Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №260/3989/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2026 року м. Ужгород№ 260/3989/25

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури, в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, Філії "Карпатський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури, в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, Філії "Карпатський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", яким просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» щодо невжиття належних заходів із винесення в натурі (на місцевості) меж лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний», шляхом замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду;

- зобов`язати останню забезпечити розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний» загальною площею 461,0 га, його погодження та затвердження;

- стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що у межах наданих повноважень відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", виявлено факт протиправної бездіяльності Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», що полягає у незабезпеченні проведення робіт із винесення меж об`єкту природно-заповідного фонду - лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний» в натурі шляхом розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Встановлено, що постановою Ради Міністрів Української РСР комітету від 28.10.1974 №500 з метою охорони та збереження в природному стані лісові заказники загальнодержавного значення передбачено затвердження положення про кожний заказник загальнодержавного значення з урахуванням його особливостей. Положення про лісовий заказник загальнодержавного значення «Росішний» затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.10.2002 № 413.

Відповідно до зазначеного Положення, лісовий заказник загальнодержавного значення входить до складу природо - заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Лісовий заказник загальнодержавного значення загальною площею 461 гектар, розташований на території Воловецького району Закарпатської області в кварталах 19, 24, 25 Нижньоволовецького лісництва ДП «Воловецьке лісове господарство».

Зазначена земельна ділянка оголошена заказником, для охорони ялицево - букових, грабово-ялицево-букових, буково-ялицевих пралісів з домішкою явора, ільма та елітного ялицевого насадження. Розташована на південно - західному мегасхилі Боржавського масиву між вершинами гір Стій та Великий Верх на висоті 800-1500 м. над рівнем моря.

З лісової фауни у Заказнику водяться: козуля, заєць-русак, білка, лисиця, борсук, благородний олень, рись сова сіра. Землекористувач земельної ділянки, у межах якої розташований Заказник, у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про природно-заповідний фонд України", іншими законодавчими і нормативно правовими актами та цим Положенням, забезпечує і несе відповідальність за належний стан території Заказника та додержання встановленого режиму території (п. 1.6 Положення).

Межі Заказника встановлюються в натурі, оформляються відповідними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на планово-картографічні матеріали лісовпорядкування з детальною характеристикою в таксаційних описах, територіальних органів Держземагентства та Землекористувача, відображаються у відповідних формах статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем) та землевпорядній документації, обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій (п. 1.7 Положення). Заказник створено з метою збереження в природному стані цінного лісового масиву (ялицевий праліс віком понад 250 років) на схилах полонини Стой (п. 2.1 Положення).

Забезпечення Заказника здійснюється режиму території у межах Землекористувачем. На Землекористувача у межах Заказника оформляється у встановленому порядку охоронне зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території. Органи місцевого самоврядування та виконавчої влади сприяють охороні й збереженню території Заказника. Режим території Заказника враховується при розробці регіональних та інших планів, проектів будівництва, схем з розвитку, землевпорядкуванні тощо. Державний контроль за додержанням режиму території Заказника здійснюється Державною екологічною інспекцією України (п. п. 3.4-3.8 Положення).

Відповідно до охоронного зобов`язання від 19.07.2012, виданого начальником державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, ДП «Воловецьке ЛГ як землекористувач зобов`язався забезпечувати режим охорони та збереження цінного лісового масиву (ялицевий праліс віком понад 250 років) на схилах полонини Стой, що знаходиться на території лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний» загальною площею 461 га без вилучення від землекористувача.

Вказаними охоронним зобов`язанням на останнього покладені обов`язки, щодо збереження винесених у натурі меж та нанесення на їх планово-картографічний матеріал із встановленням інформаційних щитів і знаків.

Листом Філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» обласну прокуратуру повідомлено, що остання не замовляла роботи щодо виготовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду - лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний».

Також повідомило, що відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №HB-5117529662021 від 07.12.2021, сформована земельна ділянка, що розташована на території Воловецької селищної ради, за межами населених пунктів, Нижньоволовецького лісництва, якій присвоєно кадастровий номер 2121555100:07:001:009 площею 709.7136 га. в Державному земельному кадастрі наявні відомості про обмеження у використанні даної земельної ділянки, серед яких також Заказник площею 461 га. Підстава для виникнення обмеження у використанні земельної ділянки - Постанова Ради Міністрів УРСР №500 від 28.10.1974 року.

Представник позивача зазначає, що відомості про визначення меж та встановлення їх в натурі (на місцевості) об`єкту природно-заповідного фонду - лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний», відсутні, що також підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про те, що в Головному управлінні відсутня інформація стосовно розроблення землевпорядної документації та закріплення меж в натурі (на місцевості) об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - лісового заказника загальнодержавного значення "Росішний".

