Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №280/11577/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 березня 2026 року Справа № 280/11577/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вулиця Саєнка Андрія, 10, місто Фастів, Київська область, 08500, ЄДРПОУ 22933548) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10 вересня 2025 року № 923120137802 про відмову в оформленні та виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що звернулась до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 , однак відповідачем відмовлено, оскільки виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01 травня 2025 року. Призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера, виплата вказаної допомоги пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 31 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/11577/25 та залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Відповідач 08 січня 2026 року подав відзив на позовну заяву, в якому вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01 травня 2025 року у зв`язку з відсутністю видаткових операцій по банківському пенсійному рахунку згідно пункту 16 “Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596. За життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації не звертався. Позивачу правомірно відмовлено у виплаті допомоги на поховання, оскільки статтею 53 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) допомога на поховання пенсіонера виплачується в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, в той же час ОСОБА_2 на момент смерті пенсію не отримував і з заявою про поновлення виплати не звертався. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій останній не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов.

20 січня 2026 року від представника третьої особи на адресу суду надійшла заява про заміну неналежного відповідача на належного, в обґрунтування якої вказано, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області рішення про відмову в призначенні та виплаті допомоги на поховання не приймало, рішення про відмову приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Пенсійна справа перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області ніяких дій щодо прийняття заяви про призначення та виплаті допомоги на поховання не приймало та не вчиняло. У зв`язку з вище викладеним та на підставі статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, просить замінити неналежного відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на належного Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Ухвалою суду від 27 січня 2026 року у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 .

Позивач звернулась до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на поховання померлого батька ОСОБА_2 .

На звернення позивача, відповідачем прийняте рішення від 10 вересня 2025 року № 923120137802 про відмову ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 , у якому повідомлено про те, що виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01 травня 2025 року у зв`язку з відсутністю видаткових операцій по банківському пенсійному рахунку згідно пункту 16 “Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках”, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596. За життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою, щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації не звертався. Враховуючи норми статті 53 та вимоги пункту 14-4 розділу XV “Прикінцеві положення Закону №1058-IV прийнято рішення щодо відмови ОСОБА_1 у оформленні та виплаті допомоги на поховання за померлої ОСОБА_2 за заявою від 10 вересня 2025 року № 1895.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону №1058-IV до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Відповідно до статті 53 Закону №1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Порядок № 22-1).

Пунктами 5.1 та 5.2 розділу V Порядку № 22-1 встановлено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як встановлено судом, та не є спірним між сторонами, за життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058-IV.

Суд вказує, що призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера.

Так, відповідно до наведених вище норм виплата вказаної допомоги пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання.

Закон № 1058-IV не містить жодних застережень, обмежень, заборон виплати вказаної допомоги особам, які здійснили поховання пенсіонера, якому з тих чи інших підстав за життя призупинено виплату пенсії.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату допомоги на поховання, надавши перелік документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку № 22-1.

Відтак, позивач виконала усі умови, визначені Законом № 1058-IV та Порядком № 22-1, у зв`язку із чим підстави для відмови у виплаті спірної допомоги у відповідача відсутні.

Суд також зазначає, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не виплачувалась нарахована пенсія, оскільки його місце проживання було на тимчасово окупованій території та виплату пенсії призупинено, однак пенсія їй мала нараховуватися, отже відповідач може визначити розмір допомоги “в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті”, тобто пенсії, яка ОСОБА_2 нараховувалась.

Інших підстав для відмови в оформленні та виплаті допомоги на поховання оскаржуване рішення не містить.

Наведене зумовлює висновок суду про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10 вересня 2025 року №№ 923120137802 про відмову ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 та наявність підстав для його скасування.

Суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 за заявою від 10 вересня 2025 року № 1895.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання громадянину ОСОБА_1 за померлого ОСОБА_2 за заявою від 10 вересня 2025 року № 1895, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 10 вересня 2025 року № 923120137802 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 за заявою від 10 вересня 2025 року № 1895.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені статтями 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 02 березня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов