Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №520/27604/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 р. справа №520/27604/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, в якому просить суд:

- визнати противною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 00 гривень за період з 10.01.2023 по дату повернення на службу у листопаді 2023 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я України до іншого та закордон;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (місце проживання: АДРЕСА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 00 гривень за період з 10.01.2023 по дату повернення на службу у листопаді 2023 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за лікарняний. Відповідач зазначає, що позивачу за період з січня по травень 2023 року нараховано та виплачену додаткову винагороду.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій він зазначив, що надана відповідачем довідка про доходи від 22.10.2025 № 3112 фактично є документом, яким відповідач повторно підтвердив право позивача на спірну виплату, адже сума 100

000 грн. 00 коп. була нарахована двічі. Разом з тим, з довідки вбачається, що починаючи з березня 2023 року відповідач безпідставно зменшив розмір виплат, а надалі, взагалі, припинив нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168. Такі дії є протиправними та свідчать про порушення прав і законних інтересів позивача, оскільки відповідачем недонараховано додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн.00 коп. за кожен місяць з березня 2023 року по травень 2023 року, а також в подальші періоди. Представник зазначає, що відповідач не надав жодного доказу фактичного здійснення виплати нарахованих сум. Нарахування грошових коштів саме по собі не підтверджує факту їх перерахування чи отримання позивачем.

Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 НГУ у період з 24.02.2022 по 26.06.2024, що підтверджується військовим квитком серія НОМЕР_4 від 03.07.2024.

Згідно з довідкою про безпосередню участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 21 травня 2025 року за №2065, що ОСОБА_1 дійсно в період з 24.02.20222 по 28.07.2022, з 03.08.2022 по 10.01.2023 брав (брала) участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у м. Харкові, Харківській області, Донецькій області.

10 січня 2023 під час виконання бойового завдання на взводному опорному пункті «ЗІРКА» ЗБТГр Зброп, що розташована на північно-західній околиці міста Соледар, Бахмутського району, Донецької області.

Після отримання поранення позивача було евакуйовано до ЛСБ Рай-Олександрівка, Бахмутського району, Донецької області, де було надано першу медичну допомогу, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) що стався 10 січня 2023 року о 08 години 00 хвилин.

Відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Харківській області" медичка (військово-лікарська) комісії №1205 ОСОБА_1 отримав травми, поранення, ТАК пов`язані із захистом Батьківщини.

Судом встановлено, що у період з 10.03.2023 по 13.01.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "МКЛ4"ДМР", що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №1026; у період з 09.02.2023 по 14.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "1 територіальне медичне об`єднання м. Львова", що підтверджується випискою №11479.

У матеріалах справи наявні документи з Університетської клініки Осло датовані від 13.04.2023, 04.05.2023, 01.06.2023, 18.06.2023, 20.06.2023, 20.07.2023, 27.09.2023.

Відповідно до листа Університетської лікарні Осло від 15.09.2023, в якому зазначено, що позивач перебував у Норвегії з моменту свого виїзду з України в лютому 2023 року.

У матеріалах справи наявні документи з лікарні Суннаас, в яких зазначено про хід лікування позивача.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і до тепер.

28.02.2022 Кабінет Міністрів України затвердив Постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 1-2 постанови передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Водночас, відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ №168, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі, збільшеному до 100 000 грн є встановлення таких обставин, як, зокрема:

- перебування на військовій службі у період дії воєнного стану;

- перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Збройних Сил України;

- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманням поранення, пов`язаним із захистом Батьківщини/перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Судом з матеріалів справи встановлено, 10 січня 2023 під час виконання бойового завдання на взводному опорному пункті «ЗІРКА» ЗБТГр Зброп, що розташована на північно-західній околиці міста Соледар, Бахмутського району, Донецької області, позивач отримав поранення, внаслідок бойового зіткнення з противником.

Після отримання поранення позивача було евакуйовано до ЛСБ Рай-Олександрівка, Бахмутського району, Донецької області, де було надано першу медичну допомогу, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) що стався 10 січня 2023 року о 08 години 00 хвилин.

Відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Харківській області" медичка (військово-лікарська) комісії №1205 ОСОБА_1 отримав травми, поранення, ТАК пов`язані із захистом Батьківщини.

Судом встановлено, що у період з 10.03.2023 по 13.01.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "МКЛ4"ДМР", що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №1026; у період з 09.02.2023 по 14.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "1 територіальне медичне об`єднання м. Львова", що підтверджується випискою №11479.

22 лютого 2023 позивач продовжив курс лікування, реабілітацію в Університетській лікарні Осло Уллевааль та в лікарні Суннаас, що підтверджується відповідними виписками.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що вищевказані умови передбачені нормами Постанови № 168, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, позивачем дотримані та підтверджуються матеріалами справи.

Судом також встановлено, що надані позивачем медичні документи з Університетської клініки Осло та лікарні Суннаас, датовані періодом з 13.04.2023 по 27.09.2023, містять детальний опис ходу лікування, включаючи операції з ревізії стегнової кістки (13.03.2023), реконструкції ліктьового нерва з трансплантацією (19.06.2023), реабілітаційні заходи, фізіотерапію та контрольні огляди. Ці документи підтверджують стаціонарне лікування позивача в закордонних закладах охорони здоров`я.

Лист від 15.09.2023 прямо вказує на перебування позивача в Норвегії з моменту виїзду з України, що узгоджується з вимогами п. 1-2 Постанови № 168 щодо включення часу переміщення та лікування за кордоном.

Щодо доводів відповідача про неналежність медичних документів з Норвегії (відсутність печаток, підписів, засвідчених перекладів), суд зазначає, що матеріали справи містять переклади цих документів українською мовою, які в сукупності з іншими доказами є достатніми для встановлення фактів.

Довідка про доходи позивача від 22.10.2023 № 3122 підтверджує нарахування додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за січень та лютий 2023 року, з подальшим зменшенням (81 935,48 грн у березні, 30 000 грн у квітні, 58 122 грн у травні) та припиненням після травня 2023 року.

Відповідач не надав доказів фактичної виплати цих сум (банківські виписки, платіжні доручення тощо), а нарахування само по собі не є виплатою, як вірно зазначає представник позивача. Це свідчить про бездіяльність відповідача щодо повного нарахування та виплати винагороди за весь період лікування, включаючи червень-листопад 2023 року, що є протиправним і порушує права позивача.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження військової частини здійснити розрахунок недоотриманої позивачем додаткової винагороди за спірні періоди з урахуванням вже отриманих ним сум є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати противною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 00 гривень за період з 10.01.2023 по дату повернення на службу у листопаді 2023 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я України до іншого та закордон.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 00 гривень за період з 10.01.2023 по дату повернення на службу у листопаді 2023 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 03 березня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