Представник вважає, що об`єкт природно-заповідного фонду - лісовий заказник загальнодержавного значення «Росішний» площею 461,0 га перебуває у користуванні філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», яка є його землекористувачем та перебуває у її віданні, а відтак, саме вона має здійснювати охоронні заходи щодо казаного об`єкта природно-заповідного фонду з метою його збереження.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на необґрунтованість та безпідставність твердження позивача про наявність протиправної бездіяльності та зокрема зазначає, що у межах кварталу 19 (виділи 1-23, 25); кварталу 24 (виділи 1,2, 4, 7, 8, 10-14, 16-18); кварталу 25 (виділи 9-11, 25-27) Нижньоволовецького лісництва Свалявського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» знаходиться об`єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення – лісовий заказник «Росішний».

Відповідно до охоронного зобов`язання №20 від 19.07.2012, ДП «Воловецьке лісове господарство» передано під охорону та дотримання встановленого режиму об`єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення – лісовий заказник «Росішний» загальною площею 461,0 га, у межах кварталу 19 (виділи 1-23, 25); кварталу 24 (виділи 1,2, 4, 7, 8, 10-14, 16-18); кварталу 25 (виділи 9-11, 25-27) Нижньоволовецького лісництва.

Згідно акту винесення меж в натурі і погодження земельної ділянки під об`єктом природно-заповідного фонду від 16.04.2007 року, комісією у складі Головного спеціаліста відділу аналізу та координації співпраці за місцевими органами виконавчої влади та органами самоврядування державного управління ОНПС в Закарпатській області Росол В.В., представника сільської ради спеціаліста І категорії, заступника голови сільради Воронич Д.В. в присутності представника землекористувача в.о. лісничого Н.Воловецького лісництва Шуста В.І. проведено встановлення в натурі межі земельної ділянки (території) природно-заповідного фонду Лісовий заказник загальнодержавного значення «Росішний», площа об`єкту ПЗФ становить 461,0 га, місцезнаходження об`єкта ПЗФ в кварталі 19, 24, 25 Нижньоволовецького лісництва.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5117529662021 від 07.12.2021, сформована земельна ділянка, що розташована на території Воловецької селищної ради, за межами населених пунктів, Нижньоволовецького лісництва, якій присвоєно кадастровий номер 2121555100:07:001:009 площею 709.7136 га. В ДЗК наявні відомості про обмеження у використанні даної земельної ділянки, серед яких також Заказник площею 461.0000 га. Підстава для виникнення обмеження у використанні земельної ділянки - рішення ПРМ УРС №500 від 28.10.1974 року.

Таким чином, Державним підприємством «Воловецьке лісове господарство», правонаступником якого є ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» забезпечено проведення робіт із винесення меж лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний» площею 461,0 га, та закріплення їх в натурі (на місцевості) на території Нижньоволовецького лісництва.

Згідно зі ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 року №З-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до цього рішення Конституційного Суду України під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах на захист інтересів держави.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даному випадку, суд враховує, що інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, насамперед, задля збереження національного природного надбання нашої країни.

Судом встановлено, що постановою Ради Міністрів Української РСР комітету від 28.10.1974 № 500 з метою охорони та збереження в природному стані лісові заказники загальнодержавного значення передбачено затвердження положення про кожний заказник загальнодержавного значення з урахуванням його особливостей.

Положення про лісовий заказник загальнодержавного значення «Росішний» затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.10.2002 №413.

Відповідно до зазначеного Положення, лісовий заказник загальнодержавного значення входить до складу природо - заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Лісовий заказник загальнодержавного значення загальною площею 461 гектар, розташований на території Воловецького району Закарпатської області в кварталах 19, 24, 25 Нижньоволовецького лісництва ДП «Воловецьке лісове господарство».

Зазначена земельна ділянка оголошена заказником, для охорони ялицево - букових, грабово-ялицево-букових, буково-ялицевих пралісів з домішкою явора, ільма та елітного ялицевого насадження. Розташована на південно - західному мегасхилі Боржавського масиву між вершинами гір Стій та Великий Верх на висоті 800-1500 м. над рівнем моря. З лісової фауни у Заказнику водяться: козуля, заєць-русак, білка, лисиця, борсук, благородний олень, рись сова сіра та бородата, канюк, дятли та інші.

Заказник створено з метою збереження в природному стані цінного лісового масиву (ялицевий праліс віком понад 250 років) на схилах полонини Стой (п. 2.1 Положення).

Забезпечення Заказника здійснюється режиму території у межах Землекористувачем. На Землекористувача у межах Заказника оформляється у встановленому порядку охоронне зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території. Органи місцевого самоврядування та виконавчої влади сприяють охороні й збереженню території Заказника. Режим території Заказника враховується при розробці регіональних та інших планів, проектів будівництва, схем з розвитку, землевпорядкуванні тощо. Державний контроль за додержанням режиму території Заказника здійснюється Державною екологічною інспекцією України (п. п. 3.4-3.8 Положення).

Відповідно до охоронного зобов`язання від 19.07.2012, виданого начальником державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, ДП «Воловецьке ЛГ як землекористувач зобов`язався забезпечувати режим охорони та збереження цінного лісового масиву (ялицевий праліс віком понад 250 років) на схилах полонини Стой, що знаходиться на території лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний» загальною площею 461 га без вилучення від землекористувача.

