Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №363/1304/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 363/1304/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3764/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,

при секретарі Ганжалі С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Рудюка О.Д.,-

встановив:

У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

У жовтні 2025 року представник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові активи, розміщені на будь-яких банківських рахунках ОСОБА_2 у будь-яких банківських установах України, у сумі 1/2 частини від наявних залишків станом на 21 лютого 2022 року, до набрання законної сили рішення у справі № 363/1304/23, а саме: грошові активи у валюті Українська гривня у розмірі 3 078 214 грн 44 коп. (три мільйони сімдесят вісім тисяч двісті чотирнадцять гривень 44 копійок); грошові активи у валюті долар США у розмірі 375 024, 41 (триста сімдесят п`ять тисяч двадцять чотири долари США 41 центів), якщо грошові активи у валюті долар США будуть відсутні у ОСОБА_2 , накласти арешт в еквіваленті до Української гривні відповідно до курсу НБУ; грошові активи у валюті євро у розмірі 323, 09 (триста двадцять три євро 9 євроцентів), якщо грошові активи у валюті євро будуть відсутні у ОСОБА_2 , накласти арешт в еквіваленті до Української гривні відповідно до курсу НБУ.

Заява обґрунтована тим, що грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках ОСОБА_2 , є спільною сумісною власністю подружжя та зароблені сторонами спільно.

Невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду. Обраний захід забезпечення позову не призведе до обмеження прав відповідачів чи третіх осіб та є співмірним із предметом позовних вимог.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року у задоволенні названої заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити вимоги заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялися належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

В даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібну позицію наведено у постановах Верховного Суду від 14 травня 2018 року у справі № 910/20479/17, від 17 жовтня 2018 у справі № 904/2351/18, від 25 лютого 2019 року у справі № 924/789/18 та від 10 березня 2010 року у справі № 910/13787/19.

Встановлено, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є визнання спільною сумісною власністю подружжя: земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 0235 га; житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 243, 6 м2 та житловою площею 114, 7 м2; земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1470 м2; житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 254 м2; земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1 487 м2; житлового будинку (незавершене будівництво), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 105 м2; грошових активів, розміщених на банківських рахунках: у доларах США - 1 101 280 (один мільйон сто одна тисяча двісті вісімдесят доларів США); у Українській гривні - 6 156 428 грн 82 коп. (шість мільйонів сто п`ятдесят шість тисяч чотириста двадцять вісім гривень 82 копійки); у Євро - 660 (шістсот шістдесят євро); доходу від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у розмірі 8 187 331 грн 00 коп. (вісім мільйонів сто вісімдесят сім тисяч триста тридцять одна гривня нуль копійок); грошових активів, розмішених у банківській сейфові скриньці, у розмірі 200 000 доларів США (двадцять тисяч доларів США).

ОСОБА_1 просила в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на: земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1470 м2; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 254 м2; 1/2 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/2 частку житлового будинку (незавершене будівництво), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/2 частки грошових активів, розміщених на банківських рахунках: у доларах США - 1 101 280 (один мільйон сто одна тисяча двісті вісімдесят доларів США); у Українській гривні - 6 156 428 грн 82 коп. (шість мільйонів сто п`ятдесят шість тисяч чотириста двадцять вісім гривень 82 копійки); у Євро - 660 (шістсот шістдесят євро); 1/2 частки доходу від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у розмірі 8 187 331 грн 00 коп. (вісім мільйонів сто вісімдесят сім тисяч триста тридцять одна гривня нуль копійок); 1/2 частки грошових активів, розміщених у банківській сейфові скриньці, у розмірі 200 000 доларів США (двадцять тисяч доларів США).

Позивач за первісним позовом просила визнати за ОСОБА_2 право власності на: земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 0235 га., кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:093:0012; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 243, 6 м2 та житловою площею 114, 7 м2., реєстраційний номер об`єкта 564740880000; 1/2 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/2 частку житлового будинку (незавершене будівництво), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Загальною площею 105, 00 м2.; 1/2 частки грошових активів, розміщених на банківських рахунках: у доларах США - 1 101 280 (один мільйон сто одна тисяча двісті вісімдесят доларів США); у Українській гривні - 6 156 428 грн 82 коп. (шість мільйонів сто п`ятдесят шість тисяч чотириста двадцять вісім гривень 82 копійки); у Євро - 660 (шістсот шістдесят євро); 1/2 частки доходу від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у розмірі 8 187 331 грн 00 коп. (вісім мільйонів сто вісімдесят сім тисяч триста тридцять одна гривня нуль копійок); 1/2 частки грошових активів, розміщених у банківській сейфові скриньці, у розмірі 200 000 доларів США (двадцять тисяч доларів США).

У заяві про забезпечення позову представник ОСОБА_1 просиланакласти арешт на грошові активи, розміщені на будь-яких банківських рахунках ОСОБА_2 у будь-яких банківських установах України, у сумі 1/2 частини від наявних залишків станом на 21 лютого 2022 року, до набрання законної сили рішення у справі № 363/1304/23, а саме: грошові активи у валюті Українська гривня у розмірі 3 078 214 грн 44 коп. (три мільйони сімдесят вісім тисяч двісті чотирнадцять гривень 44 копійок); грошові активи у валюті долар США у розмірі 375 024, 41 (триста сімдесят п`ять тисяч двадцять чотири долари США 41 центів), якщо грошові активи у валюті долар США будуть відсутні у ОСОБА_2 , накласти арешт в еквіваленті до Української гривні відповідно до курсу НБУ; грошові активи у валюті євро у розмірі 323, 09 (триста двадцять три євро 9 євроцентів), якщо грошові активи у валюті євро будуть відсутні у ОСОБА_2 , накласти арешт в еквіваленті до Української гривні відповідно до курсу НБУ.

Представник ОСОБА_1 зазначає, що перебуваючи у шлюбі, сторонами накопичено заощадження грошових коштів, які тривалий час розміщувались на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 . Вказані грошові кошти є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки були внесені на банківський рахунок за період офіційного перебування сторін у шлюбі.

Заявник вважає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, існує ризик неможливості виконання рішення суду в майбутньому.

Враховуючи зміст позовних вимог, представник ОСОБА_1 просила вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 1/2 частину грошових активів, які належать ОСОБА_2 та розміщені на будь-яких його банківських рахунках.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що обраний представником ОСОБА_1 вид забезпечення позову є доцільним та співмірним з заявленими вимогами позовної заяви, а невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та утруднити виконання рішення суду в майбутньому.

Так, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли наслідком невжиття заходів забезпечення позову є неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає інтереси як позивача, так і відповідача.

Колегія суддів дійшла висновку щодо доведеності та обґрунтованості заяви про забезпечення позову враховуючи предмет позовних вимог та вимоги поданої заяви.

Будь-яких доказів, що у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову, будуть порушені права ОСОБА_2 або інших осіб, суду не представлено.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вказані грошові кошти фактично зберігаються у власності ОСОБА_2 , а обмежується лише можливість розпорядитися ними.

Так, забезпечення позову у даній справі є пропорційним та відповідає меті застосування заходів забезпечення, свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін спору.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент, як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Крім того, аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07 квітня 2023 року у справі № 910/8671/22, від 20 квітня 2023 року у справі № 914/3316/22, від 27 квітня 2023 року у справі № 916/3686/22, від 09 червня 2023 року у справі № 37з-23, від 09 квітня 2024 року у справі № 917/1610/23.

Враховуючи положення ст. 192 ЦК України гроші є платіжним засобом, відтак, ОСОБА_2 може в будь-який момент розрахуватись коштами, доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та обґрунтувати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а не подати докази вчинення боржником дій, спрямованих на відчуження його майна/грошових коштів, розпорядження ними тощо, ураховуючи, що право власника на таке відчуження/розпорядження у будь-який момент, який (момент волевиявлення) неможливо ні передбачити, ні відстежити позивачем.

Відсутні будь-які підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються у його володінні,, а можливість розпоряджатися ним тимчасово обмежується.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 911/1111/20, від 21січня 2022року у справі № 910/5079/21.

Так, забезпечення позову у даній справі є пропорційним та відповідає меті застосування заходів забезпечення, свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін спору.

Враховуючи доведеність наявності спору між сторонами, існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення первісних позовних вимог, предмет та підстави позову, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 є помилковим.

У суду першої інстанції, з урахуванням вищенаведених вимог закону та фактичних обставин, не було жодних правових підстав відмовляти у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відтак, ухвала суду від 10 жовтня 2025 року постановлена з порушенням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року скасувати.

Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові активи, які належать ОСОБА_2 , розміщені на будь-яких банківських рахунках станом на 21 лютого 2022 року, а саме: грошові активи у валюті Українська гривня у розмірі 3 078 214 грн 44 коп. (три мільйони сімдесят вісім тисяч двісті чотирнадцять гривень 44 копійок); грошові активи у валюті долар США у розмірі 375 024, 41 (триста сімдесят п`ять тисяч двадцять чотири долари США 41 центів); грошові активи у валюті євро у розмірі 323, 09 (триста двадцять три євро 9 євроцентів).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 02 березня 2026 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.Г. Музичко

Л.П. Сушко