Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №420/41808/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/41808/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Акварель» до Одеської районної державної (військової) адміністрації про визнання протиправною відмови та зобов`язання внести відомості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Акварель» до Одеської районної державної (військової) адміністрації, в якому позивач просить:

визнати протиправною відмову Одеської районної державної (військової) адміністрації від 19.08.2025 №4900/02-28/25/3 щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 28.12.2018 року №2825, виданих управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації;

зобов`язати Одеську районну державну (військову) адміністрацію вчинити дії щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 28.12.2018 року №2825, виданих управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 серпня 2021 року ТОВ «КОМПЛЕКС АКВАРЕЛЬ» набуло право користування вказаними земельними ділянками для забудови (суперфіцій) на підставі Договорів №1/0009 та №1/0010, укладених з власником землі - ТОВ «МАС СПІН ГАР».

Відповідно до умов Договорів (п. 2.1), земельні ділянки площею 1,221 га та 0,4001 га передані Позивачу саме для здійснення будівництва.

Однак, під час виконання проектних робіт Позивачем було виявлено, що у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) відсутні відомості про вищезазначені МБУ, що унеможливлює подальші дозвільні процедури.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» було проведено реорганізацію районних державних адміністрацій ліквідованих районів шляхом їх приєднання до адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах новоутворених районів. Додатком 1 до зазначеного розпорядження передбачено реорганізацію Овідіопольської районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Одеської районної державної адміністрації.

04 серпня 2025 року позивач, як замовник будівництва та користувач земельних Ділянок, звернувся до Одеської районної державної адміністрації, яка є правонаступником Овідіопольської районної державної адміністрації, із заявою про внесення відомостей про раніше видані містобудівні умови та обмеження до Реєстру будівельної діяльності електронної системи.

Проте, листом від 19.08.2025 №4900/02-28/25/3, Одеська районна державна адміністрація відмовила у внесенні таких відомостей, посилаючись на підпункт 1 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва». Зокрема, зазначалося, що забезпечення внесення до Єдиної державної електронної системи містобудівних умов та обмежень і будівельних паспортів, виданих до запровадження системи, доручено органам місцевого самоврядування, та рекомендовано звернутися до Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради.

При цьому, позивач одночасно зі зверненням до відповідача подав аналогічну заяву до Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради. Листом від 14.08.2025 року позивачу також було відмовлено у внесенні зазначених відомостей з підстав відсутності документа в архіві.

З огляду на наведене позивач вважає, що саме Одеська районна державна адміністрація, як правонаступник Овідіопольської районної державної адміністрації, є належним відповідачем у даній справі, оскільки на неї покладено обов`язок щодо внесення відомостей про раніше видані містобудівні умови та обмеження до Реєстру будівельної діяльності електронної системи, а її відмова від 19.08.2025 №4900/02-28/25/3 є протиправною.

Згідно з підпунктом 1 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», на яку посилається відповідач, зазначено: «Рекомендувати органам місцевого самоврядування забезпечити внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва містобудівних умов та обмежень, будівельних паспортів, які видані до запровадження такої електронної системи».

Отже, наведена норма має лише рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування щодо внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва містобудівних умов та обмежень. Із цієї постанови не вбачається, що органам місцевого самоврядування делеговано повноваження здійснювати внесення до зазначеної системи містобудівних умов та обмежень, виданих районними державними адміністраціями.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 грудня 2021 року по справі №9901/348/19 висловила позицію стосовно публічного правонаступництва органів державної влади, відповідно до якої публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 30.12.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

01.01.2026 року за вхід.№ЕС/300/26 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки до повноважень районних державних адміністрацій не належать функції з надання, ведення чи внесення даних містобудівної документації. Водночас стаття 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносить питання містобудування та архітектури до власних (самоврядних) повноважень органів місцевого самоврядування.

