Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №380/19188/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 рокусправа № 380/19188/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Галтобако КР” до Головного управління Держспоживслужби у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

встановив:

Приватне підприємство “Галтобако КР” звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держспоживслужби у Львівській області, у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області №085 від 18 серпня 2025 року, про накладення штрафу на ПП “Галтобако КР” у розмірі 5083 грн;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області №0103 від 15 вересня 2025 року про накладення штрафу на ПП “Галтобако КР” у розмірі 1700 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірні рішення є протиправними, оскільки відповідачем порушено порядок проведення державного контролю за дотримання законодавства про рекламу. Відповідач при проведенні заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу повинен був дотримуватися вимог порядку його проведення, встановленого Законом №877, зокрема, видати наказ, оформити посвідчення на перевірку, перед початком заходу (контролю) пред`явити та надати його позивачу, чого відповідачем зроблено не було, такий захід був проведений за відсутності позивача, що є порушенням відповідачем процедури, встановленої Законом №877. Крім того зазначає, що у період дії воєнного стану відповідач має право проводити лише позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу за наявності та на підставі рішення центрального органу виконавчої влади у відповідній сфері, проте, доказів наявності такого рішення відповідачем не надано, що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303.

Позивач наголошує, що інформація на вікні магазину не містить мотивувальних фраз, які заохочують придбати товар та не формують позитивного ставлення до товару, то таку інформацію не можна розцінювати як рекламу. Вважає, що рішення відповідача за №085 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 18 серпня 2025 року та від 15 вересня 2025 оку №0103 є незаконними та такими, що підлягають скасуванню. З огляду на вказане, позов просить задовольнити.

Ухвалою судді від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду надійшов відзив Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог. 16 липня 2025 року посадовою особою управління захисту споживачів Головного управління в ході проведення моніторингу реклами, розповсюдженої на території Львівської області, виявлено, що ПП “Галтобако КР” розповсюджено рекламу, що містить ознаки порушення вимог пункту 5 частини статті 22 Закону України “Про рекламу”. 23.07.2025 складено протокол про порушення законодавства про рекламу в частині порушення ПП “Галтобако КР” вимог п.5 ч.2 ст.22 Закону України Про рекламу”. На адресу ПП “Галтобако КР” направлено вимогу від 23.07.2025 №Вих-05_4-14/5692 про надання пояснень по факту вчинення правопорушення та копій документів. Факт направлення вимоги від 23.07.2025 №Вих-05_4-14/5692 на адресу позивача, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Встановлено строк для надання інформації до 11.08.2025 та повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу буде проведено 18.08.2025. На вказану вимогу позивач жодним чином не відреагував, пояснень по факту вчинення правопорушення та інформації щодо вартості розповсюдження реклами не надав та на розгляд справи не з`явився.

18 серпня 2025 року ГУ Держпродспоживслужби винесло Рішення №085 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу щодо ПП “Галтобако КР” за недотримання встановленого законом вимог щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами. Окрім цього, посадовою особою Головного управління 21.08.2025 складено протокол про порушення законодавства про рекламу в частині порушення ПП “Галтобако КР” вимог ч.2 ст.26 Закону України “Про рекламу”, а саме: у вказаний термін не надано жодних пояснень та документів про вартість розповсюдження реклами. Листом від 21.08.2025 №вих-05_4-14/6503 Головне управління повідомило позивача, що розгляд справи про порушення вимог ч.2 т. 26 Закону України “Про рекламу” буде проведено 15.09.2025. 15.09.2025 посадовими особами Головного управління складено протокол про порушення законодавства про рекламу в частині порушення ПП “Галтобако КР” вимог ч.2 ст.26 Закону України “Про рекламу”, оскільки на вимогу не надано жодних пояснень та документів про вартість розповсюдження реклами. Рішенням Головного управління від 15.09.2025 №0103 накладено штраф на ПП “Галтобако КР” за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами та пояснень по факту розповсюдження реклами з порушенням вимог законодавства про рекламу накладено на розповсюджувача реклами у розмірі 1700 грн.