Також вказаними охоронним зобов`язанням на останнього покладені обов`язки щодо збереження винесених у натурі меж та нанесення їх на плановокартографічний матеріал із встановленням інформаційних щитів і знаків.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.02.2022 до Реєстру внесено запис про припинення юридичної особи ДП «Воловецьке ЛГ», підстава рішення щодо реорганізації, правонаступник - Державне підприємство «Свалявське лісове господарство».

В подальшому наказом ДП «Ліси України» № 1915 від 18.10.2024 «Про припинення філії «Свалявське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» вказану філію припинено шляхом її закриття, а також ухвалено рішення про забезпечення передачі активів та пасивів до філії «Карпатський лісовий офіс» згідно із затвердженим передавальним актом.

28 березня 2025 року листом №5908/39.7.1-2025 Філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» обласну прокуратуру повідомлено, що остання не замовляла роботи щодо виготовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду - лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний».

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №10-7-0.31-1076/2-25 від 06.03.2025 року в головному управлінні відсутня інформація стосовно розроблення землевпорядної документації та закріплення меж в натурі (на місцевості) об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - лісового заказника загальнодержавного значення "Росішний".

Фактично, за наявності технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, спірним у даному випадку є необхідність виготовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та з даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 39 Закону України “Про природно-заповідний фонд” для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

Статтею 28 вказаного закону передбачено, що охоронна зона навколо пралісових пам`яток природи установлюється завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу. В охоронній зоні забороняються будь-які суцільні, у тому числі санітарні, а також поступові рубки.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Статтями 2, 20 Закону України “Про землеустрій” та статтею 184 Земельного кодексу України передбачено, що встановлення і закріплення на місцевості меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення забезпечується шляхом здійснення землеустрою.

Зокрема, статтею 47 Закону України “Про землеустрій” врегульовано порядок організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Частинами 1, 2 та 5 вказаної статті передбачено, що з метою збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, які визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду включають:

а) завдання на складання проекту землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) характеристику території із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

ґ) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування;

д) витяг з графічної частини відповідної містобудівної документації з позначеними межами водоохоронної зони, прибережної захисної смуги, пляжної зони (за наявності);

е) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, яка є складовою схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за наявності);

є) план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні;

ж) план меж земельних ділянок, що включаються до території природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення у землевласників та землекористувачів;

з) креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

и) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у натурі (на місцевості);

і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок.

Відповідно до частини 10 статті 47 Закону України “Про землеустрій” відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Статтею 30 Закону України “Про землеустрій” та п. 3 ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України визначено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення зобов`язано погоджувати з структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Таким чином, визначення меж лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний» та визначення охоронної зони може проводитися лише на підставі проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, погодженого з Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, а відомості про встановлені межі мають бути внесені до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України “Про природно-заповідний фонд” охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Як уже зазначено раніше, п. 3.4 та 3.5 Положення про лісовий заказник «Росішний», забезпечення Заказника здійснюється режиму території у межах Землекористувачем. На Землекористувача у межах Заказника оформляється у встановленому порядку охоронне зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території

Враховуючи викладене, обов`язки щодо збереження заказника загальнодержавного значення «Росішний» площею 461,0 га, зокрема, забезпечення режиму території у межах пам`ятки, винесення меж об`єкту та його охоронних зон на планово-картографічному матеріалі та у натурі (на місцевості), збереження межових знаків, встановлених інформаційних щитів і знаків, покладено на філію «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», яка є правонаступником Державного підприємства «Воловецьке лісове господарство».

Водночас, судом встановлено, що зазначені обов`язки відповідачем не виконуються.

Зокрема, на запит прокуратури, листом Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області №10-7-0.31-1076/2-25 від 06.03.2025 року поавідомлено, що в головному управлінні відсутня інформація стосовно розроблення землевпорядної документації та закріплення меж в натурі (на місцевості) об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - лісового заказника загальнодержавного значення "Росішний".

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем не проведено передбачені ст. 7 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” та ст. 47 Закону України “Про землеустрій” роботи із винесення меж лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний» площею 461,0 га шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), підтвердженням чого є відсутність проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду – лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний» площею 461,0 га.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

У статті 79 Земельного кодексу України вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 43 Земельного кодексу України визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно ст. 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Крім того, відповідно до ст. 39 Закону України “Про природно-заповідний фонд” для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

Статтею 60 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” встановлено, що охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

У відповідності до ст. 26 Закону України “Про землеустрій” замовниками документації із землеустрою можуть бути землекористувачі.

Статтею 47 Закону України “Про землеустрій” передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до п. 65 Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 07.02.2023 р., у випадку наявності рішень про створення чи оголошення територій, об`єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон до матеріалів лісовпорядкування включаються картографічні матеріали та квартально- видільний перелік лісових ділянок, включених до таких охоронних зон.

Згідно абзацу 2 п. 3 ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. З огляду на вищенаведене положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури, в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, Філії "Карпатський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» щодо невжиття належних заходів із винесення в натурі (на місцевості) меж лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний», шляхом замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» забезпечити розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж лісового заказника загальнодержавного значення «Росішний» загальною площею 461,0 га, його погодження та затвердження.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк