Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №380/21688/24 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 рокусправа № 380/21688/24 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Андрусів У.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України МВС України про визнання протиправними та скасування наказів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України МВС України (далі - відповідач), у якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить:

- визнати протиправним і скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.07.2024 №1023 «Про підсумки проведення контрольно-перевірочних занять з фізичної підготовки за II квартал 2024 року у військовій частині» в частині накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- визнати протиправним і скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.08.2024 №1317 «Про підсумки службового розслідування по факту неналежної підготовки навчальної матеріально-технічної бази для здачі фізичної підготовки в 2 стрілецькому батальйоні з КЕОП та ОГП» в частині накладення на начальника фізичної підготовки і спорту служби фізичної підготовки і спорту секції підготовки підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді «суворої догани».

В обґрунтування позовних вимог вказав, що наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 15.07.2024 №1023 «Про підсумки проведення контрольно-перевірочних занять з фізичної підготовки за 2 квартал 2024 у в/ч» п.8 за неякісну організацію контрольно-перевірочних занять фізичної підготовки за 2 квартал 2024 року та слабкий контроль за фізичною підготовкою і спортивними заходами в підрозділах та за фізичним розвитком особового складу частини підполковнику ОСОБА_1 оголошено «догану». Вдруге Наказом №1317 від 29.08.2024 «Про підсумки службового розслідування по факту неналежної підготовки навчальної матеріально-технічної бази для здачі фізичної підготовки в 2 стрілецькому батальні з КЕОП та ОГП» п.5 за неналежне виконання службових обов`язків, відсутність контролю під час організації та проведення контрольно-перевірочних знань, відсутність контролю за роботою інструкторів з фізичної підготовки; неправильне використання навчальної матеріально-технічної бази з фізичної підготовки, що призвело до її неналежної підготовки для здачі фізичної підготовки та в результаті оцінювання як «незадовільно» рівень фізичної підготовленості військовослужбовців НОМЕР_2 стрілецького батальйону з КЕОП та ОГП, оголошено «сувору догану».

Повідомив, що ОСОБА_1 інкриміновано те, що він, будучи начальником фізичної підготовки і спорту секції підготовки, будучи відповідальним за організацію фізичної підготовки і спорту, за станом навчально-матеріально технічної бази з фізичної підготовки і спорту, її правильне та безпечне використання та утримання, пожежну безпеку і санітарний стан, зобов`язаний надавати командирам підрозділів допомогу щодо організації методики проведення всіх заходів з фізичної підготовки і спорту, тощо, виконуючи наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.06.2024 №272 «Про перевірку рівня фізичної підготовленості особового складу В/Ч ЗОТО», 3 та 4 липня 2024 року неналежно підготував навчально матеріально-технічну базу для здачі фізичної підготовки військового підрозділу. У зв`язку із чим результат показаний військовослужбовцями на фініші не відповідав їх фізичним якостям та можливостям - вони подолали відведено дистанцію швидше ніж це фізично можливо. У результаті військовослужбовцям не зараховано результати виконання вправи №31 (біг на 1000 метрів). Стверджує, що такий залік приймався комісійно, як наслідок комісією виявлено, що дистанція з асфальтовим покриттям на території спортивного майданчику Тернопільської спеціалізованої школи №7 не відповідає заявленим розмірам, що призвело до того, що екзаменовані військовослужбовці подолали відстань меншу, ніж мали подолати. За вищевказані дії (бездіяльність) ОСОБА_1 , як начальнику фізичної підготовки та спорту секції фізичної підготовки та спорту в/ч НОМЕР_1 оголосили «догану» наказом №1023 від 15.07.2024. Вказав, що у подальшому за цим же фактом проведено службове розслідування, складено висновок по факту неналежної підготовки навчальної матеріально-технічної бази для здачі фізичної підготовки в 2 стрілецькому батальйоні з КЕОП та ОГП від 29.08.2024, в якому відображено ті ж самі обставини, як і в Наказі №1023 від 15.07.2024, за результатами якого Наказом №1317 від 29.08.2024 командира В/Ч НОМЕР_1 ЗОТО НГУ підполковника ОСОБА_1 начальника фізичної підготовки і спорту служби фізичної підготовки і спорту секції підготовки притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено «сувору догану». Стверджує, що позивача двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне і те саме «дисциплінарне правопорушення».

Вважає, що суб`єктом дисциплінарного правопорушення безумовно є ОСОБА_1 , однак об`єктом є виконання чи невиконання його безпосередніх обов`язків. Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 , він, як начальник фізичної підготовки та спорту секції фізичної підготовки та спорту, повинен утримувати належним чином матеріально-технічну базу підрозділу. Однак відповідно до додатків до Наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 20.12.2023 №1636 уся матеріально-технічна база з фізичної підготовки і спорту є конкретизованою - це зали, гімнастичні майданчики, смуги перешкод, гімнастичне містечко, футбольне поле, тощо. До матеріально-технічної бази в/ч НОМЕР_1 спортивний майданчик Тернопільської спеціалізованої школи №7 не відноситься. Тому утримувати його в належному стані підполковник ОСОБА_1 фізично не міг та не може, як і відповідати за стан такого об`єкту. Вважає, що за відсутності складу дисциплінарного правопорушення, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного правопорушення є незаконним. Також наголосив на тому, що службові розслідування не проводилося. Тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 28.10.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків.

На виконання вимог цієї ухвали 06.11.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнений адміністративний позов. Позивач усунув недоліки позовної заяви належним чином.

Ухвалою судді від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

03.12.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин і правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: зокрема неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів. Згідно з ч. 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Відповідно до положень cт. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. Повідомив, що відповідно до статті 83, абзацу 1 статті 84, абзацу 1 та 3 статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Зазначив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.07.2024 №1023 «Про підсумки проведення контрольно-перевірочних занять з фізичної підготовки за ІІ квартал 2024 у військовій частині» п. 8 за неякісну організацію контрольно-перевірочних занять з фізичної підготовки за ІІ квартал 2024 року та слабкий контроль за фізичною підготовкою і спортивними заходами в підрозділах та за фізичним розвитком особового складу частини підполковнику ОСОБА_1 оголошено «Догану». Вказав, що проведення службового розслідування не є обов`язковим перед накладенням дисциплінарного стягнення. Викладене дозволяє зробити висновок, що не проведення службового розслідування перед накладенням дисциплінарного стягнення не є порушенням і не може свідчити про протиправність наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Стверджує, що начальник фізичної підготовки і спорту бригади відповідає за організацію фізичної підготовки і спорту в бригаді і зобов`язаний: здійснювати контроль за фізичною підготовкою і спортивними заходами в підрозділах та за фізичним розвитком особового складу бригади; подавати командирам підрозділів бригади допомогу щодо організації та методики проведення всіх заходів з фізичної підготовки і спорту.

Відповідач зазначив, що оспорюваним наказом №1023 позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності саме за «неякісну організацію контрольно-перевірочних занять з фізичної підготовки за ІІ квартал 2024 року та слабкий контроль за фізичною підготовкою і спортивними заходами в підрозділах та за фізичним розвитком особового складу». Так, в п. 9 наказу №1023 вказано: «Також причиною незадовільної здачі заліків з фізичної підготовки особовим складом НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з КЕОП та ОГП) та НОМЕР_3 стрілецького батальйону (з ООВДО) стали неякісна підготовка місць проведення перевірочних занять з фізичної підготовки, а саме – заміри дистанції бігу були проведені неправильно». Наголосив на тому, що в п. 9 зазначається, що однією з причин незадовільних показників є неякісна підготовка місць проведення, але цим наказом не стверджується, що це є передумовою щодо притягнення саме позивача до дисциплінарної відповідальності. Цим наказом до дисциплінарної відповідальності притягнуто не тільки позивача.

Натомість у наказі від 29.08.2024 №1317 «Про підсумки службового розслідування по факту неналежної підготовки навчальної матеріально-технічної бази для здачі фізичної підготовки в 2 стрілецькому батальйоні з КЕОП та ОГП» п. 5 за неналежне виконання службових обов`язків, відсутність контролю під час організації та проведення контрольно-перевірочних занять, відсутність контролю за роботою інструкторів з фізичної підготовки, неправильне використання навчальної матеріально-технічної бази з фізичної підготовки, що призвело до її неналежної підготовки для здачі фізичної підготовки та в результаті оцінювання як «незадовільно» рівень фізичної підготовленості військовослужбовців НОМЕР_2 стрілецького батальйону з КЕОП та ОГП, оголошено «сувору догану» - начальнику фізичної підготовки і спорту служби фізичної підготовки і спорту секції підготовки підполковнику ОСОБА_1 .

Відповідач погодився із доводами позивача про те, що ОСОБА_1 не є особою, яка відповідальна за стан спортивного майданчику Тернопільської спеціалізованої школи №7. Однак, відповідно до своїх функціональних обов`язків він зобов`язаний проконтролювати готовність матеріально-технічної бази до спортивного заходу, проконтролювати роботу інструкторів. У зв`язку із нездійсненням контролю позивач порушив свої службові обов`язки. Зазначив, що підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення є невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. При цьому, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок є дискреційними повноважень суб`єкта його накладення. Крім того, законодавчі положення не містять жодних застережень щодо необхідності дотримання послідовності при застосуванні до осіб дисциплінарних стягнень, а передбачають необхідність застосування до особи, якою вчинено дисциплінарний проступок, дисциплінарного стягнення, співрозмірного з вчиненим нею проступком та з урахуванням обставин його скоєння. Вважає, що командиром військової частини за невиконання та неналежне виконання службових обов`язків позивачем накладені дисциплінарні стягнення співрозмірні з вчиненими ним проступками. Зважаючи на наведене просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

03.12.2024 представниця відповідача подала заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду.

06.12.2024 представниця позивача подала відповідь на відзив, у якій наголосила на тому, що в наказі №1023 від 15.07.2024 відсутній висновок про те, яке саме правопорушення вчинив позивач, оскільки не було проведено службового розслідування. Також наголосила, що до матеріально-технічної бази в/ч НОМЕР_1 спортивний майданчик Тернопільської спеціалізованої школи №7 не відноситься. Тож утримувати його в належному стані позивач фізично не міг та не може, як і відповідати за стан такого об`єкту. Зазначила, що гімнастичні майданчики 1, 2, відкритий спортивний майданчик – закріплено за командиром 1 стрілецької роти. Позивач не оспорює співрозмірність дисциплінарних стягнень з ймовірними вчиненими проступками позивачем ОСОБА_1 , а наполягає на тому, що так як притягнення його до дисциплінарної відповідальності за перше правопорушення (Наказ №1023 від 15.07.2024) відбулося без службового розслідування, то і застосування до нього відповідальності було протиправним з цих причин, то повторне притягнення до відповідальності не могло бути застосоване у вигляді «суворої догани». У своїх доводах відповідач покликається на висновки, викладені у постанові КАС ВС від 10.04.2019 у справі № 813/3020/16 (провадження 9901/22208/18). Однак, звертає увагу суду, що цією постановою також зроблено висновок про обов`язковість проведення службового розслідування. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.02.2025 суд постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

31.03.2025 представниця відповідача подала додаткові пояснення, у яких зазначила, що відповідно до довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 вбачається позбавлення премії: за липень 2024 - у розмірі 5481,00 грн; за серпень 2024 року – у розмірі 10962,00 грн.

14.04.2025 представниця позивача подала додаткові пояснення, у яких наголосила, що в судовому засіданні у даній справі, яке відбулось 14.03.2025, представник відповідача визнала той факт, що з наказом від 29.08.2024 №1317 підполковника ОСОБА_1 не ознайомлювали. Окрім того, зазначила, що у витягах з наказів від 05.08.2024 №1138 Про виплату щомісячної премії за липень 2024 року та від 05.09.2024 №1362, не міститься підстава для зменшення розміру премії ОСОБА_1 , а саме відповідні оскаржувані накази про накладення дисціплінарного стягнення. Тому просила визнати поважними причини пропуску строку на оскарження наказів командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.07.2024 №1023 та №1317 від 29.08.2024 та поновити відповідний строк.

Зважаючи на подані уповноваженими представниками сторін заяви про розгляд справи без їх участі, а також враховуючи повторну неявку у судове засідання, протокольною ухвалою від 19.06.2025 суд постановив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 27.02.2026 у задоволенні заяви представниці відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді начальника фізичної підготовки і спорту секції підготовки військової частини, що не заперечується сторонами.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.07.2024 № 1023 «Про підсумки проведення контрольно-перевірочних занять з фізичної підготовки за ІІ квартал 2024 року у військовій частині» затверджено результати проведення перевірки рівня фізичної підготовки за ІІ квартал 2024 рік. Пунктом 8 вказаного наказу за неякісну організацію контрольно-перевірочних занять з фізичної підготовки за ІІ квартал 2024 року та слабкий контроль за фізичною підготовкою і спортивними заходами в підрозділах та за фізичним розвитком особового складу частини, начальнику фізичної підготовки і спорту секції підготовки військової частини підполковнику ОСОБА_1 оголошено «Догану».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.08.2024 № 1317 «Про підсумки службового розслідування по факту неналежного підготовки навчальної матеріально-технічної бази для здачі фізичної підготовки в 2 стрілецькому батальйоні з КЕОП та ОГП завершено службове розслідування, яке проведене на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20 серпня 2024 року №1229 «Про призначення службового розслідування по факту неналежної підготовки в 2 стрілецькому батальйоні з КЕОП та ОГП». Пунктом 5 цього наказу за неналежне виконання службових обов`язків, відсутність контролю під час організації та проведення контрольно-перевірочних занять, відсутність контролю за роботою інструкторів з фізичної підготовки, неправильне використання навчальної матеріально-технічної бази з фізичної підготовки, що призвело до її неналежної підготовки для здачі фізичної підготовки та в результаті оцінювання як «незадовільно» рівень фізичної підготовленості військовослужбовців НОМЕР_2 стрілецького батальйону з КЕОП та ОГП, оголошено «сувору догану» - начальнику фізичної підготовки і спорту секції підготовки підполковнику ОСОБА_1 .

Не погодившись із вищевказаними наказами, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 п. 20 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, що триває по день розгляду справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV.

Цей Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).

Обов`язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.

Відповідно ст. 3 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

За змістом ст. 5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Згідно ч. 3 вказаної статті стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.

Відповідно до положень cт. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 83 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно зі cт. 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Обґрунтовуючи факт протиправності спірного наказу від 15.07.2024 № 1023, позивач покликається на те, що цей наказ прийнято без проведення службового розслідування та на те, що він в силу своїх посадових обов`язків не повинен утримувати в належному стані спортивний майданчик Тернопільської спеціалізованої школи №7, оскільки такий до матеріально-технічної бази в/ч НОМЕР_1 не відноситься.

Щодо доводів позивача про прийняття наказу без проведення службового розслідування, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 83, абз. 1 ст. 84, абз. 1 та 3 ст. 85 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби регламентовано Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ «Підстави призначення та предмет службового розслідування» Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;

надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Таким чином, положеннями як Дисциплінарного статуту, так і Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України передбачена можливість, а не обов`язок командира призначити службове розслідування перед накладенням на підлеглого дисциплінарного стягнення.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21.09.2023 у справі №460/1061/21, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.

Наказом від 15.07.2024 №1023 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неякісну організацію контрольно-перевірочних занять з фізичної підготовки за ІІ квартал 2024 року та слабкий контроль за фізичною підготовкою і спортивними заходами в підрозділах та за фізичним розвитком особового складу частини, начальнику фізичної підготовки і спорту секції підготовки військової частини підполковнику ОСОБА_1 оголошено «Догану».

Статутом внутрішньої служби ЗСУ визначені обов`язки начальника фізичної підготовки і спорту бригади.

Відповідно до ст. 89 Статуту начальник фізичної підготовки та спорту підпорядковується командирові бригади.

На доповнення вимог, викладених у статтях 82-84, начальник фізичної підготовки і спорту бригади відповідає за організацію фізичної підготовки і спорту в бригаді і зобов`язаний: здійснювати контроль за фізичною підготовкою і спортивними заходами в підрозділах та за фізичним розвитком особового складу бригади; подавати командирам підрозділів бригади допомогу щодо організації та методики проведення всіх заходів з фізичної підготовки і спорту; проводити підготовку нештатних спортивних організаторів підрозділів, контролювати їх роботу; розробляти плани спортивно-масової роботи бригади, організовувати і проводити змагання та інші спортивні заходи, відбирати кандидатів до спортивних команд бригади і керувати їх тренуванням; розробляти разом з начальником медичної служби бригади заходи щодо поліпшення фізичного розвитку і стану здоров`я особового складу бригади, запобігання травматизмові на заняттях з фізичної підготовки і спорту, брати участь у їх проведенні; оформляти документацію для присвоєння військовослужбовцям бригади спортивних розрядів і звань, судійських категорій та для нагородження їх спортивними нагрудними знаками; вести облік результатів фізичної підготовки і спорту в бригаді.