Відповідачем зауважено, що органам у справах захисту прав споживачів не надано право здійснювати планові та позапланові заходи державного нагляду: перевірки, ревізії, огляди, обстеження та інші подібні дії. Посадові особи Держпродспоживслужби та її територіальні органи, які розглядають справу про порушення законодавства про рекламу, мають право лише на отримання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також іншої інформації, яка стосується порушень законодавства про рекламу. Під час здiйснення вiдповiдного контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу, спецiалiсти Головного управлiння Держпродспоживслужби у Львівській області керуються постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693 про затвердження порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі- Порядок №693), Законом України “Про рекламу”. Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють контроль за розповсюдженням реклами, а не перевіряють господарську діяльність рекламодавців, розповсюджувачів та виробників реклами. Закон України “Про рекламу” не регулює відносини щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, а лише визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, тому контроль за дотриманням законодавства про рекламу не підпадає під дію Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. При цьому, виявлення ознак порушення законодавства про рекламу, ані Закон України “Про рекламу”, ані інші акти законодавства не пов`язують із обов`язковим проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю, в тому числі тих, що регулюються Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Положення щодо регулювання питання контролю за дотриманням законодавства про рекламу містяться у Законі України “Про рекламу” є спеціальними нормами, та мають застосовуватись пріоритетно порівняно з нормами Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та іншими законами. Твердження позивача, про те що проведення заходу відбувалося з порушеннями вимог Закону №877, як от відсутність складеного акту за результатом перевірки, направлення на перевірку, повідомлення про перевірку, припис про усунення порушень законодавства України про рекламу не передбачено. Посилання позивача на те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не було враховано клопотання про відкладення розгляду справи, то Головне управління зазначає, що клопотання ПП “Галтобако КР” про відкладення розгляду справи надійшло на адресу відповідача після прийняття оскаржуваного рішення. Отже, враховуючи вищенаведені докази та пояснення, Головне управління вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач у поданому до суду письмових додаткових поясненнях по справі від 05.05.2025 проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що Головне управління не здійснювало заходів державного нагляду (контролю) щодо господарської діяльності позивача, тому посилання останнього про порушення та необхідність застосування до спірних відносин норм Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не відповідають дійсності та не мають братись до уваги.

Поряд з цим, відповідач діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України “Про рекламу”, “Про адміністративну процедуру” та Порядком №693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та, відповідно, правом на накладення штрафу за порушення законодавства України про рекламу.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що заперечення відповідача щодо не застосування Закону №877 до спірних відносин суперечить сталій правовій позиції Верховного Суду. Проведення перевірки у період дії воєнного стану без належних підстав та рішення центрального органу виконавчої влади є грубим порушенням законодавства. Плакат на вікні магазину позивача не містить слоганів, спонукань до купівлі, а лише є нейтральною інформацією про товар та його вартість, то такий не можна вважати рекламою.

Крім того зазначає, що 12.09.2025 представником позивача було направлено на електронну адресу відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, яке повинно було відбутись 15.09.2025.Таким чином, порушення процедури розгляду справи відповідачем, а саме: обмеження права взяти участь у розгляді справи про порушення законодавства про рекламу є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Представником позивача подано додаткові пояснення, в яких зазначив, що напис на плакаті, що розміщений на вікні магазину позивача “Знижки на липень” є способом донесення до споживача інформації про формування ціни на товар у визначений період, а не закликом до покупки алкогольних напоїв або ж просування бренду алкогольних напоїв або ж формування позитивного враження про споживання алкоголю. Інформація про знижку є невід`ємною частиною інформації про ціну товару.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставин.

Спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області в ході проведення 16.07.2025 моніторингу реклами на території Львівської області виявлено, що позивач розповсюджувала рекламу алкогольних напоїв в магазині ПП “Галтобако КР” за адресою: Базарна,11, м. Львів (плакат на внутрішній стороні вікна приміщення магазину з написом: “Знижки на липень” та зображеннями алкогольних напоїв, їх торгівельних марок та цін за одиницю пляшки). Посадовою особою відповідача 23.07.2025 складено протокол про порушення законодавства про рекламу №095 щодо порушення ПП “Галтобако КР” вимог п. 5 ч. 2 ст. 22 Закону України “Про рекламу”.

23.07.2025 на адресу позивача надіслано вимогу від 23.07.2025 №Вих-05_4-14/5692, якою зобов`язано позивача надати пояснення по факту вчинення правопорушення з додаванням завірених належним чином копій: документів щодо вартості розповсюдженої реклами. та/ або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами; документів, що підтверджують факт оплатп за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо), акти виконаних робіт; інших документів, що мають відношення до справи та письмові пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу. Встановлено строк для надання інформації до 18.08.2025. Також повідомлено, що розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу буде проведено 18.08.2025 о 10 год 00 хв. Дану вимогу, направлену відповідачем на адресу позивача (конверт повернувся за закінченням терміну зберігання), позивач на розгляд справи не з`явився.

18.08.2025 відбувся розгляд справи відповідно до протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №090 від 18.08.2025, за результатами якого встановлено, що 16.07.2025 ПП “Галтобако КР” розповсюджувало рекламу алкогольних напоїв в магазині “Напої $ Тютюн” за адресою: м. Львів, вул. Базарна,11 (два рекламні плакати, розміщені на вікнах магазину, з написами “Знижки на липень” та зображеннями алкогольних напоїв, їх торговельних марок та ціни за одиницю алкогольною напою) у порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 22 Закону України “Про рекламу”.

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 18.08.2025 №085 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, за недотримання встановлених законом вимог щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами у відповідності до вимог частини 7 статті 27 Закону України “Про рекламу” накладено на розповсюджувача реклами ПП “Галтобако КР” штраф у розмірі 5083,00 грн.

Листом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 19.08.2025 №Вих-05_4-14/6408 рішення від 18.08.2025 №085 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу та протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №090 від 18.08.2025 надіслані на адресу позивача. Дане рішення позивач отримав 22.08.2025.

21.08.2025 складено протокол про порушення законодавства про рекламу в частині порушення ПП “Галтобако КР” вимог частини 2 статті 26 Закону України “Про рекламу”, а саме: у встановлений термін не надано жодних пояснень та документів про вартість розповсюдженої реклами з порушенням вимог п. 5 ч. 2 ст. 22 Закону України “Про рекламу”. Листом №Вих-05_4-14/6503 від 21.08.2025 Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області повідомило відповідача, що розгляд справи про порушення вимог частини 2 статті 26 Закону України “Про рекламу” буде проведено 15.09.2025 о 10 год. 00 хв. Даний лист направлено відповідачем на адресу позивача, отриманий позивачем 29.08.2025, на розгляд справи не з`явився.

15.09.2025 посадовими особами позивача складено протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №0109 від 15.09.2025 про порушення законодавства про рекламу в частині порушення ПП “Галтобако КР” вимог частини 2 статті 26 Закону України “Про рекламу”, а саме: на вимогу від 23.07.2025 №Вих-05_4-14/5692у вказаний термін не надано жодних пояснень та документів про вартість розповсюдження реклами з порушенням вимог п. 5 ч. 2 ст. 22 Закону України “Про рекламу”.

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 15.09.2025 № 0103 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами та пояснень по факту розповсюдження реклами з порушенням вимог законодавства про рекламу накладено на розповсюджувача реклами ПП “Галтобако КР” штраф у розмірі 1700,00 грн. Вказане рішення та протокол засідання №0103 від 15.09.2025 стосовно справи про порушення законодавства про рекламу отримано адвокатом Маліновським О.А. 15.09.2025.

Позивач, не погодившись із рішеннями про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України “Про рекламу” від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі Закон №270/96-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №270/96-ВР передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів щодо захисту прав споживачів реклами.

Частина 2 статті 26 Закону №270/96-ВР визначає, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Частиною 7 ст.27 Закону №270/96-ВР передбачено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпункт 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 (далі Положення №667) передбачає, що Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (п.7 Положення №667).

А отже, Держпродспоживслужба, у тому числі, і його територіальні органи Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області, покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів щодо захисту прав споживачів реклами, у тому числі, щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Питання щодо накладення штрафів на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу врегульовані Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №693).

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів пункт 2 Порядку №693.

Згідно пункту 16 Порядку №693 передбачено, що у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Тобто, саме нормами Порядку №693 врегульовано питання оформлення документів, на підставі яких порушується розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.

А стаття 26 Закону №270/96-ВР визначає повноваження Держпродспоживслужби щодо контролю за дотриманням законодавства про рекламу, зокрема, вимагати від суб`єктів господарювання пояснень і документів, пов`язаних із рекламою та приймати рішення про визнання реклами такою, що порушує закон, і накладати штрафи.

Відтак, виходячи з аналізу положень ст.26 Закону №270/96-ВР та Порядку №693 слідує, що у провадженні у справах про порушення законодавства про рекламу оформлюються наступні процесуальні документи: протокол про порушення законодавства про рекламу, рішення про початок розгляду справи за ознаками про порушення законодавства про рекламу, протокол засідання та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Порядок №693 не суперечить закону, а розвиває його норми, не виходячи за межі повноважень, делегованих законодавцем.

Водночас, виявлення ознак порушення законодавства про рекламу Закон №270/96-ВР не пов`язує з проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю, оформлення направлень на перевірку, повідомлень на перевірку, актів перевірок, тобто, оформлення таких документів згаданим Законом не передбачено.

Виходячи з терміну “реклама” Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють контроль за розповсюдженням саме інформації (реклами), а не перевіряють господарську діяльність рекламодавців, розповсюджувачів та виробників реклами.

А оскільки положення щодо регулювання питання контролю за дотриманням законодавства про рекламу містяться у Законі №270/96-ВР, є спеціальними нормами, тому саме вони мають застосовуватися пріоритетно порівняно із Законом №877-V.

Таким чином, саме Закон №270/96-ВР є спеціальним законом, що регулює відносини у сфері реклами, включаючи контроль за її дотриманням.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 07.04.2025 у справі №280/275/24, де у пунктах 30, 31,32 цей Суд вказав, що Закон №270/96-ВР не містить детального опису процедури перевірок, як це передбачено Законом №877 (видача наказу чи оформлення направлення). Натомість він зосереджений на матеріальних аспектах виявленні порушень і застосуванні санкцій. Верховний Суд зауважив, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу не є заходом державного нагляду (контролю) у розумінні Закону №877.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що норми Закону №877 не можуть поширюватися на норми Закону №270/96-ВР в частині проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).

А відтак, посилання позивача на недотримання відповідачем процедурних порушень порядку проведення заходу державного нагляду (контролю), встановленого приписами Закону №877 (не видання наказу, не оформлення посвідчення на перевірку, не складання акту та інше), є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеними правовими висновками Верховного Суду, які є застосовними до правовідносин і у даній справі, виходячи з вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У цьому контексті судом критично надається оцінка і доводам позивача про необхідність застосування у даних правовідносинах у наведеному вище питанні процедурних порушень, правових позицій Верховного Суду, сформованим цим Судом у 2021-2023 р.р., з огляду на те, що за загальним правилом підлягає застосуванню правова позиція Верховного Суду, яка сформована у часі пізніше, а відтак, саме правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 07.04.2025 у справі №280/275/24, підлягає застосуванню у даних правовідносинах.

З огляду на наведені вище висновки, посилання позивача на порушення відповідачем і приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 за якою у період дії воєнного стану відповідач мав право на проведення позапланового заходу (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу лише за наявності та на підставі рішення центрального органу виконавчої влади у відповідній сфері, є безпідставними на необґрунтованими, оскільки наведена Постанова КМУ стосується реалізації приписів саме Закону №877, які на дані правовідносини (які регулюються Законом №270/96-ВР), не поширюються, а відтак, і норми Постанови КМУ також на правовідносини у цій справі не поширюється.

Щодо тверджень позивача про те, що плакати з написами Знижки на липень із зображенням алкогольних напоїв, їх торгівельних марок та ціни за одиницю, не є рекламою, суд зазначає наступне.

У розумінні статті 1 Закону №270/96-ВР реклама - це інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару;

внутрішня реклама - це реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних заходів та спортивних змагань, що проводяться у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), в яких може розміщуватися інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відтак, реклама характеризується такими критеріями: має на меті сформувати чи підтримати обізнаність споживачів та їхній інтерес до особи, ідеї та/або товару; поширюється за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами, тобто має комерційний або промоційний характер;може бути представлена у формі прямої реклами, телепродажу, спонсорства, продакт-плейсмента; розміщується на відкритих територіях, на спеціальних конструкціях, зовнішніх поверхнях будівель, елементах вуличного обладнання чи над проїжджою частиною (зовнішня реклама) або всередині приміщень (будинків, споруд, кінотеатрів, театрів, під час спортивних заходів у закритих приміщеннях).

Приписами частини третьої статті 8 Закону №270/96-ВР установлено, що реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити інформацію про строки та місце проведення таких заходів, а також зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення таких заходів. В аудіальних медіа така реклама повинна містити зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови, строки та місце проведення таких заходів.

Інформація про будь-яку зміну умов, місця та строків проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо має подаватися у тому самому порядку, в якому вона була розповсюджена.

Реклама про зниження ціни на товар, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки. В аудіальних медіа така реклама повинна містити зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови надання знижок або проведення розпродажу (частина третя статті 8 Закону №270/96-ВР).

Таким чином, конкурси, лотереї, розіграші призів, заходи рекламного характеру та інформація про знижки або розпродажі за визначенням є рекламою, яка має на меті привернути увагу покупців. Така інформація повинна включати умови надання знижок або проведення розпродажу.

Водночас інформація про виробника товару та/або товар у місцях їх реалізації (на обладнанні, оформленні торгових точок, самому товарі чи упаковці) не вважається рекламою відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 270/96-ВР.

Також законом не заборонено брендування полиць, холодильників і торгового обладнання місць реалізації алкогольних напоїв, за умови, що вона не містить рекламних слоганів.

Реклама алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, повинна супроводжуватися текстом попередження такого змісту: “Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я”. Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим. Текст попередження в рекламі у друкованих медіа розміщується горизонтально, внизу рекламного зображення (частина сьома статті 22 Закону № 270/96-ВР).

Таким чином, закон визначає рекламу та окремо - інформування покупців на місці продажу. Різниця між цими термінами зводиться до того, що реклама - це активне просування з комерційною чи промоційною метою, спрямоване на широку аудиторію, тоді як інформування на місці продажу - це надання базових відомостей про товар чи виробника в момент покупки (про склад товару, ціну, назву виробника), обмежене конкретною торговою точкою і не пов`язане з наміром стимулювати інтерес чи попит поза межами цього інформування.

У контексті магазину будь-які промоційні матеріали всередині приміщення (плакати, банери, екрани тощо), які мають на меті просування товару чи послуги (“акція”, “спробуйте”, “купуйте”, “візьміть”, “зустрічайте”, “спеціальна пропозиція” тощо), підпадають під термін “внутрішньої реклами” та загальні критерії реклами.

Відповідно до приписів пункту 8 частини статті 22 Закону України “Про рекламу”, реклама алкогольних напоїв, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється, зокрема засобами внутрішньої реклами та засобами зовнішньої реклами.

Відтак, законом заборонено внутрішню рекламу алкогольних напоїв як будь-який заклик (прямий чи непрямий) у торговій залі магазину, що може стимулювати інтерес чи попит до алкогольної продукції, але не заборонено інформацію про товар у місцях продажу (зокрема, цінники, етикетки, вивіски з назвою).

Реклама алкогольних напоїв у приміщеннях магазинів засобами внутрішньої реклами заборонена, незалежно від того, чи є місце продажу спеціалізованим. Винятки стосуються виключно спеціальних виставкових заходів. Будь-які матеріали, що за формою чи змістом просувають алкогольні напої або стимулюють попит у торговому залі (особливо з використанням слів “акція”, “подарунок”, “виграй” тощо), є порушенням частини другої статті 22 Закону № 270/96-ВР.

З наданих до матеріалів справи фотознімків на яких зафіксовано порушення, судом встановлено, що рекламні плакати розміщено на склі магазину, якому розміщений магазин “Напої$Тютюн” по вул. Базарна,11 ум. Львів, в якому здійснює торгівельну діяльність ПП “Галтобако КР”.

Рекламні плакати з написом “Знижки на липень” містять зображення алкогольних напоїв, їх торгівельні марки та ціни за одиницю алкогольного напою.

Як вказано вище, реалізація алкогольних напоїв, що супроводжується нейтральною інформацією та брендуванням без слоганів, є інформуванням на місці продажу, що не вважається рекламою відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 270/96-ВР.

Проте рекламою алкогольних напоїв у торговому залі магазину є будь-які промоційні матеріали чи дії, що відповідають критеріям внутрішньої реклами згідно із Законом № 270/96-ВР.

Судом встановлено, що розміщені у торговій залі магазину позивача матеріали включали, “Знижки на липень” алкогольних напоїв (відсутня дата початку і закінчення дії знижки ціни на товари).

Інформація в місці продажу алкогольних напоїв вважається рекламою, якщо вона має промоційну спрямованість та стимулює інтерес до товару, навіть якщо розміщена у точці продажу.

Така інформація підлягає оцінці за такими критеріями:

- містить чи ні мотивувальні фрази (“акція”, “подарунок” “спробуй”, “спеціальна пропозиція”);

- оформлена чи ні у вигляді банера, постера, листівки або іншого носія реклами;

- спрямована чи ні на формування позитивного ставлення до вживання алкоголю.

Судом встановлено, що рекламні матеріали “Знижки на липень” алкогольних напоїв не містили текстового попередження, передбаченого частиною сьомою статті 22 Закону № 270/96-ВР, - “Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я”.

Ці обставини підтверджені як змістом протоколів про порушення законодавства про рекламу, так й фотокопіями рекламних матеріалів.

Відсутність на рекламних матеріалах текстового попередження обумовлює неможливість дослідження питання дотримання вимог до формату та розміру такого текстового попередження.

Відтак, є доведеним порушення позивачем частини сьомої статті 22 Закону № 270/96-ВР).

Крім того, фото, долучені до протоколу про порушення законодавства про рекламу, свідчать про те, що рекламні постери розміщені таким чином, що є видимим із зовнішньої сторони вітрини магазину (вулиці), відповідно ця реклама орієнтована реклами не лише на відвідувачів торговельного приміщення, а відтак була спрямована на формування та підтримання інтересу споживачів до відповідних товарів.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем дотримано процедуру притягнення до відповідальності позивача, складено протоколи про порушення законодавства про рекламу, прийнято рішення про початок розгляду справ, належним чином повідомлено позивача про дату, час та місце їх розгляду, а також надано можливість подати пояснення та документи. Водночас позивач не скористався наданим йому правом та не надав запитуваних документів.

Оскаржувані рішення про накладення штрафів прийняті уповноваженою посадовою особою відповідача у межах наданих повноважень, з дотриманням вимог Закону України “Про рекламу” та Порядку №693, а розмір накладених штрафів відповідає вимогам статті 27 Закону України “Про рекламу”.

Посилання позивача на те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не було враховано клопотання про відкладення розгляду справи, то суд зазначає, що клопотання ПП “Галтобако КР” про відкладення розгляду справи надійшло на адресу відповідача після прийняття оскаржуваного рішення, що свідчить вхідний номер Вх-25/17173 від 15.09.2025.

Судом не встановлено порушень відповідачем процедури притягнення позивача до відповідальності, які могли б бути підставою для визнання оскаржуваних рішень і їх скасування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі відповідачем доведено правомірність висновків про порушення позивачем законодавства про рекламу і дотримання відповідачем вимог законодавства в ході встановлення обставин порушення, запиту документів від позивача в порядку, передбаченому законодавством та розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Позивачем висновки управління Держпродспоживслужби не спростовані, в ході судового розгляду даної справи, судом встановлено про правомірність рішень управління Держпродспоживслужби і відсутність правових підстав для їх скасування.

З урахування викладеного, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносин, суд дійшов висновку, що вказані рішення є обґрунтованими, прийнятими відповідачем на підставі доведених обставин вчинення порушень вимог законодавства та ґрунтуються на вимогах законодавства України, підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Таким чином, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд –

ухвалив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна