Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №260/33/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2026 року м. Ужгород№ 260/33/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльністю протиправною і зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні обґрунтовані тим, що пенсія позивачу призначена після 01 березня 2018 року, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щомісячна доплата, згідно з постановою КМУ №713 позивачу не призначалась та не виплачувалась.

Позивач звернувся із заявою про нарахування та виплату з дати призначення пенсії щомісячної доплати до пенсії, передбаченою Постановою №713. Відповідач відмовив у задоволенні заяви та повідомив, що щомісячна доплата у сумі 2000 (двох тисяч) гривень позивачу не нараховувалася у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Вважаючи протиправною відмову у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

08 січня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

14 січня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні з 13.09.2025 року та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Крім того, зауважує що, оскільки доплата 2000,00 грн. встановлюється до пенсії визначеної станом на 01.03.2018 року, то підвищення до пенсії згідно Постанови №713 (обчисленої з грошового забезпечення, визначеного станом на момент подання документів для її призначення в 2025 році) позивачу не встановлюється.

Висновок узгоджується із метою прийняття Постанови №713 яка полягає у зменшенні диспропорцій в розмірах пенсій, призначених згідно Закон № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 р., визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (ст. 13 - пенсія за вислугу років, ст. 21 - пенсія по інвалідності, ст. 36- пенсія в разі втрати 3 годувальника). Вказана диспропорційність у розмірах пенсії усувається шляхом здійснення спірної доплати лише тим пенсіонерам, розмір пенсії яких не переглядався (не перераховувався) або внаслідок такого перерахунку розмір пенсії збільшився на суму меншу від 2000 грн., що є підставою для часткового здійснення доплати.

Таким чином, оскільки пенсію позивачу призначено з 13 вересня 2025 року з грошового забезпечення за 24 місяці (тобто не станом на 01.03.2018), то за таких обставин, відсутні підстави для здійснення доплати до пенсії позивача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.

Щодо посилання представника позивача на аналіз практики застосування судами правових висновків у вказаних ним Постановах Верховного Суду, зокрема, щодо підстав застосування тотожності схем тарифних розрядів та посадових окладів за відповідною посадою як станом на1 березня 2018 р., так і станом на вересень 2019 року, останні не є доказом незмінності розміру грошового забезпечення в різні періоди, не відповідають фактичним обставинам даної справи (пенсія позивачці призначена 13.092025р.) та не є релевантними та правозастосовними до даних правовідносин.

Обставини встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон №2262-XII) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років з 13.09.2025 року.

Відповідно до протоколу за пенсійною справою 0704012676 (МНС) від 13.09.2025 року, вбачається, що пенсія ОСОБА_1 , призначена з 13.09.2025 року – довічно.

30 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 , через свого представника звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з заявою, у якій просила:

- Призначити та виплачувати заявнику з 01 липня 2021 року щомісячну доплату до передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у розмірі 2000 грн з дати виходу на пенсію.

02.12.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області листом №6262-6481/Ф-02/8-0700/25 на звернення представника позивача від 30.10.2025 повідомило, що « щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн встановлюється до розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначенні станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Оскільки, доплата 2000,00грн встановлюється до пенсії визначеної станом на 01.03.2018 року, то підвищення до пенсії згідно Постанови №713, гр. ОСОБА_1 не встановлюється.».

Вважаючи дії відповідача щодо не призначення щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. протиправними та такими, що порушують її конституційні права, позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Мотиви та норми права застосовані судом

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюються нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон).

Відповідно до преамбули Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Нормами ст. 63 Закону врегульовано порядок здійснення перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за:

- документами, що є у пенсійній справі,

-а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі Постанова №713).

Так, п. 1 Постанови №713 установлено

з 01 липня 2021 року

особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року

відповідно до Закону (крім військовослужбовців строкової служби),

до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року,

щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713, метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта з 01.07.2021 р. колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

Судом встановлено, що пенсія ОСОБА_1 була призначена з 13.09.2025 року (після 01 березня 2018), що підтверджується протоколом за пенсійною справою 0704012676 (МНС) від 13.09.2025 року.

Відтак, суд вважає, що в спірних правовідносинах відсутні підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 з 13.09.2025 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень відповідно до Постанови №713.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, тому у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів.

СуддяЗ.Б.Плеханова