Положенням частини 2 статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» до уповноважених органів містобудування та архітектури належать:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури;

структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури;

виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

До утворення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань архітектури уповноваженим органом є структурний підрозділ районної державної адміністрації, а за його відсутності - структурний підрозділ обласної державної адміністрації з питань архітектури.

Згідно з пунктом 77 Порядку ведення ЄДЕССБ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №681, створення документів та проведення дій з використанням Реєстру будівельної діяльності здійснюється особами, до повноважень яких належить прийняття рішень про видачу відповідних документів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р №720-р затверджено адміністративні центри та території територіальних громад Одеської області, зокрема Таїровську громаду, до якої входить с. Лиманка.

Земельна ділянка, за адресою: Одеська обл., Одеський район, с. Лиманка, ж/м «Дружний», масив № НОМЕР_1 , ділянка №8, розташована в межах Таїровської територіальної громади.

Таким чином, саме виконавчий орган Таїровської селищної ради, а не Одеська районна державна (військова) адміністрація, є уповноваженим суб`єктом на внесення відомостей до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).

У разі необхідності підтвердження або отримання копії містобудівної документації, відповідно до пункту 77 Порядку ведення ЄДЕССБ, цей орган має право надіслати відповідний запит до правонаступника або іншого органу, який видав документ, за допомогою електронної системи.

Дії Одеської районної державної (військової) адміністрації є правомірними, здійсненими в межах компетенції, а позовні вимоги - безпідставними.

06.02.2026 за вхід.№ЕС/13741/26 надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача наголошено, що Відповідач у відзиві помилково ототожнює процедуру видачі нових містобудівних умов та обмежень із внесенням (актуалізацією) відомостей про містобудівні умови та обмеження, видані до запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Пункт 77 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою КМУ від 23 червня 2021 р. №681, на який посилається відповідач, регулює процедуру створення нових документів та проведення дій з використанням Реєстру будівельної діяльності особами, до повноважень яких належить прийняття рішень про видачу відповідних документів, а також випадки необхідності підтвердження супутніх документів, відомості про які зазначаються під час створення таких документів.

Зазначена норма застосовується, зокрема, у ситуаціях, коли при видачі нових містобудівних умов та обмежень необхідно підтвердити право користування земельною ділянкою, цільове призначення землі або інші документи, що є підставою для прийняття рішення про видачу МБУ.

Натомість у спірних правовідносинах позивач не звертається за видачею нових містобудівних умов та обмежень, не ініціює їх зміну чи скасування, а просить здійснити актуалізацію відомостей про вже виданий документ, що прямо врегульовано пунктом 72 Порядку.

Отже, посилання відповідача на пункт 77 Порядку є юридично некоректним, оскільки цей пункт не регулює порядок внесення до Реєстру будівельної діяльності відомостей про містобудівні умови та обмеження, видані до запровадження електронної системи, та не звільняє правонаступника органу, який видав такі документи, від виконання обов`язку, передбаченого пунктом 72 Порядку.

Відповідно до пункту 72 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою КМУ від 23 червня 2021 р. №681: «Суб`єкт, який видав документ, визначений пунктом 59 цього Порядку, повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт, до запровадження електронної системи вносить за зверненням замовника будівництва або власною ініціативою відомості про такі документи до Реєстру будівельної діяльності електронної системи».

Містобудівні умови та обмеження від 28.12.2018 №2825 були видані Управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації, правонаступником якої є Одеська районна державна адміністрація, що самим відповідачем не заперечується.

Таким чином, саме відповідач є належним суб`єктом виконання обов`язку, передбаченого пунктом 72 Порядку.

Твердження відповідача про те, що Одеська районна державна адміністрація є правонаступником Овідіопольської районної державної адміністрації лише в частині загальних адміністративних повноважень, не ґрунтується на нормах чинного законодавства та не підтверджується жодним нормативно-правовим актом.

12.02.2026 за вхід.№ЕС/16494/26 надійшли заперечення на відповідь на відзив, де відповідачем стверджується про те, що у тексті пункту 77 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681 (далі - Порядок №681), відсутнє слово «нові», і сама норма не обмежується нововиданими документами. Позивач додав цей термін самостійно, що створює хибне уявлення про зміст норми та її призначення.

Посилання на пункт 77 здійснено не для доведення необхідності видачі нових містобудівних умов та обмежень, а виключно з метою підтвердження того, що будь-які дії з використанням Реєстру будівельної діяльності здійснюються особами, до повноважень яких належить прийняття рішень щодо відповідних документів. Пункт 77 визначає компетентних суб`єктів для роботи з Реєстром, а не порядок видачі нових документів.

Відповідач не ототожнює ці процедури, а виходить із системного тлумачення Порядку №681, відповідно до якого внесення (актуалізація) відомостей про вже видані документи регулюється пунктом 72 Порядку. Пункт 77 лише встановлює, хто має право діяти у Реєстрі, та не встановлює обов`язку щодо внесення відомостей про документи, видані до запровадження електронної системи.

Пункт 72 Порядку передбачає, що внесення відомостей до Реєстру здійснює суб`єкт, який видав документ, за зверненням замовника або з власної ініціативи, за наявності технічної можливості та в межах наданих повноважень.

Спірні містобудівні умови від 28.12.2018 №2825 були видані Управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації, яка припинила діяльність у зв`язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. №1635-р).

Одеська районна державна адміністрація Одеської області не є органом, який фактично видав документ, а тому не має автоматичного обов`язку його внесення.

Позивач помилково розширює тлумачення пункту 72, вважаючи, що обов`язок покладається на правонаступника. Водночас буквальний зміст пункту 72 цього не передбачає, і будь-яке таке розширення суперечить принципу правової визначеності та верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Також Позивач намагається надати пункту 77 розширене тлумачення, що виходить за межі буквального змісту норми. Він посилається на теоретичні ситуації, коли пункт 77 застосовується для підтвердження права користування земельною ділянкою, цільового призначення або інших підстав для видачі містобудівних умов. Проте у конкретній справі ці обставини відсутні, оскільки спірні містобудівні умови вже видані та не потребують переоформлення або зміни.

Ухвалою суду від 17.02.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської районної державної (військової) адміністрації за вхід. №ЕС/16496/26 від 13.02.2026 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

28 грудня 2018 року Управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області було видано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №2825 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями обслуговування та громадського призначення, технічним поверхом та паркінгом за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, Масив 10, ж/м «Дружний», земельна ділянка 8» (далі - МБУ) на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5123755800:02:009:0009 та 5123755800:02:009:0010.

Відповідно до зазначених МБУ, зокрема розділу «Загальні дані», передбачається будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями обслуговування та громадського призначення, технічним поверхом та паркінгом.

Зазначені МБУ були видані власникам земельних ділянок на той момент - громадянам України Саїд ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У подальшому, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, вказані громадяни передали земельні ділянки до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС СПІН ГАР», внаслідок чого Товариство набуло права власності на них.

Згідно з ч. 8 ст. 29 цього ж Закону, містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Отже, зміна власника земельної ділянки або користувача не тягне за собою скасування чи необхідність отримання нових містобудівних умов та обмежень.

18 серпня 2021 року ТОВ «КОМПЛЕКС АКВАРЕЛЬ» набуло право користування вказаними земельними ділянками для забудови (суперфіцій) на підставі Договорів №1/0009 та №1/0010, укладених з власником землі - ТОВ «МАС СПІН ГАР».

Відповідно до умов Договорів (п. 2.1), земельні ділянки площею 1,221 га та 0,4001 га передані Позивачу саме для здійснення будівництва.

04 серпня 2025 року ТОВ «КОМПЛЕКС АКВАРЕЛЬ», як замовник будівництва та користувач земельних ділянок, звернулось до Одеської районної державної адміністрації із заявою про внесення відомостей про раніше видані містобудівні умови та обмеження до Реєстру будівельної діяльності електронної системи.

Листом від 19.08.2025 №4900/02-28/25/3 Одеська районна державна адміністрація відмовила у внесенні таких відомостей, посилаючись на підпункт 1 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва». Зокрема, зазначалося, що забезпечення внесення до Єдиної державної електронної системи містобудівних умов та обмежень і будівельних паспортів, виданих до запровадження системи, доручено органам місцевого самоврядування, та рекомендовано звернутися до Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради, яке утворено рішенням Таїровської селищної ради від 03.08.2020 №496-VII.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У статті 1 та частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.

Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.

Спірним питанням у даній справі є наявність/відсутність у Одеської районної військової адміністрації обов`язку внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 28.12.2018 року №2825, видані управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації.

Натомість, не є спірним у даній справі правомірність видання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 28.12.2018 року №2825.

Відповідно до частин другої, третьої статті 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Статтею 71 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що утворення та реорганізація районних державних адміністрацій здійснюються Кабінетом Міністрів України після прийняття Верховною Радою України рішення про утворення та ліквідацію районів з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Під час реорганізації юридичних осіб - районних державних адміністрацій, їхніх структурних підрозділів не застосовуються положення законодавства щодо: 1) необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов`язанні (переведення боргу); 2) права кредиторів вимагати у зв`язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов`язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків; 3) неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами.

У разі здійснення реорганізації районних державних адміністрацій шляхом приєднання повноваження з управління справами таких юридичних осіб, забезпечення підготовки та прийняття районними державними адміністраціями, що припиняються, та їх посадовими особами рішень як суб`єктами владних повноважень з дня прийняття рішення про початок реорганізації здійснює голова районної державної адміністрації, до якої здійснюється приєднання інших юридичних осіб.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-IX утворено в Одеській області Одеський район (з адміністративним центром у місті Одеса) у складі територій Авангардівської селищної, Біляївської міської, Великодальницької сільської, Великодолинської селищної, Вигодянської сільської, Визирської сільської, Дальницької сільської, Дачненської сільської, Доброславської селищної, Красносільської сільської, Маяківської сільської, Нерубайської сільської, Овідіопольської селищної, Одеської міської, Таїровської селищної, Теплодарської міської, Усатівської сільської, Фонтанської сільської, Чорноморської міської, Чорноморської селищної, Южненської міської, Яськівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" №1635-р від 16.12.2020, відповідно до пункту 6 частини першої статті 20, пункту 5 частини другої статті 23 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" і статті 7-1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" постановлено здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-IX "Про утворення та ліквідацію районів", шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1; утворити районні державні адміністрації в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, як нові юридичні особи публічного права згідно з додатком 2; здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих зазначеною постановою, шляхом їх приєднання до районних державних адміністрацій, утворених згідно з абзацом третім цього пункту, згідно з додатком 3.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №1635-р від 16.12.2020 Біляївську, Лиманську та Овідіопольську райдержадміністрації реорганізовано шляхом приєднання до новоутвореної Одеської райдержадміністрації Одеської області.

У відповідності до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються" №1321 від 16.12.2020 перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації); у разі утворення на території новоутвореного району райдержадміністрації, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та утворення комісії з реорганізації.

В свою чергу, пунктом 8 цієї постанови КМУ передбачено, що перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації; у разі утворення райдержадміністрації на території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Відповідно до пункту 10 постанови КМУ №1321 райдержадміністрація, розташована в ліквідованому районі, продовжує здійснювати свої повноваження до моменту виникнення відповідного правонаступництва, передбаченого пунктами 7 і 8 цього Порядку.

Відповідно до розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 27.12.2023 №1200/А-2023 «Про затвердження передавального акта Овідіопольської районної державної адміністрації» затверджено передавальний акт Овідіопольської районної державної адміністрації, що припиняється в результаті реорганізації шляхом приєднання до Одеської районної державної (військової) адміністрації на підставі подання голови комісії з реорганізації Овідіопольської районної державної адміністрації від 25 грудня 2023 №40.

Твердження відповідача про те, що Одеська РДА є правонаступником Овідіопольської РДА лише в частині загальних адміністративних повноважень. Не ґрунтується на приписах чинного законодавства, оскільки це суперечить приписам постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються" №1321 від 16.12.2020.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі №200/1353/21-а викладено правову позицію, відповідно до якої, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. Водночас обов`язок відновити порушені права особи покладено на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.

Тобто функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам.

Водночас правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зауважує, що у разі, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єкту владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення факту припинення первісного суб`єкта та переходу його функцій (адміністративної компетенції), щодо яких виник спір, до новоствореної юридичної особи.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, сформованим у постановах від 24 січня 2023 року у справі №300/7605/21, від 21 листопада 2024 року у справі №580/6866/23, від 23 квітня 2025 року у справі №0440/6992/18 та від 24 січня 2023 року у справі № 300/7605/21, яка наразі є усталеною та послідовною.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 грудня 2021 року по справі №9901/348/19 висловила позицію стосовно публічного правонаступництва органів державної влади, відповідно до якої публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

У даній справі суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.

Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що публічне правонаступництво відповідача виникло з 28.12.2023 (наступний день після підписання Одеською обласною військової адміністрацією розпорядження від 27.12.2023 №1200/А-2023).

Крім того, відповідно до розпорядження №1/од-2021 Одеської районної державної адміністрації «Про затвердження структури Одеської районної державної адміністрації Одеської області», у складі відповідача функціонує структурний підрозділ без статусу юридичної особи публічного права - відділ містобудування, архітектури та захисту довкілля.

Згідно з пунктом 5 Положення про відділ містобудування, архітектури та захисту довкілля Одеської районної державної адміністрації Одеської області, затвердженого розпорядженням голови Одеської районної державної адміністрації від 16.08.2021 року №141/ОД-2021, основними завданнями цього відділу є забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування, архітектури та захисту довкілля на відповідній території.

Як встановлено судом, 04 серпня 2025 року позивач як замовник будівництва та користувач земельних ділянок, звернувся до Одеської районної державної адміністрації, яка є правонаступником Овідіопольської районної державної адміністрації, із заявою про внесення відомостей про раніше видані містобудівні умови та обмеження до Реєстру будівельної діяльності електронної системи.

Проте, листом від 19.08.2025 №4900/02-28/25/3 Одеська районна державна адміністрація відмовила у внесенні таких відомостей, посилаючись на підпункт 1 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва». Зокрема, зазначалося, що забезпечення внесення до Єдиної державної електронної системи містобудівних умов та обмежень і будівельних паспортів, виданих до запровадження системи, доручено органам місцевого самоврядування, та рекомендовано звернутися до Управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради

Надаючи правову оцінку правомірності відмови суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» було затверджено Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Порядок), відповідно до п. 1 якого визначено, що цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система).

Пунктом 3 зазначеного Порядку визначено, що метою створення та ведення електронної системи є забезпечення створення, перегляду, надсилання, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробки, використання, розгляду, зберігання, захисту, обліку та надання інформації у сфері будівництва, у сфері надання будівельної продукції на ринку, а також електронна взаємодія між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг під час отримання/надання адміністративних послуг та інших послуг у сфері будівництва, передбачених цим Порядком, здійснення заходів щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 59 Порядку передбачено, що Реєстр будівельної діяльності електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік, зокрема, містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до п. 60 Порядку, виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи створюються, такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю), зокрема, містобудівні умови та обмеження, зміни до них та відмова в їх наданні, скасування містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до пункту 71 Порядку, у разі коли під час формування документа для отримання адміністративної та іншої послуги у сфері будівництва замовником будівництва зазначено документ або дію, визначені пунктом 59 цього Порядку, повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт, які створено/вчинено до запровадження його створення/вчинення з використанням електронної системи, відомості про такий документ надсилаються автоматично програмними засобами електронної системи до суб`єкта, який видав такий документ (правонаступнику - в разі його наявності), за умови авторизації такого користувача в електронному кабінеті.

Суб`єкт, який видав документ, протягом п`яти робочих днів з дня отримання відомостей підтверджує видачу такого документа та вносить відомості про такий документ та його скановану копію (за наявності) до Реєстру будівельної діяльності електронної системи або повідомляє про внесення замовником будівництва недостовірних відомостей.

Не підтвердження суб`єктом, який видав документ, відповідного документа протягом п`яти робочих днів з дня отримання відомостей не є підставою для відмови у наданні адміністративної чи іншої послуги у сфері будівництва.

Замовник будівництва отримує через електронний кабінет підтвердження щодо внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності електронної системи або про внесення недостовірних відомостей.

Пунктом 72 Порядку встановлено, що суб`єкт, який видав документ, визначений пунктом 59 цього Порядку, повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт, до запровадження електронної системи вносить за зверненням замовника будівництва або власною ініціативою відомості про такі документи до Реєстру будівельної діяльності електронної системи.

Внесення відомостей на підставі звернення замовника будівництва здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня отримання відповідного звернення.

Як вбачається з норм постанови КМУ від 23.06.2021 №681, Кабінет Міністрів України, як видавник нормативно-правового акта, оперує таким поняттям як «суб`єкт, який видав документ».

У спірних правовідносинах, суб`єкт, який видав документ це Овідіопольська районна державна адміністрація, правонаступником якої є Одеська районна державна адміністрація, а відтак саме остання зобов`язана, відповідно до пункту 72 Порядку, на підставі заяви позивача, що є замовником будівництва та користувачем земельних ділянок здійснити внесення наданих раніше містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 28.12.2018 №2825 до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що Одеська районна державна адміністрація Одеської області не є органом, який фактично видав документ, а тому не має автоматичного обов`язку його внесення з огляду на викладене.

При цьому, цитуючи Пункт 72 Порядку №681 відповідач зазначає: «… внесення відомостей до Реєстру здійснює суб`єкт, який видав документ, за зверненням замовника або з власної ініціативи, за наявності технічної можливості та в межах наданих повноважень…».

Разом з цим, Пункт 72 Порядку №681 викладено у наступній редакції: «… 72. Суб`єкт, який видав документ, визначений пунктом 59 цього Порядку, повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт, до запровадження електронної системи вносить за зверненням замовника будівництва або власною ініціативою відомості про такі документи до Реєстру будівельної діяльності електронної системи.

Внесення відомостей на підставі звернення замовника будівництва здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня отримання відповідного звернення».

Текст цього пункту не містить твердження «за наявності технічної можливості та в межах наданих повноважень» як в редакції станом на 13.03.2025 (час звернення із заявою) так і станом на 23.02.2026 (час розгляду справи).

Casus omissus pro omisso habendus est - той, хто застосовує закон, не може додавати до тексту те, чого там немає, або те, що недвозначно мається на увазі.

Також суд вважає за необхідне зазначити про помилковість твердження відповідача щодо наявності виключних повноважень на внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва містобудівних умов та обмежень, які видані до запровадження такої системи, у органів місцевого самоврядування.

Підпунктом 1 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» визначено: Рекомендувати органам місцевого самоврядування забезпечити внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва містобудівних умов та обмежень, будівельних паспортів, які видані до запровадження такої електронної системи.

Вказана норма є рекомендаційною, тоді як п. 72 Порядку №681 передбачає імперативний обов`язок суб`єкта, який видав містобудівні умови і обмеження, внести відомості про такі документи до Реєстру будівельної діяльності електронної системи протягом п`яти робочих днів.

У постанові Верховного Суду від 11.03.2021 року по справі №640/23179/19 встановлено наступне:

«Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України…

… Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Таким чином, аналогія закону та аналогія права допускається для застосування адміністративним судом виключно з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та лише у випадку взагалі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини.

Водночас аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Практика Верховного Суду щодо помилковості застосування суб`єктами владних повноважень аналогії закону у випадку визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування сформована, зокрема, у постановах 17.02.2020 у справі №826/1376/18 та від 14.08.2020 у справі №820/432/17».

Вказане узгоджуються із Конвенцією про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За цих обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності у нього обов`язку внести відомості про містобудівні умови та обмеження до Реєстру будівельної діяльності електронної системи, як такі, що не грунтуються на нормах чинного законодавства та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

При цьому, судом встановлено та підтверджено відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив, містобудівні умови та обмеження вже видані та не потребують переоформлення або зміни.

Також суд погоджується з твердженням відповідача, викладеним у запереченнях, що Пункт 77 Порядку №681 не звільняє правонаступника органу, який видав такі документи, від виконання обов`язку, передбаченого пунктом 72 Порядку №681.

Крім викладеного, у запереченнях також зазначено, що Порядок №681 не містить положень, які б визначали процедуру внесення до Реєстру будівельної діяльності відомостей про документи, видані ліквідованим органом, у разі відсутності відповідного документа в архіві або за відсутності визначеного алгоритму його електронного відображення.

Суд таке твердження також вважає необґрунтованим, так як Порядок №681 у всіх свої редакціях з 23.06.2021 по 23.02.2026 у п. 72 визначає обов`язок внести відомості саме суб`єкта, який видав документ.

Щодо ситуації відсутності документа в архіві Порядок №681 також визначає порядок дій «Суб`єкт, який видав документ (правонаступник - у разі його наявності), протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення підтверджує видачу такого документа та вносить відомості про такий документ та його скановану копію (за наявності) до Реєстру будівельної діяльності електронної системи або повідомляє про надання замовником будівництва недостовірних відомостей».

Суд вважає за необхідне зазначити, що у Доповіді «Верховенство права», схваленій Європейською комісією «За демократію через право» на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26.03.2011) (CDL-AD (2011) 003rev), зазначено, що держава зобов`язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути проголошений наперед - до його застосування та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку (пункт 44); юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими, точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункт 46); юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна дотримуватись узятих на себе певних зобов`язань, виконувати покладені на неї певні функції чи виголошені нею перед людьми певні обіцянки (поняття «законні очікування») (пункт 48).

На переконання суду, у даній справі Норми Порядку №681 щодо визначення особи, яка повинна вчинити дії на користь позивача є досить чіткими та передбачуваними. Порядок №681 покладає такий обов`язок на суб`єкта, який видав документ, в даній справі це Одеська районна державна адміністрація, як правонаступник Овідіопольської районної державної адміністрації.

Стаття 8 Конституції України визначає, що однією із фундаментальних засад правової держави є принцип правової визначеності.

У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб`єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб`єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв`язку з дефектом у юридичній визначеності.

Такий правовий висновок сформовано ВС КАС у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі №824/1276/18-а.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Інші доводи представників сторін, які беруть участь у розгляді справи, не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1211,20 грн. судових витрат, сплачених згідно платіжної інструкції №8650 від 17.12.2025 року.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Акварель» до Одеської районної державної (військової) адміністрації про визнання протиправною відмови та зобов`язання внести відомості - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Одеської районної державної (військової) адміністрації від 19.08.2025 №4900/02-28/25/3 щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 28.12.2018 року №2825, виданих управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації.

Зобов`язати Одеську районну державну (військову) адміністрацію вчинити дії щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 28.12.2018 року №2825, виданих управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Акварель» (адреса: Україна, 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Залізняка, буд. 8/3, офіс 10, ЄДРПОУ 44381644) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської районної державної (військової) адміністрації (адреса: 65032, Одеська область, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4, ЄДРПОУ 44010662).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Акварель» (адреса: Україна, 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Залізняка, буд. 8/3, офіс 10, ЄДРПОУ 44381644, електронна пошта: aquarelle.complex@gmail.com)

Одеська районна державна (військова) адміністрація (адреса: 65032, Одеська область, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4, ЄДРПОУ 44010662, електронна пошта: od.rda@od.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА