Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №369/18516/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м. Київ

Справа №369/18516/25

Апеляційне провадження №33/824/728/2026

Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2025 року за матеріалами, які надійшли від Відділення поліції №4 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 791423 від 15 вересня 2025 року, 15 вересня 2025 року о 06 год 45 хв в с. Шпитьки по вул. Господарська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager» результат огляду 0.40‰ проміле, що зафіксовано на бодікамеру №853858. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2025 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп.

Судове рішення мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №791423 від 15 вересня 2025 року, чеком приладу «Drager» тест № 710 від 15 вересня 2025 року з результатом 0.40‰ проміле, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 вересня 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеозаписом.

Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Кузьміним Є.О., 08 грудня 2025 року подана апеляційна скарга, яка обґрунтована тим, що на відеозаписі який міститься в матеріалах справи не зафіксовано огляд ОСОБА_1 .

Вказує, що відеозапис відображає події щодо руху поліцейського автомобіля та складення протоколу за ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Посилається на те, що вказані факти є порушенням порядку проведення огляду, оскільки поліцейськими не надано матеріалів відеозапису щодо огляду ОСОБА_1 .

Крім того, під час проведення огляду не було свідків, а тому вважає даний огляд недійсним.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2025 року та закрити провадження у справі.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмін Є.О., в судове засідання не з`явився, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено наступне.

З відеозапису вбачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб водієм якого був ОСОБА_1 . При спілкуванні з працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти тест за допомогою спецзасобу Драгер DRAGER MOBILE PRINTER ALCOTEST 6820, на що останній погодився.

Згідно з даними чеку Drager протестовано особу - ОСОБА_1 - результат тесту - 0.40‰ (а.с. 2).

ОСОБА_1 не висловлював незгоди з результатом тесту, не просив пройти огляд в медичному закладі. З результатами тестування останній погодився, про що засвідчив своїм підписом в квитанції. Підстав вважати, що порядок проведення огляду на стан сп`яніння співробітниками поліції було порушено, про що зазначає скаржник, немає.

Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 791423 від 15 вересня 2025 року, відповідно до якого 15 вересня 2025 року о 06 год 45 хв в с. Шпитьки по вул. Господарська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager» результат огляду 0.40‰ проміле, що зафіксовано на бодікамеру №853858. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

Наявні у справі докази узгоджуються між собою та у своїй сукупності свідчать про порушення ОСОБА_1 положень п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому їх правильно покладено судом першої інстанції в обґрунтування висновків про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за встановлених обставин.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення й суд його оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За результатами проведеного тесту виявлено алкогольне сп`яніння - 0.40 ‰.

Доводи скаржника, про те, що на відеозаписі який міститься в матеріалах справи не зафіксовано його огляд апеляційна інстанція відхиляє, оскільки відеозаписом в повному обсязі зафіксовано зупинку та огляд водія ОСОБА_1 .

Доводи щодо залучення свідків не заслуговують на увагу, оскільки факт складання протоколу зафіксовано на відеозаписі, а тому залучення свідків не є доцільним.

Більше того, підписавши протокол про адміністративне правопорушення, будь-яких заперечень щодо його складення чи пояснень не надав, лише зазначив, що надасть їх у суді.

До того ж дії працівників поліції в установленому законом порядку не оскаржено.

Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Відтак, у результаті дослідження та перевірки наявних у матеріалах справи доказів, у апеляційного суду відсутні підстави вважати відеозапис сфальсифікованим, а доводи скаржника слушними. Тобто вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, при цьому, він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних у нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, водій ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що районний суд правильно оцінив наявні в даній справі докази, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП та дійшов до правильних висновків про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 2.9А Правил дорожнього руху, а також, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з виявлення алкогольного сп`яніння.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.

Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя: Соколова В.В.