Вищевказаним наказом №1023 позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності саме за «неякісну організацію контрольно-перевірочних занять з фізичної підготовки за ІІ квартал 2024 року та слабкий контроль за фізичною підготовкою і спортивними заходами в підрозділах та за фізичним розвитком особового складу».

У п. 9 наказу №1023 вказано: «Також причиною незадовільної здачі заліків з фізичної підготовки особовим складом НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з КЕОП та ОГП) та 1 стрілецького батальйону (з ООВДО) стали неякісна підготовка місць проведення перевірочних занять з фізичної підготовки, а саме – заміри дистанції бігу були проведені неправильно».

Позивач порушив свої службові обов`язки, передбачені ст. 89 Статуту, а саме тим, що не здійснив належний контроль за організацією спортивного заходу в підрозділі – 2 СБ з КЕОП та ОГП.

ОСОБА_1 не надав командирам підрозділів бригади допомогу щодо організації контрольно-перевірочних змагань, не здійснив належного контролю за організацією заходу та підготовкою (що було наслідком неправильного використання навчальної та матеріально-технічної бази).

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що він не повинен утримувати належним чином матеріально-технічну базу підрозділу.

Позивач дійсно не є особою, яка відповідальна за стан спортивного майданчику Тернопільської спеціалізованої школи №7. Попри це, суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що ОСОБА_1 відповідно до своїх функціональних обов`язків зобов`язаний проконтролювати готовність матеріально-технічної бази до спортивного заходу, проконтролювати роботу інструкторів, а у зв`язку із нездійсненням контролю позивач порушив свої службові обов`язки.

Позивач не заперечує той факт, що військовослужбовці складали іспит з фізичної підготовки (біг на 1000 метрів) із розрахунком довжини кола на стадіону – 325 метрів замість правильної – 250 метрів.

Суд зазначає, що така похибка є такою, що суттєво викривляє правильність заміру фізичних параметрів військовослужбовців та відображає недійсні критерії оцінки фізичної підготовки військовослужбовців, що у свою чергу, свідчить про неналежне виконання позивачем службових обов`язків, а, отже, свідчить про порушення ним вимог Дисциплінарного Статуту в частині неякісної організації контрольно-перевірочних занять з фізичної підготовки за ІІ квартал 2024 року та слабкого контролю за фізичною підготовкою і спортивними заходами в підрозділах та за фізичним розвитком особового складу частини.

Розглядаючи питання правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом від 29.08.2024 № 1317, суд враховує таке.

Позивач не оспорює співрозмірність дисциплінарних стягнень з ймовірними вчиненими проступками, а наполягає на тому, що оскільки притягнення його до дисциплінарної відповідальності за перше правопорушення (Наказ №1023 від 15.07.2024) відбулося без службового розслідування, то і застосування до нього відповідальності було протиправним з цих причин, то повторне притягнення до відповідальності не могло бути застосоване у вигляді «суворої догани». Судом не встановлено протиправності винесення наказу від 15.07.2024 № 1023, тому такі доводи суд оцінює критично.

Також позивач акцентує на тому, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне і теж порушення.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що наказом від 29.08.2024 №1317 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків, відсутність контролю під час організації та проведення контрольно-перевірочних занять, відсутність контролю за роботою інструкторів з фізичної підготовки, неправильне використання навчальної матеріально-технічної бази з фізичної підготовки, що призвело до її неналежної підготовки для здачі фізичної підготовки та в результаті оцінювання як «незадовільно» рівень фізичної підготовленості військовослужбовців НОМЕР_2 стрілецького батальйону з КЕОП та ОГП.

Натомість наказом від 15.07.2024 №1023 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за неякісну організацію контрольно-перевірочних занять з фізичної підготовки за ІІ квартал 2024 року та слабкий контроль за фізичною підготовкою і спортивними заходами в підрозділах та за фізичним розвитком особового складу.

Таким чином, позивача притягнуто до відповідальності за різні порушення, а тому суд критично оцінює такі судження позивача.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд на підставі досліджених доказів встановив, що відповідні положення відповідачем дотримані повністю. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому не підлягають задоволенню.

У силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України МВС України про визнання протиправними та скасування наказів відмовити.

2.Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач – військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України МВС України (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна