Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №420/43349/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/43349/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів №UA500130/2025/000032/1 від 12.12.2025 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2025/000202.

Позов обґрунтовано наступним.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що документи, подані для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані Позивачем документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем не було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваних рішень про коригування та картки відмови, на Позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав Позивача, які підлягають захист з огляду на наступні обставини.

Процесуальні дії

Ухвалою від 05.01.2026 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

20.01.2026 року до суду за вхід. №ЕС/7594/26 від представника Одеської митниці надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник стверджує, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Таким чином, митниця вважає, що позов щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішення митного органу.

21.01.2026 року до суду за вхід. №ЕС/8329/26 від представника Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зокрема повторно наголошено на відсутності обґрунтованих підстав у митного органу для витребування додаткових документів оскільки подані Позивачем документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей.

26.01.2026 року до суду за вхід. №ЕС/9371/26 від представника Одеської митниці надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представником підтримана викладена у відзиві правова позиція.

Ухвалою суду від 03.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкрите судове засідання, на 02.03.2026 року.

Ухвалою суду від 05.02.2026 року задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» за вхід. №ЕС/3369/26 від 08.01.2026 року про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою системи «EasyСon».

27.02.2026 року до суду за вхід. №ЕС21896/26 надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» про розгляд справи по суті без участі представника.

02.03.2026 року у зв`язку з відсутністю у сторін додаткових заяв чи клопотань подальший розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (код ЄДРПОУ 32036829) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване 09.09.2002 року, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 12, каб. 212. Номер запису - 12661200000000281.

Види економічної діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 26.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (Покупець) та METINVEST INTERNATIONAL SA (Швейцарія) (Продавець) був укладений Контракт купівлі-продажу № МКЗ-1728221/07/22.

Відповідно до умов Контракту (п.1.1 «Предмет Контракту») Продавець зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити продукцію («Товар»). Опис Товару, сортамент, якість, технічні вимоги, походження, пакування, маркування, кількість, ціна, умови оплати, умови поставки та додаткові умови транспортування вказуються в додатках та специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Контракту.

07.09.2025 року Сторонами було укладено Специфікацію № 279 до вищевказаного Контракту, відповідно до умов якої сторони погодили поставку прокату круглого гарячекатаного (різних характеристик), загальною вагою 1940,00 т, на загальну суму 1275335,00 доларів США. Виробник товару LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALS CO., LIMITED, країна походження - Китай. Допускається толеранс +10,0%/-10,0%.

Умови постачання (п.6 специфікації): CIF FO Ізмаїл/Рені/Одеса/Південний, Україна відповідно до Інкотермс 2020 та відповідно до Додатків.

Вибір порту визначається Продавцем залежно від готовності порту прийняти баржу, наявності вільного місця на причалі під розвантаження товару та інше.

Транспортні витрати по завантаженню товару на судно, перевезенню та страхуванню до порту несе Продавець, транспортні витрати по розвантаженню судна та доставці на місце несе Покупець.

Місце та країна призначення: Україна.

Вантажоодержувач: ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ».

Відповідно до п. 8 Специфікації: ціна вказана у USD за 1 т ваги нетто.

Вартість упаковки, дерев`яної сепарації, маркування та інших витрат згідно з Контрактом та Додатком входить у вартість Товару.

Оплата має бути здійснена протягом 30 (тридцять) днів з дати комерційного інвойсу. Інвойс виставляється Продавцем англійською мовою (або українською та англійською мовою) у Дату поставки Товару на підставі кількості, вказаної у товаросупровідних документах. Часткові платежі допускаються.

Валюта платежу USD (п.9.1 Специфікації).

Загальна сума: 1275335,00 (+10,%/-10,0%) USD (п.10.1 Специфікації).

Період постачання: до 30.12.2025 (п.11.1 Специфікації).

25.11.2025 року до специфікації № 279 від 07.09.2025 була підписана Додаткова угода № 1 (про зміну назви відправника вантажу) - п.12.1 - LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALS CO., LTD. (Китай).

28.11.2025 до специфікації №279 від 07.09.2025 підписана Додаткова угода №2 (про зміну строку оплати), відповідно до умов якої, пункт 8.3 специфікації змінений та викладений у редакції:

« 8.3. Оплата має бути здійснена протягом 90 (дев`яносто) днів з дати комерційного інвойсу.»

20.10.2025 Продавцем наданий комерційний інвойс (рахунок) №95668617, відповідно до якого загальна вага товару складає 1946,154 т, на загальну суму 1280920,76 дол. США, інвойс містить посилання на Специфікацію №279 від 07.09.2025 та на Контракт купівлі-продажу № МКЗ-1728221/07/22 від 26.07.2022 року, а також номер та дату коносаменту (BL No. ELJT52 від 20.10.2025), назву судна (M/V EMIL).

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №25UA500130018838U5 від 03.12.2025 року, відповідно до якої за умовами поставки CIF на митну територію України надійшов товар ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», а саме:

«товар № 1 - ПРОКАТ КРУГЛОГО ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ З ІНШОЇ ЛЕГОВАНОЇ СТАЛІ, БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕННЯ КРІМ ГАРЯЧОГО ПРОКАТУВАННЯ, КРУГЛОГО ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ ДІАМЕТРОМ МЕНШ ЯК 80 ММ:- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 60Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 42,998 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 70Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 32,410 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 75Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 42,852 Т.СТАЛЬ 41CR4, ЯКІСТЬ ТОВАРУ ВІДПОВІДНО ДО EN 10204/3.1 / ISO 683-2ПРИЗНАЧЕННЯ: ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ У БУДІВНИЦТВІ, МАШИНОБУДУВАННІ ТА ПОДАЛЬШОГО ПЕРЕДІЛУ;НЕ ВІЙСЬКОВОГО ТА НЕ ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ.ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА: LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALSВИРОБНИК: LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALS CO., LIMITEDКРАЇНА ВИРОБНИЦТВА: CN;

товар № 2 - ПРОКАТ КРУГЛОГО ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ З ІНШОЇ ЛЕГОВАНОЇ СТАЛІ, БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕННЯ КРІМ ГАРЯЧОГО ПРОКАТУВАННЯ, КРУГЛОГО ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ ДІАМЕТРОМ 80 ММ АБО БІЛЬШЕ:- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 80Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 31,560 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 90Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 43,126 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 100Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 27,460 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 110Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 27,290 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 120Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 27,054 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 130Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 45,392 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 140Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 45,876 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 150Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 30,106 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 160Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 32,508 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 170Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 32,414 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 180Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 33,962 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 190Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 32,258 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 200Х6000.000 СТАЛЬ 41CR4 - 32,780 Т.СТАЛЬ 41CR4, ЯКІСТЬ ТОВАРУ ВІДПОВІДНО ДО EN 10204/3.1 / ISO 683-2ПРИЗНАЧЕННЯ: ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ У БУДІВНИЦТВІ, МАШИНОБУДУВАННІ ТА ПОДАЛЬШОГО ПЕРЕДІЛУ;НЕ ВІЙСЬКОВОГО ТА НЕ ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ.ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА: LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALSВИРОБНИК: LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALS CO., LIMITEDКРАЇНА ВИРОБНИЦТВА: CN;

товар № 3 - ПРОКАТ КРУГЛОГО ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ З ВУГЛЕЦЕВОЇ СТАЛІ БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕННЯ, КРІМ ГАРЯЧОГО ПРОКАТУВАННЯ, З МАСОВОЮ ЧАСТКОЮ ВУГЛЕЦЮ МЕНШ ЯК 0,25 %, ДІАМЕТРОМ МЕНШ ЯК 80 ММ:- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 52Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 21,568 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 56Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 21,196 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 60Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 48,688 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 70Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 16,166 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 75Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 21,570 Т.ВМІСТ ВУГЛЕЦЮ: 0,19-0,21% СТАЛЬ SAE 1020, ЯКІСТЬ ТОВАРУ ВІДПОВІДНО ДО EN 10204/3.1 / ISO 683- 2ПРИЗНАЧЕННЯ: ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ У БУДІВНИЦТВІ, МАШИНОБУДУВАННІ ТА ПОДАЛЬШОГО ПЕРЕДІЛУ;НЕ ВІЙСЬКОВОГО ТА НЕ ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ.ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА: LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALS ВИРОБНИК: LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALS CO., LIMITEDКРАЇНА ВИРОБНИЦТВА: CN;

товар № 4 - ПРОКАТ КРУГЛОГО ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ З ВУГЛЕЦЕВОЇ СТАЛІ БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕННЯ, КРІМ ГАРЯЧОГО ПРОКАТУВАННЯ, З МАСОВОЮ ЧАСТКОЮ ВУГЛЕЦЮ МЕНШ ЯК 0,25 %, ДІАМЕТРОМ 80 ММ АБО БІЛЬШЕ:- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 80Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 26,456 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 90Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 37,114 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 100Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 15,028 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 110Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 4,984 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 120Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 17,546 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 140Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 46,196 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 150Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 15,154 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 160Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 32,692 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 170Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 16,316 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 180Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 34,180 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 190Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 16,204 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 200Х6000.000 СТАЛЬ SAE 1020 - 16,434 Т.ВМІСТ ВУГЛЕЦЮ: 0,19-0,22% СТАЛЬ SAE 1020, ЯКІСТЬ ТОВАРУ ВІДПОВІДНО ДО EN 10204/3.1 / ISO 683-2ПРИЗНАЧЕННЯ: ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ У БУДІВНИЦТВІ, МАШИНОБУДУВАННІ ТА ПОДАЛЬШОГО ПЕРЕДІЛУ;НЕ ВІЙСЬКОВОГО ТА НЕ ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ.ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА: LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALSВИРОБНИК: LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALS CO., LIMITEDКРАЇНА ВИРОБНИЦТВА: CN;

товар № 5 - ПРОКАТ КРУГЛОГО ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ З ВУГЛЕЦЕВОЇ СТАЛІ БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕННЯ, КРІМ ГАРЯЧОГО ПРОКАТУВАННЯ, З МАСОВОЮ ЧАСТКОЮ ВУГЛЕЦЮ 0,25 % АБО БІЛЬШЕ, ДІАМЕТРОМ МЕНШ ЯК 80 ММ:- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 52Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 16,102 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 56Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 21,582 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 60Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 91,804 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 70Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 141,066 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 75Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 59,346 Т.ВМІСТ ВУГЛЕЦЮ: 0,43-0,44% СТАЛЬ С45, ЯКІСТЬ ТОВАРУ ВІДПОВІДНО ДО EN 10204/3.1 / ISO 683-2ПРИЗНАЧЕННЯ: ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ У БУДІВНИЦТВІ, МАШИНОБУДУВАННІ ТА ПОДАЛЬШОГО ПЕРЕДІЛУ;НЕ ВІЙСЬКОВОГО ТА НЕ ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ.ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА: LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALSВИРОБНИК: LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALS CO., LIMITEDКРАЇНА ВИРОБНИЦТВА: CN.;

товар № 6 - ПРОКАТ КРУГЛОГО ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ З ВУГЛЕЦЕВОЇ СТАЛІ БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕННЯ, КРІМ ГАРЯЧОГО ПРОКАТУВАННЯ, З МАСОВОЮ ЧАСТКОЮ ВУГЛЕЦЮ 0,25 % АБО БІЛЬШЕ, ДІАМЕТРОМ 80 ММ АБО БІЛЬШЕ:- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 80Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 59,262 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 100Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 16,726 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 90Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 162,598 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 110Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 23,866 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 120Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 43,198 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 130Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 56,980 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 140Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 43,884 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 150Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 45,374 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 160Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 65,132 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 170Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 32,468 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 180Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 34,162 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 190Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 32,254 Т.,- HOT ROLLED ROUND BARS / ПРОКАТ КРУГЛИЙ ГАРЯЧЕКАТАНИЙ 200Х6000.000 СТАЛЬ С45 - 32,812 Т.ВМІСТ ВУГЛЕЦЮ: 0,43-0,46% СТАЛЬ С45, ЯКІСТЬ ТОВАРУ ВІДПОВІДНО ДО EN 10204/3.1 / ISO 683-2ПРИЗНАЧЕННЯ: ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ У БУДІВНИЦТВІ, МАШИНОБУДУВАННІ ТА ПОДАЛЬШОГО ПЕРЕДІЛУ;НЕ ВІЙСЬКОВОГО ТА НЕ ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ.ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА: LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALSВИРОБНИК: LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALS CO., LIMITEDКРАЇНА ВИРОБНИЦТВА: CN.»

Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:

- рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №95668617 від 20.10.2025;

- коносамент (Bill of Lading) №ELJT52 від 20.10.2025;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №25С4403А3018/00745 від 23.10.2025;

- декларація про вантаж (прибуття) (Cargo declaration (arrival)) №Б/Н від 01.12.2025;

- статус особи, яка подає митну декларацію №2;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №2243 від 03.12.2025;

- страховий поліс №ТС 19950 від 20.10.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №МКЗ-1728221/07/22 від 26.07.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) ДОДАТКОВА УГОДА №1 від 25.11.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) ДОДАТКОВА УГОДА №2 від 05.10.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) ДОДАТКОВА УГОДА №5 від 03.04.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) ДОДАТКОВА УГОДА №6 від 30.12.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) ДОДАТКОВА УГОДА №9 від 12.06.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №279 від 07.09.2025;

- доповнення до внутрішнього договору (контракту) ДОДАТКОВА УГОДА №12 від 14.04.2025;

- договір про надання послуг митного брокера №МКЗ-1766797/11/22 від 29.11.2022;

- електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №25С4403А3018/00745 від 23.10.2025;

- інші некласифіковані документи (Inspection certificate so no.:) від 10.09.2025;

- інші некласифіковані документи (Inspection certificate so no.:) від 12.09.2025;

- інші некласифіковані документи (Inspection certificate so no.:) від 13.09.2025;

- інші некласифіковані документи (Інформаційний лист) від 02.12.2025;

- копія митної декларації країни відправлення №042220250225516240 від 29.09.2025.

Після подання Позивачем ЕМД, на підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) переклад декларації країни відправлення українською мовою, відповідно до ст. 254 Митного кодексу України.

В декларації митної вартості декларантом було вказано, що продавець та покупець пов`язані особи, тому відповідно до ч.4 ст. 53 МКУ митниця просила надати: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

У відповідь на запит митного органу, 12.12.2025 року ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» подано лист №12/3632, в якому декларантом надані пояснення щодо виявлених розбіжностей, деяку цінову інформацію, додаткову угоду №2 від 28.11.2025, а також повідомлено, що декларантом надано вичерпний перелік додаткових документів.

12.12.2025 року Одеська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2025/000032/1, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, з інформаційних ресурсів митниці встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить:

В митного органу була наявна інформація щодо здійснення митного оформлення:

по товару № 1 прутки (круг) з легованої сталі код УКТЗЕД 7228306900 за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту), об`єм партії 7509 кг, умови поставки CIF, виробник HUNAN SHUNFU MATAL MATERIAL CO., LTD, торгівельна марка «не має данних», транспортування залізничним транспортом, митне оформлення, яких здійснено за митною декларацією №25UA110050000113U9 від 17.01.2025 за митною вартістю на рівні 1,519636 дол. США/кг;

по товару № 2 прутки (круг) з легованої сталі код УКТЗЕД 7228306100 за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту), об`єм партії 16000 кг, умови поставки CIF, виробник SUPER STEEL MANUFACTURING CO., LTD, торгівельна марка «SUPER STEEL», транспортування залізничним транспортом, митне оформлення, яких здійснено за митною декларацією №25UA110050003262U0 від 19.09.2025 за митною вартістю на рівні 1,418002 дол. США/кг;

по товару № 3 Прутки з заліза або нелегованої сталі код УКТЗЕД 7214993900 за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту), об`єм партії 4425 кг, умови поставки FOB, виробник SHANGHAI BOZHONG METAL GROUP Co., Ltd., торгівельна марка «BOZHONG METAL GROUP», транспортування автомобільним транспортом, митне оформлення, яких здійснено за митною декларацією №25UA110110002509U0 від 29.04.2025 за митною вартістю на рівні 1,724187 дол. США/кг;

по товару № 4 Прутки з вуглецевої нелегованої сталі код УКТЗЕД 7214993100 за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту), об`єм партії 260 кг, умови поставки CPT, виробник TIAN CHANG LEEX NEW ENERGY TECHNOLOGY Co., LTD, торгівельна марка «TIAN CHANG LEEX», транспортування морським транспортом, митне оформлення, яких здійснено за митною декларацією №25UA500580008736U7 від 06.11.2025 за митною вартістю на рівні 1,56 дол. США/кг;

по товару № 5 Прутки з вуглецевої нелегованої сталі код УКТЗЕД 7214997900 за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту), об`єм партії 4196 кг, умови поставки CIF, виробник HUNAN SHUNFU MATAL MATERIAL CO., LTD, торгівельна марка «не має данних», транспортування залізничним транспортом, митне оформлення, яких здійснено за митною декларацією №25UA110050001278U2 від 23.04.2025 за митною вартістю на рівні 1,353254 дол. США/кг;

по товару № 6 Прутки з нелегованої сталі, без подальшого оброблення, крім гарячого прокатування, гарячого волочіння або гарячого екструдування код УКТЗЕД 7214997100 за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту), об`єм партії 4572 кг, умови поставки FCA, виробник Jiangsu Yonggang Group Co. Ltd., торгівельна марка «Jiangsu Yonggang Group», транспортування морським транспортом, митне оформлення, яких здійснено за митною декларацією №25UA110110005758U0 від 22.09.2025 за митною вартістю на рівні 1,078699 дол. США/кг.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме:

« 1) згідно СПЕЦИФІКАЦІЇ №279 до Контракту купівлі-продажу № МКЗ-1728221/07/22 від 26.07.2022 п.8, підпункту 8.3 Оплата має бути здійснена протягом 30 днів з дати комерційного інвойсу (рахунок-фактура № 95668617 від 20.10.2025), тобто оплата товару має здійснитися до 19.11.2025. В МД ІМ 40АА 25UA500130018838U5 не надано жодних платіжних документів щодо оплати вантажу;

2) рахунок-фактура № 95668617 від 20.10.2025 містить банківські реквізити Raiffeisen Bank International, що не відповідає відомостям графи 28 митної декларації (АТ ПУМБ);

3) декларантом подано документ 3016 (Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією) від 02.12.2025 №2243 який містить дані аналізу ринку інформаційних видань та мережі інтернет, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 N1440 «Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень;

4) продавець і покупець пов`язані між собою, а саме за наявною інформацію та із мережі інтернет ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" та METINVEST INTERNATIONAL S.A. входять до групи компаній "МЕТІНВЕСТ", з єдиними бенефіціарними власниками, що могло вплинути на ціну товару;

5) копія декларації країни відправлення від 29.09.2025 № 042220250225516240 надана без перекладу на українську мову всупереч ст. 254 МКУ або іншу іноземну мову міжнародного спілкування; також у декларації країни відправлення від 29.09.2025 № 042220250225516240 вказані умови поставки згідно правил ІНКОТЕРМС FOB, тоді як в МД ІМ 40АА 25UA500130018838U5 зазначені умови CIF, проте не виділено та не надано підтверджуючих документів, щодо витрат на фрахт;

6) документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 20.10.2025 № 95668617 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару;

7) в сертифікаті про походження товару від 23.10.2025 № 25C4403A3018/00745 в графі 10 зазначено інвойс № LEM250929 від 29.09.2025, а до ВМД ІМ 40АА 25UA500130018838U0 не надано вказаного документа.»

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2025/000202.

Товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) №25UA500130018838U5 від 03.12.2025 року, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №25UA500130019644U2 від 15.12.2025 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 11 239 348,08 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи протиправним та необґрунтованими Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що « 1) згідно СПЕЦИФІКАЦІЇ №279 до Контракту купівлі-продажу № МКЗ-1728221/07/22 від 26.07.2022 п.8, підпункту 8.3 Оплата має бути здійснена протягом 30 днів з дати комерційного інвойсу (рахунок-фактура № 95668617 від 20.10.2025), тобто оплата товару має здійснитися до 19.11.2025. В МД ІМ 40АА 25UA500130018838U5 не надано жодних платіжних документів щодо оплати вантажу;»

Як встановлено судом, 07.09.2025 року Сторонами було укладено Специфікацію №279 до Контракту №МКЗ-1728221/07/22, відповідно до умов якої сторони погодили поставку прокату круглого гарячекатаного (різних характеристик), загальною вагою 1940,00 т, на загальну суму 1275335,00 доларів США. Виробник товару LIANYUAN EVERCREDIT MATERIALS CO., LIMITED, країна походження - Китай. Допускається толеранс +10,0%/-10,0%.

Відповідно до п. 8.3 Специфікації оплата має бути здійснена протягом 30 (тридцять) днів з дати комерційного інвойсу. Інвойс виставляється Продавцем англійською мовою (або українською та англійською мовою) у Дату поставки Товару на підставі кількості, вказаної у товаросупровідних документах. Часткові платежі допускаються.

Валюта платежу USD (п.9.1 Специфікації).

Загальна сума: 1275335,00 (+10,%/-10,0%) USD (п.10.1 Специфікації).

28.11.2025 до специфікації №279 від 07.09.2025 підписана Додаткова угода №2 (про зміну строку оплати), відповідно до умов якої, пункт 8.3 специфікації змінений та викладений у редакції:

« 8.3. Оплата має бути здійснена протягом 90 (дев`яносто) днів з дати комерційного інвойсу.»

Копія вказаної додаткової угоди надавалась до митного органу, що підтверджується матеріалами справи, однак митницею до уваги не прийняті.

Комерційний інвойс (рахунок) №95668617 наданий Продавцем 20.10.2025 року, отже строк оплати за товар погоджений сторонами - по 18.01.2026 включно.

Декларантом митне оформлення товару здійснювалось з 03.12.2025 року (моменту подання митної декларації) до 15.12.2025 року, коли товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №25UA500130019644U2.

Таким чином, суд вважає, що оскільки на момент митного оформлення оплата здійснена не була, докази оплати не могли бути надані для митного оформлення, у зв`язку з чим зауваження митного органу є безпідставними та необгрунтованими.

Ще одним зауваженням митного органу, зазначеного у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення, є « 2) рахунок-фактура № 95668617 від 20.10.2025 містить банківські реквізити Raiffeisen Bank International, що не відповідає відомостям графи 28 митної декларації (АТ ПУМБ);»

Вимоги до заповнення митних декларацій визначені Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651.

Так відповідно до глави 2 розділу II Порядку, в редакції чинній на момент подання митної декларації, у графі 28 «Фінансові та банківські дані» наводяться відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) окремими рядками відомості про банк, що здійснює валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів особи, зазначеної в графі 9 МД, які передбачають розрахунки в грошовій формі, що здійснюються через цей банк:

код згідно з ЄДРПОУ банку;

код (МФО) банку;

найменування банку.

Відповідно до глави 2 розділу II Порядку, якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

В інших випадках (зокрема якщо відповідно до законодавства України нерезидент має право розпоряджатись товарами на митній території України) зазначаються відомості про відповідну особу, яка згідно з вимогами законодавства України вчиняє від свого імені юридично значущі дії щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Особи (крім громадян), відомості про яких зазначаються в цій графі, мають перебувати на обліку в митних органах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що декларантом вірно заповнені дані в митній декларації, а розбіжності в зазначенні в інвойсі №95668617 банківських реквізитів Продавця (Raiffeisen Bank International) та графі 28 митної декларації банківських реквізитів Покупця (АТ ПУМБ) жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару.

З огляду на вказане, зауваження митного органу є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються наданими для митного оформлення документами.

Також у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення митним органом зазначено, що « 3) декларантом подано документ 3016 (Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією) від 02.12.2025 №2243 який містить дані аналізу ринку інформаційних видань та мережі інтернет, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 N1440 «Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень;»

Щодо покликань відповідача на недоліки експертного висновку, то суд зазначає, що такий висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Також, суд зазначає про те, що висновки підготовлені ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА», який відповідає за його зміст та ця державне підприємство не є суб`єктом оціночної діяльності, його акти цінової експертизи за формою та змістом не відповідають вимогам до звіту оцінювача, отримання таких актів здійснюється з метою доведення відповідності контрактних цін кон`юнктурі ринку. Тобто, на діяльність цієї установи в даному випадку не розповсюджуються вимоги ПКМУ від 10.09.2003 року №1440 «Про затвердження Національного стандарту N1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та Закону України «Про оцінку прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Наданий позивачем висновок є експертний висновок щодо відповідності цін контракту кон`юнктурі ринку (ринковим цінам).

З огляду на вказане, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача як необґрунтовані та необґрунтовані.

Крім того у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення митним органом зазначено, що « 4) продавець і покупець пов`язані між собою, а саме за наявною інформацію та із мережі інтернет ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" та METINVEST INTERNATIONAL S.A. входять до групи компаній "МЕТІНВЕСТ", з єдиними бенефіціарними власниками, що могло вплинути на ціну товару;»

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 12-15 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» та METINVEST INTERNATIONAL S.A., які уклали зовнішньоекономічний Контракт купівлі-продажу № МК3-1728221/07/22 від 26.07.2022, є пов`язаними між собою особами в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. При цьому митницею не доведено взаємозалежність продавця та покупця, яка впливає на ціну товару по даному контракту, а також, що у покупця перед продавцем наявні фінансові зобов`язання, окрім тих, що вказані у Контракт купівлі-продажу № МК3-1728221/07/22 від 26.07.2022, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу зазначеного товару.

Інформація про те, що продавець і покупець пов`язані між собою і це не вплинуло на формування ціни також відображені декларантом в декларації митної вартості (у відповідних графах 9(а) і 9 (б)) яка була подана разом з митно декларацією.

Митницею було допущено припущення, що ТОВ "МЕТІНВЕСТ - СМЦ" та METINVEST INTERNATIONAL S.A. входять до групи компаній "МЕТІНВЕСТ", з єдиними бенефіціарними власниками і це могло вплинути на ціну товару.

Разом з тим, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах, що підтверджується чисельною судовою практикою, а саме: постановою ВС від 27.04.2020 року по справі № 140/804/19, від 11.06.2020 року по справі № 815/5464/16, від 30.04.2020 року по справі № 820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі № 808/4127/15.

Отже, зазначені твердження митного органу є лише припущеннями, та останнім не обґрунтовано, яким чином зазначені припущення митного органу впливають на митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за наданими документами.

Також у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення митним органом зазначено, що « 5) копія декларації країни відправлення від 29.09.2025 № 042220250225516240 надана без перекладу на українську мову всупереч ст. 254 МКУ або іншу іноземну мову міжнародного спілкування; також у декларації країни відправлення від 29.09.2025 № 042220250225516240 вказані умови поставки згідно правил ІНКОТЕРМС FOB, тоді як в МД ІМ 40АА 25UA500130018838U5 зазначені умови CIF, проте не виділено та не надано підтверджуючих документів, щодо витрат на фрахт;»

Відповідно до ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, митна декларація країни відправлення не віднесена до переліку документів, обов`язкових для подання до митного оформлення товару згідно з ч. 2 ст. 53 МК України, а є допоміжним документом який не є ключовим при визначенні митної вартості товару, тому не може бути використана для підтвердження митної вартості товару.

Крім того, митна декларація країни відправлення складається у відповідності до законодавства такої країни, проте митним органом у оскаржуваному рішенні не обґрунтовано невідповідність експортної митної декларації зазначеному законодавству.

Отже, дане зауваження митного органу не може братись до уваги, як обґрунтована підстава для коригування митної вартості товару, оскільки в матеріалах справи, наявні всі належні відомості, які спростовують аргументи митного органу.

Стосовно того, що у декларації країни відправлення від 29.09.2025 № 042220250225516240 вказані умови поставки згідно правил ІНКОТЕРМС FOB, тоді як в МД ІМ 40АА № 25UA500130018838U5 зазначені умови CIF. ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" не володіє комерційними документами до договору між постачальником з Китаю та компанією METINVEST INTERNATIONAL S.A. (Швейцарія). Саме тому, умови поставки в експортній декларації не відносяться до зовнішньоекономічної операції між ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" та METINVEST INTERNATIONAL S.A. (Швейцарія) на підставі Контракту купівліпродажу № МК3-1728221/07/22 від 26.07.2022 та специфікації № 279 від 07.09.2025.

Крім того у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення митним органом зазначено, що « 6) документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 20.10.2025 № 95668617 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару;»

Як вже встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (Покупець) та METINVEST INTERNATIONAL SA (Швейцарія) (Продавець) був укладений Контракт купівлі-продажу №МКЗ-1728221/07/22.

Відповідно до умов Контракту (п.1.1 «Предмет Контракту») Продавець зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити продукцію («Товар»). Опис Товару, сортамент, якість, технічні вимоги, походження, пакування, маркування, кількість, ціна, умови оплати, умови поставки та додаткові умови транспортування вказуються в додатках та специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Контракту.

На виконання Контракту сторонами укладено Специфікацію №279, відповідно до умов якої сторони погодили поставку прокату круглого гарячекатаного (різних характеристик).Умови постачання (п.6 специфікації): CIF FO Ізмаїл/Рені/Одеса/Південний, Україна відповідно до Інкотермс 2020 та відповідно до Додатків.

Вибір порту визначається Продавцем залежно від готовності порту прийняти баржу, наявності вільного місця на причалі під розвантаження товару та інше.

Транспортні витрати по завантаженню товару на судно, перевезенню та страхуванню до порту несе Продавець, транспортні витрати по розвантаженню судна та доставці на місце несе Покупець.

Вартість упаковки, дерев`яної сепарації, маркування та інших витрат згідно з Контрактом та Додатком входить у вартість Товару (п.8.2 Специфікації).

20.10.2025 Продавцем наданий комерційний інвойс (рахунок) №95668617, відповідно до якого загальна вага товару складає 1946,154 т, на загальну суму 1280920,76 дол. США, інвойс містить посилання на Специфікацію №279 від 07.09.2025 та на Контракт купівлі-продажу № МКЗ-1728221/07/22 від 26.07.2022 року, а також номер та дату коносаменту (BL No. ELJT52 від 20.10.2025), назву судна (M/V EMIL).

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Відповідно до ст. А9 Правил Інкотермс 2010 щодо CIF продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний у договорі товар без упаковки. Продавець може упакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не повідомить продавця про специфічні вимоги до упаковки.

Отже, невід`ємною частиною витрат продавця/постачальника за умовами CIF є витрати на пакування товару, що також відображено в Контракті №МКЗ-1728221/07/22 та Специфікацію №279.

Вказані відомості є тотожними у всіх товаросупровідних документах, які надавалися для митного оформлення товару.

Таким чином, обов`язок поставити товар у придатному для безпечного транспортування стані, з відповідною упаковкою, покладається на продавця.

При цьому, в поданій декларації №25UA500130018838U5 від 03.12.2025 року визначено процедуру постачання товару ZZ00. Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню Позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду у постанові від 22.01.2019р. у справі №815/6794/17, від 18.12.2019р. у справі №160/8775/18.

Крім того згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс поставка товару на умовах CIF ("вартість, страхування, фрахт") покладає на продавця обов`язок за свій рахунок укласти договір на перевезення товару з узгодженого пункту поставки до названого порту призначення та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця немає жодного зобов`язання щодо укладення договору перевезення та страхування (пункти А.4, А.5, Б.4, Б.5 умов поставки CIF згідно Інкотермс 2020).

Таким чином, суд доходить висновку, що продавцем самостійно здійснювалось пакування товару та на нього покладались усі витрати щодо транспортування товару до порту призначення, у зв`язку з чим у покупця була відсутня необхідність для понесення додаткових витрат на пакування, маркування, завантаження.

Таким чином, усі зазначені витрати включені в загальну вартість товару, що зазначена в рахунку-фактурі, а тому доводи відповідача про відсутність таких складових митної вартості є необґрунтованими, та відхиляються судом.

Також у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення митним органом зазначено, що « 7) в сертифікаті про походження товару від 23.10.2025 № 25C4403A3018/00745 в графі 10 зазначено інвойс № LEM250929 від 29.09.2025, а до ВМД ІМ 40АА 25UA500130018838U0 не надано вказаного документа.»

Відповідно до ст. 41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України сертифікат про походження товару не є основним та первинним документом, що надається для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже як вбачається з вищезазначеного, сертифікат про походження товару є допоміжним документом, який витребовується митним органом для спростування чи підтвердження розбіжностей в наданих відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документах.

Враховуючи зазначене, відсутність у сертифікаті про походження товару посилання на інвойс №95668617, не зумовлює право митного органу вимагати надання додаткових документів без зазначення вагомих на те підстав.

Крім того, відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначив, які саме складові митної вартості товару неможливо перевірити без дослідження сертифіката про походження товару а також яким чином даний сертифікат впливає на митну вартість товару, що поставляється.

Також суд зауважує, що у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 12.03.2019 у справі №803/3649/15), в той же час сертифікат про походження товару не містить в собі числових значень вартості товару.

В той же час, з наданих до митного оформлення сертифікату про походження товару можна встановити відомості про виробника товару та тип товару.

Разом з тим, суд приймає до уваги пояснення позивача, що ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" є власником лише Контракту купівлі-продажу № МК3-1728221/07/22 від 26.07.2022 та специфікації № 279 від 07.09.2025 між ним та METINVEST INTERNATIONAL S.A., що постачає товари. В сертифікаті про походження товару, найімовірніше, зазначений інвойс від постачальника з Китаю, яким Позивач не володіє, у зв`язку з чим його не було надано для митного оформлення,. Крім того, в процесі митного оформлення Декларантом було з`ясовано, що в сертифікаті про походження товару від 23.10.2025 № 25С4403А3018/00745 був вказаний некоректно код УКТЗЕД на один з товарів, що підтвердив Постачальник та з метою усунення даної помилки випустив новий сертифікат про походження від 12.12.2025 №25С4403А3018/00833, який містить коректну інформацію, та був доданий до митного оформлення разом із листом Позивача від 12.12.2025.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що посилання у поданому до митного оформлення сертифікаті про походження товару на інший інвойс впливає на вартість товару, оскільки вказаний сертифікат не містить в собі числових значень та жодним чином не визначає митної вартості товару.

Щодо інших зауважень митного органу.

В рішенні зазначено також про те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного Кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься.

Разом з тим, суд зазначає, що подання вказаних документів є правом декларанта, а не його обов`язком. При цьому Відповідачем не наведено належних аргументів щодо не можливості визначення складових митної вартості за поданими позивачем документами.

Вказане підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17, в якій суд зазначив, що витребування митницею додаткових документів можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів митниці щодо розбіжностей, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у наданих до митного оформлення документах. При цьому митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом додаткових документів « 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) переклад декларації країни відправлення українською мовою, відповідно до ст. 254 Митного кодексу України; 8) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 9) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 10) розрахунок ціни (калькуляцію)», то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Щодо доводів відповідача стосовно конкурентної ціни, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача, щодо того, що декларантом разом з МД подано згідно до переліку та відповідно до умов визначених ст. 53 МКУ документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Таким чином, оскільки зазначені розбіжності не призвели до неповноти або недостовірності відомостей про митну вартість відповідного товару, то вони не можуть бути законною підставою для здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення не містять обґрунтованих пояснень відповідача щодо того, яким чином вказані розбіжність впливає на можливість визначення митної вартості товару, з урахуванням інших наданих до митного оформлення документів, які корелюються між собою та заявленою в митній декларації ціною.

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

Разом з тим, суд зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої Позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Щодо розбіжностей між заявленою декларантом митною вартістю товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

До митного органу були надані всі необхідні та достатні докази, вартість та обсяги товару в яких є тотожними та повністю відповідають ціні вказаній в митній декларації.

Відтак, вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Водночас, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Отже, в даному випадку відповідачем не доведено, наявність розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що вплинуло чи могло вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, а документи які були подані декларантом для митного оформлення товару є достатніми та такими, що у своїй сукупності невикликали сумніви у достовірності зазначеної в них інформації.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Контролюючим органом не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного (резервного) методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2025/000032/1 від 12.12.2025 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо картки відмови в прийнятті митної декларації.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500130/2025/000202 зазначено таку причину для відмови у митному оформлені, як прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості №UA500130/2025/000032/1 від 12.12.2025 року.

При цьому, оскільки саме прийняття рішення №UA500130/2025/000032/1 слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500130/2025/000202, суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем вказано, що при поданні до суду даного позову він сплатив 26646,40 грн. судового збору з урахуванням коефіцієнту 0,8 за 1 вимогу майнового характеру (ціна позову 11239348,08 грн) з урахуванням максимального розміру (24224,00 грн) та 1 вимогу немайнового характеру (3028,00 грн) згідно платіжної інструкції №4500067538 від 25.12.2025 року.

Судом за результатами розгляду заяви позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, та картки відмови в прийнятті митної декларації задоволені.

Разом з тим, у своїй постанові від 27 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №120/15468/23 сформулював такий правовий висновок:

«Суд наголошує на тому, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є взаємопов`язаними однаковими правовідносинами, відтак вказані рішення у випадку їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле.

Розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.».

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24224,00 грн сплачені відповідно до платіжної інструкції №4500067538 від 25.12.2025 року.

Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів №UA500130/2025/000032/1 від 12.12.2025 року.

Визнати протиправною та скасувати прийняту Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2025/000202.

Стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (адреса: 03150, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 12, каб. 212, ЄДРПОУ 32036829) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24224,00 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (адреса: 03150, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 12, каб. 212, ЄДРПОУ 32036829, ел. пошта smc@metinvestholding.com)

Одеська митниця як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631, ел. пошта od.post@customs.gov.ua, тел. 380487498296)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА