Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №359/8507/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/3138/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року місто Київ

справа № 359/8507/24

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Борця Є.О., повний текст рішення складено 22 серпня2025 року, у справі за позовом виконуючого обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського районудо ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року виконуючий обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі відділу освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі відділу освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району шкоду, заподіяну вчиненням адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, в розмірі 70 000,00 грн.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено на відповідача штраф в розмірі 3 400,00 грн.

Вказував, що зі змісту цієї постанови вбачається, що в період часу з 20 жовтня 2021 року до 17 травня 2023 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посадах директора Вишенського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів -дитячий садок» Золочівської сільської ради та директора Вишенського ліцею Золочівської сільської ради, неодноразово виносила накази про призначення премій ОСОБА_3 , який є її чоловіком.

Зазначав, що, зокрема, наказом від 20 жовтня 2021 року № 70-к йому була призначена премія в розмірі 5 000,00 грн, наказом від 05 жовтня 2022 року № 64-к - в розмірі 5 000,00 грн, наказом від 05 жовтня 2022 року № 66-к - в розмірі 6 000,00 грн, наказом від 10 листопада 2022 року № 86-к - в розмірі 6 000,00 грн, наказом від 08 грудня 2022 року № 94-к - в розмірі 5 000,00 грн, наказом від 14 грудня 2022 року № 100-к - в розмірі 6 000,00 грн, наказом від 16 січня 2023 року № 04-к - в розмірі 6 000,00 грн, наказом від 13 лютого 2023 року № 22-к - в розмірі 7 000,00 грн, наказом від 14 березня 2023 року № 35-к- в розмірі 8 000,00 грн, наказом від 18 квітня 2023 року № 57-к - в розмірі 8 000,00 грн, наказом від 17 травня 2023 року № 69-к - в розмірі 8 000,00 грн.

Вказував, що загальний розмір премій, виплачених ОСОБА_3 склав 70 000,00 грн. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не вжила заходів щодо недопущення реального конфлікту інтересів та не повідомила про його виникнення відділ освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району, нею було допущено порушення вимог, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції».

Посилався на те, що вчиненими адміністративними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, державі в особі відділу освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району було заподіяно шкоду в розмірі 70 000,00 грн.

Відповідач ухиляється від добровільного відшкодування цієї шкоди.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2025 року позов виконуючого обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі відділу освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району шкоду, заподіяну вчиненням адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією в розмірі 70 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури витрати на оплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Не погоджуючись з цим рішенням суду першої інстанції,представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову .

На обґрунтування вимог посилався на те, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП не є безумовною та визначеною законом самостійною підставою для відшкодування шкоди, завданої державі в особі відділу освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Вказував, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення нею на посаді директора Вишенського ліцею Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області протиправних дій, які полягали в існуванні конфлікту інтересів під час прийняття рішення та вчинення дій, а також неповідомлення нею у встановленому законом порядку про наявність конфлікту, що в свою чергу не може створювати юридичних наслідків у вигляді відшкодування шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України та ч.1 ст.68 Закону України «Про запобігання корупції», якщо кошти були отримані на законних підставах.

Зазначав, що виконувачем обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури не надано доказів дотримання імперативних приписів статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» щодо визнання незаконними та скасування рішень, прийнятих за наявності конфлікту інтересів, а саме відповідних наказів про преміювання.

Чинним законодавством України не передбачено повернення працівником отриманої заробітної плати або її частини у вигляді премії з підстав, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

Посилався на те, що неповідомлення про конфлікт інтересів не може створювати юридичних наслідків у вигляді відшкодування шкоди, якщо кошти були отримані на законних підставах.

Вказував, що у свою чергу премія виплачувалася чоловіку відповідача ОСОБА_3 з фонду заробітної плати, як працівнику ліцею, згідно з Положенням про преміювання та матеріальне заохочення правників ліцею, що є складовою частиною колективного договору, укладеним між профспілковим комітетом та керівництвом ліцею, та в розмірі, визначеному виборним органом трудового колективу, а не особисто відповідачем, є складовою частиною заробітної плати, а тому окрім владних повноважень, якими наділена відповідач, як посадова особа, правовідносини між ними також регулюються трудовим законодавством, у зв`язку з чим не можна вважати, що виплатою премії була завдана шкода державі, яка підлягає відшкодуванню у порядку статті 1166 ЦК України.

Зазначав, що сам факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, автоматично не свідчить про доведеність факту заподіяння такими діями шкоди, а вчинення відділом освіти культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області дій на врегулювання конфлікту інтересів, висновки службового розслідування, викладені в акті від 23 лютого 2024 року № 2 спростовують доводи виконувача обов`язків Бориспільської окружної прокуратури щодо підстав її стягнення в судовому порядку, порушення інтересів держави та права на звернення з цим позовом за відсутності порушення інтересів держави.

Посилався на те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами існування самої шкоди та факту її завдання ОСОБА_1 в результаті вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 і частиною 2 статті 172-7 КУпАП, а отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність визначених законом підстав для стягнення з відповідачки шкоди, заподіяної вчиненням адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією.

30 жовтня 2025 року від Управління гуманітарного розвитку Золосівської сільської ради Бориспільського району Київської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на те, що під час службового розслідування за поданням заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області було встановлено, що у зв`язку з підписанням ОСОБА_1 наказів про преміювання близької особи чоловіка ОСОБА_3 , шкоди не було завдано, а отже інтереси держави не були порушені. Вказував, що відсутні як законні підстави для стягнення з ОСОБА_1 шкоди в судовому порядку, так і права виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури на звернення до суду за відсутності порушення інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог та наявності підстав для стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої державі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Відділу освіти Бориспільської районної державної адміністрації від 26 серпня 2009 року № 196/1-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Вишенської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Наказом Управління гуманітарного розвитку Бориспільської районної державної адміністрації від 30 червня 2020 року № 136-к припинено безстрокові трудові відносини з ОСОБА_1 , директором Вишенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бориспільської районної ради Київської області шляхом переведення на роботу за контрактом з 01 липня 2020 року до 30 червня 2026 року.

01 липня 2020 року між Управлінням гуманітарного розвитку Бориспільської районної державної адміністрації та директором ОСОБА_1 укладено контракт.

Директор Вишенського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів -дитячий садок» Золочівської сільської ради ОСОБА_1 наказом від 20 жовтня 2021 року № 70-к про преміювання працівників, преміювала у тому числі ОСОБА_3 в сумі 5 000,00 грн.

Наказом директора Вишенського ліцею Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_1 наказом від 05 жовтня 2022 року № 66-к про преміювання працівників встановила щомісячне диференційоване преміювання за січень 2023 року у тому числі електрику ОСОБА_3 в сумі 6 000,00 грн за добросовісне виконання посадових обов`язків, складність і напруженість в зв`язку із збільшенням навантаження обслуговування.

Аналогічно призначила ОСОБА_3 премію наказом від 10 листопада 2022 року № 86-к - в розмірі 6 000,00 грн, наказом від 08 грудня 2022 року № 94-к - в розмірі 5 000,00 грн, 14 грудня 2022 року № 100-к - в розмірі 6 000,00 грн, від 14 березня 2023 року - у розмірі 8 000,00 грн, від 18 квітня 2023 року - 8 000,00 грн, від 17 травня 2023 року - 8 000,00 грн в розмірі 5 000,00 грн.

Преміювання працівників відбувалося за результатами засідання комісії з преміювання працівників Вишенського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів -дитячий садок» Золочівської сільської ради від 18 жовтня 2021 року, від 05 жовтня 2022 року № 10, від 10 листопада 2022 року № 11, від 08 грудня 2022 року № 12, від 16 січня 2023 року № 1, від 13 лютого 2023 року № 2, від 14 березня 2023 року № 3.

У серпні 2022 року вказаний навчальний заклад змінив назву на Вишенський ліцей Золочівської сільської ради. Після цього відповідач продовжила працювати на посаді директора у Вишенському ліцеї Золочівської сільської ради. Ці обставини підтверджуються копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеної на ім`я відповідача.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду від 28 вересня 2023 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено на неї штраф в розмірі 3 400,00 грн.

Як зазначено у вказаній постанові, ОСОБА_3 є чоловіком ОСОБА_1 .

Здійснюючи його преміювання, відповідач не вжила заходів щодо недопущення реального конфлікту інтересів та не повідомила про його виникнення відділ освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району, чим порушила вимоги, передбачені п.1 та п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції».

На підставі ч.6 ст.82 ЦПК України наведені обставини не підлягають доказуванню.

Зі змісту особових звітів за 2021 - 2023 роки вбачається, що в період часу з 20 жовтня 2021 року до 17 травня 2023 року ОСОБА_3 отримав премію в загальному розмірі 70 000,00 грн (5 000,00 + 5 000,00 + 6 000,00 + 6 000,00 + 5 000,00 + 6 000,00 + 6 000,00 + 7 000,00 +8 000,00 + 8 000,00 + 8 000,00).

У матеріалах цивільної справи міститься копія акту службового розслідування від 23 лютого 2024 року №2, зі змісту якого вбачається, що підписання ОСОБА_1 наказів про преміювання її чоловіка ОСОБА_3 не призвело до заподіяння матеріальної шкоди. Зазначено про те, що враховуючи відсутність шкоди та те, що з моменту вчинення правопорушення минуло більше 6 місяців, керуючись статтею 148 КЗпП України, комісія дійшла висновку, що дисциплінарні стягнення передбачені статтею 147 КЗпП України не можуть бути застосовані до ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними; 3) причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду.

Наявність усіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

При цьому діє презумпція (припущення) вини порушника: якщо потерпілий довів наявність шкоди, то боржник має довести відсутність своєї вини. Для виникнення обов`язку відшкодування шкоди ступінь вини порушника значення не має.

Встановлені у статті 1166 ЦК України умови відшкодування шкоди поширюється на всі норми, що входять до глави 82 ЦК України, тією мірою, в якій їх не змінюють спеціальні правила, передбачені окремими статтями цієї глави. Названі умови разом із фактом заподіяння шкоди є підставами і юридичної відповідальності, вони утворюють одночасно і склад правопорушення.

Тобто, частина перша статті 1166 ЦК України містить пряму вказівку на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов`язкову підставу деліктної відповідальності.

Позивач вважає шкодою, завданою державі в особі відділу освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району, отриману чоловіком відповідача премію. Підставою для такої відповідальності зазначає вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Однак при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд не встановлював факту завдання такої шкоди та її розміру, оскільки це не впливало на кваліфікацію правопорушення, вчиненого нею, тобто притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не може бути самостійною підставою для стягнення з неї шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що премія виплачувалася чоловіку відповідача ОСОБА_3 з фонду заробітної плати, як працівнику ліцею, згідно з Положенням про преміювання та матеріальне заохочення правників ліцею, що є складовою частиною колективного договору, укладеного між профспілковим комітетом та керівництвом ліцею, та в розмірі, визначеному виборним органом трудового колективу, а не особисто відповідачем, та є складовою частиною заробітної плати, а тому окрім владних повноважень, якими наділена відповідач, як посадова особа, правовідносини між ними також регулюються трудовим законодавством, у зв`язку з чим не можна вважати, що виплатою премії була завдана шкода державі, яка підлягає відшкодуванню у порядку статті 1166 ЦК України.

Таким чином, позивач не довів підстав для покладання на відповідача обов`язку щодо відшкодування майнової шкоди у порядку статті 1166 ЦК України, а суд не встановив факт завдання такої шкоди, оскільки премія виплачена чоловіку відповідача із фонду заробітної плати, під час розгляду справи про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності не встановлювався зазначений факт, крім того, рішення щодо неправомірності наказів про преміювання судом не приймалося.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі №408/2151/17-ц (провадження №61-3257св18).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову є помилковими, а тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у позові.

Згідно з ч.ч.1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 підлягають витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 4542 грн.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову виконуючого обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти, культури та спорту Золочівської сільської ради Бориспільського району до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовити.

Стягнути з Київської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02909996 на користь ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 4542 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: