. 438 ЦПК України, доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».)

Отже, єдиною підставою для застосування примусового приводу до боржника в розумінні закону є не з`явлення останнього за викликом державного виконавця.

При цьому, законодавець не пов`язує застосування указаного заходу з виключними обставинами.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що виконавець не надав доказів отримання боржником відповідного виклику, оскільки в силу положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», виклики направляються на адресу боржника простою кореспонденцією.

При цьому, із матеріалів виконавчого провадження встановлено, що постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2025 була направлена на зареєстроване місце проживання боржника рекомендованим поштовим відправленням та вручена одержувачу 16.07.2025.

У зазначеній постанові міститься унікальний ідентифікатор та QR-код для доступу боржника до всіх матеріалів виконавчого провадження у Автоматизованій системі виконавчих проваджень і боржниця не була позбавлена можливості ознайомитися з цими матеріалами у такий спосіб.

Отже, враховуючи, що судове рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 боржниця не виконує, на вимоги щодо надання документів та на виклики державного виконавця вона не реагує, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою застосувати до боржника примусовий привід до приватного виконавця.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боєри Володимира Сергійовича задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення подання.

Застосувати до боржника у ВП НОМЕР_1- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , примусовий привід до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боєри Володимира Сергійовича за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 86/1.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст складено 27 лютого 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді С.М. Верланов

Т.О. Невідома