Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №420/5671/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5671/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,

при секретарі – Гоменюк Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку особливого провадження справу заявою Головного управління ДПС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, зупинення видаткових операцій на рахунках - Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ»,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2026 о 15:39 год. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ», згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.02.2026; зупинити видаткові операції платника податків ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» на рахунках / електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

В обґрунтування заяви зазначено, що ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» безпідставно відмовило співробітникам контролюючого органу у допуску до проведення планової документальної виїзної перевірки, призначеної згідно з наказом від 05.02.2026. Контролюючий орган наголошує, що посадовими особами були дотримані всі вимоги ст. 81 ПКУ, зокрема пред`явлені службові посвідчення та направлення на перевірку. Через факт недопуску, зафіксований актом від 26.02.2026, керівництвом ГУ ДПС було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника. Заявник зазначає, що такий захід є законним способом забезпечення виконання обов`язків платника згідно зі ст. 94 ПКУ. Також заявник просить зупинити видаткові операції на рахунках товариства, посилаючись на тотожність понять арешту коштів та зупинення операцій у банківському законодавстві. Заявником також підкреслюється, що зупинення видатків є необхідним наслідком адміністративного арешту для забезпечення дієвості контролю. ГУ ДПС посилається на актуальну практику Верховного Суду, згідно з якою оскарження платником наказу на перевірку не є спором про право і не перешкоджає розгляду даної заяви. Додатково зазначається про дотримання 24-годинного строку звернення до суду з моменту прийняття рішення про арешт.

Ухвалою судді від 27.02.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ за зверненням податкових та митних органів; надано відповідачу строк для подання відзиву на заяву до 15:00 год. 02.03.2026; витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області копії всіх матеріалів, які слугували підставою для призначення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ», відповідно до наказу № 1149-п від 05.02.2026; призначено по справі судове засідання на 03.03.2026 о 11:00 годин.

02.03.2026 року до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшли копії матеріалів, які слугували підставою для призначення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ», відповідно до наказу № 1149-п від 05.02.2026.

Відзив на позовну заяву від ТОВ «Крани України» до суду не надходив.

Ухвалою суду від 03.03.2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ТОВ «Крани України» про зупинення провадження по справі.

В судовому засіданні представник ГУ ДПС в Одеській області підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник ТОВ «Крани України» проти задоволення заяви заперечував, зазначивши, що товариство дійсно не допустило перевіряючих до проведення перевірки, оскільки вважає, що для її призначення та проведення не було підстав, а сам наказ про проведення перевірки товариством оскаржується в судовому порядку.

Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідності до вимог пл. 20.1.4 1. 20.1 ст. 20, и. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України відповідно до плану графіку проведення документальних перевірок платників податків за 2026 рік, прийнято наказ від 05.02.2026 року № 1149-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ», з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового валютного та іншого законодавства.

Як убачається із матеріалів справа та не заперечується учасниками справи, копію наказу від 05.02.2026 року № 1149-п. податковим органом направлено на адресу товариства засобами поштового зв`язку та отримано ним 16.02.2026 року.

У відповідності до наказу від 05.02.2026 №1149-п та направлень на перевірку від 24.02.2026 № 3146/15-32-07-01-12, № 3148/15-32-07-01-12, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 26.02.2026 був здійснений вихід з метою проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» (ЄДРПОУ 40489427) за адресою: 67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н., смт Авангард, вул. Теплична, будинок за період діяльності з 01.10.2023 по 30.09.2025 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2023 по 30.09.2025.

Під час виходу на перевірку 26.02.2026 головному бухгалтеру ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» (ЄДРПОУ 40489427) ОСОБА_1 пред`явлені службові посвідчення і направлення на перевірку від 24.02.2026 № 3146/15-32-07-01-12, № 3148/15- 32-07-01-12.

26.02.2026 о 16 год. 45 хв. представником ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» (ЄДРПОУ 40489427) відмовлено фахівцям Головного управління ДПС в Одеській області в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі наказу Головного управління ДИС в Одеській області від 05.02.2026 №1149-п, про що було складено акт «Про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки» від 26.02.2026 № 1080/15-32-07-01-15.

Внаслідок недопуску контролюючого органу до проведення перевірки 26.02.2026 року об 16 год. 45 хв. начальником Головного управління ДПС в Одеській області Юрієм Гурським того ж дня о 17-00 год. було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 40489427), обґрунтованість якого ГУ ДПС в Одеській області просить підтвердити суд в розглядуваній заяві.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно п. 94.4 ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пп. 94.6.1 п. 94.1 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України).

Відповідно до п. 94.3, 94.4, 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно пп. 94.6.1 п. 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Відповідно до п. 94.10. ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Прим цьому, строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Отже, однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту майна та активів платника податків ГУ ДПС в Одеській області зазначило саме відмову платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки.

Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.

Так, ГУ ДПС в Одеській області як контролюючий орган та територіальний орган ДПС, в якому ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» перебуває на обліку платників податків, здійснюючи податковий контроль та виконуючи функції, передбачені ст. 19-1 Податкового кодексу України, відповідно до ст.ст. 75-81 Податкового кодексу України мав право на проведення планової перевірки товариства. При цьому, умови, визначені пунктом 81.1 статті 81 ПК України для початку проведення перевірки, податковим органом були дотримані, доказів порушення процедури призначення або початку перевірки матеріали справи не містять.

Незважаючи на це, посадових осіб контролюючого органу не було допущено до проведення перевірки, про що складено відповідний акт від 26.02.2026 року.

Оцінюючи доводи платника податків про незаконність призначення перевірки та оскарження відповідного наказу у судовому порядку, суд зазначає таке.

Так, предметом розгляду у цій справі є виключно перевірка наявності передбачених законом підстав для застосування адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків, а не вирішення спору щодо правомірності наказу про призначення перевірки по суті. Оцінка законності такого наказу здійснюється в окремому судовому провадженні, зокрема у справі № 420/5257/26 за позовом ТОВ «Крани України» до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу.

При цьому, суд враховує, що на час розгляду та вирішення заяви податкового органу у даній справі провадження у справі № 420/5257/26 не відкрито. Також, відповідно до загальних положень КАС України, подання адміністративного позову не зупиняє дію оскаржуваного індивідуального акта, якщо судом не вжито заходів забезпечення позову. Доказів постановлення судом ухвали про зупинення дії наказу або заборону проведення перевірки платником податків до суду також не надано.

Отже, на момент виходу посадових осіб контролюючого органу наказ про проведення перевірки був чинним та обов`язковим до виконання.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано у разі відмови платника податків від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб контролюючого органу за наявності законних підстав для її проведення.

У контексті цієї норми «наявність законних підстав» означає існування чинного рішення про призначення перевірки та дотримання контролюючим органом встановленої законом процедури її початку. До моменту визнання відповідного наказу протиправним та його скасування у встановленому законом порядку він породжує правові наслідки та підлягає виконанню.

Сам по собі факт незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу та його оскарження не є передбаченою законом підставою для недопуску до перевірки. Обираючи шлях недопуску, платник податків діє на власний процесуальний ризик, оскільки закон прямо пов`язує таку поведінку з можливістю застосування адміністративного арешту майна.

Арешт майна відповідно до статті 94 ПК України є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків. Такий захід має тимчасовий та забезпечувальний характер, не є видом юридичної відповідальності та спрямований на недопущення блокування здійснення податкового контролю.

Суд також враховує, що механізм адміністративного арешту майна передбачає судовий контроль за його застосуванням, що забезпечує баланс між публічним інтересом у здійсненні податкового контролю та правами платника податків.

З огляду на встановлений факт недопуску посадових осіб контролюючого органу до документальної планової виїзної перевірки за відсутності судового рішення про зупинення дії наказу чи заборону її проведення, суд доходить висновку, що у податкового органу виникли передбачені підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України підстави для застосування умовного адміністративного арешту майна.

Відтак рішення керівника контролюючого органу від 26.02.2026 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Крани України» є обґрунтованим, а заява податкового органу про його підтвердження підлягає задоволенню.

Крім того, окрім підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, контролюючий орган просить зупинити видаткові операції платника податків ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» на рахунках / електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може полягати, зокрема, у зупиненні видаткових операцій на рахунках платника податків. Таке зупинення є складовою механізму реалізації адміністративного арешту майна та застосовується як процесуальний засіб забезпечення виконання платником податків обов`язків, визначених податковим законодавством.

При цьому, зупинення видаткових операцій не має самостійного карального характеру, а є похідним заходом від адміністративного арешту майна, спрямованим на унеможливлення відчуження активів платником податків у період, коли останній фактично перешкоджає здійсненню податкового контролю.

У цій справі судом встановлено, що платник податків без наявності судового рішення про зупинення дії наказу чи заборону проведення перевірки не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки, яка призначена згідно вимог закону – на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 77.1 ст.77 ПК України, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік. При цьому, із наданих податковим органом доказів убачається, що ТОВ «Крани України» дійсно знаходяться у плані-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік, який ДПС України у встановленому законом порядку було оприлюднено на своєму веб-сайті 24.12.2025 року о 17-10 год.

Отже, така поведінка суб`єкта господарювання об`єктивно унеможливлює реалізацію контролюючим органом покладених на нього функцій та створює ризик недосягнення мети податкового контролю.

З огляду на це, суд вважає, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є співмірним заходом реагування держави на неправомірний недопуск до перевірки та відповідає завданню забезпечення проведення такої перевірки.

При цьому, оцінюючи заявлені вимоги податкового органу крізь призму принципу пропорційності, закріпленого у статті 2 КАС України, суд враховує, що в даному випадку втручання у сферу майнових прав платника податків прямо передбачене законом, переслідує легітимну мету — забезпечення проведення планової перевірки та реалізацію функції податкового контролю, є необхідним у зв`язку з фактичним блокуванням перевірки самим платником податків, має тимчасовий характер і може бути припинене після усунення підстав його застосування.

Отже, обсяг втручання перебуває у прямому причинному зв`язку з процесуальною поведінкою самого платника податків. Адже саме недопуск до перевірки зумовив застосування передбаченого законом забезпечувального механізму.

Таким чином, враховуючи наявність передбачених підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України підстав для застосування адміністративного арешту майна та з огляду на його правову природу як забезпечувального заходу, вимога контролюючого органу про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є похідною від законно застосованого арешту та підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд доходить висновку, що рішення керівника контролюючого органу про застосування умовного адміністративного арешту майна є законним та обґрунтованим, а вимоги про його підтвердження та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 283 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 44069166) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» (67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1; ЄДРПОУ 40489427) задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ», згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.02.2026.

Зупинити видаткові операції платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Завальнюк