Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №200/9806/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Суд: Донецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №200/9806/25

Суддя: Стойка В.В.

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року Справа№200/9806/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (місто Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просив:

визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01 вересня 2025 року без урахування довідки про середню заробітну плату № б/н від 26 серпня 1999 року;

визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування при розрахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 12 червня 2025 року коефіцієнтів зменшення, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03 січня 2025 року № 1;

визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 12 червня 2025 року із застосуванням обмеження максимальним розміром;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 01 вересня 2025 року з урахуванням довідки про середню заробітну плату № б/н від 26 серпня 1999 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 12 червня 2025 року без застосування коефіцієнтів зменшення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03 січня 2025 року № 1;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 12 червня 2025 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 66 291,02 гривні, та виплачувалася до 01 вересня 2025 року в розмірі 23 610,00 грн.

З 01 вересня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розмір пенсії позивача по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було зменшено та у вересні 2025 року отримав пенсію у зменшеному розмірі а саме 20 689,07 грн.

Зменшення відбулося внаслідок того, що Відповідач виключив з обрахунку пенсії довідку про заробітну плату № б/н від 26 серпня 1999 року за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області застосовано при розрахунку та виплати пенсії з 01 січня 2025 року коефіцієнти зменшення, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03 січня 2025 року № 1.

При цьому, в порушення рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 N 2-р (II)/2024, Відповідачем з 21 березня 2024 року пенсія позивачу сплачувалася з обмеженням.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами прощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

12.01.2026 року від Головного управління ПФУ в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції вказує, що з 01.09.2025 електронна пенсійна справа позивача була приведена у відповідність до вимог чинного законодавства. Розмір пенсії обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, з урахуванням усіх належних надбавок і підвищень. Загальний розмір пенсійної виплати склав — 20100,59 грн (8913,83 х 2,90126)).

Також зазначає, що за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що у зв`язку з відсутністю в електронній пенсійній справі документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, населений пункт перебування в зоні, причини застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100% тарифної ставки, відсутні підстави для врахування наявної в електронній пенсійній справі довідки від 26.08.1999 б/н, виданої Відкритим акціонерним товариством «Костянтинівпромбуд», про заробітну плату за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796.

Виконуючи рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(1)/2024а також постанову Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», Головним управлінням було здійснено приведення пенсійних виплат у відповідність до оновлених правових приписів.

Щодо нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 01 січня 2025 року без застосування коефіцієнтів зменшення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03 січня 2025 року № 1 вказує, що оскільки, пенсія ОСОБА_1 нарахована в розмірі, що не перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тому здійснення її виплати проводиться без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII в розмірі відшкодування фактичних збитків.

Так, згідно з протоколом перерахунку пенсію позивача перераховано з 01.03.2025. Відповідно до протоколу основний розмір пенсії обчислений від середнього заробітку становить 66291, 02 грн. Розмір пенсії з надбавками – 62327, 85 грн, з урахуванням максимального розміру – 23 610, 00 грн.

Згідно з протокольним рішенням 914250186091 від 19.08.2025 основний розмір пенсії від середнього заробітку – 20689, 07, розмір пенсії з надбавками – 20100, 59.

Згідно з розрахунком заробітку за вересень 2025 року розмір заробітку обчислено як добуток середньомісячного заробітку 8913,83 грн та індивідуального коефіцієнту 2,90126.

Не є спірним між сторонами, що з 01.09.2025 року пенсію обчислено виходячи з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року, оскільки довідка від 26.08.1999 б/н про заробітну плату позивача визначена відповідачем як не належна і, як наслідок, не враховується при визначенні розміру пенсії.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон - № 796-XII).

За змістом статті 1 Закону № 796-XII цей нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема, соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 54 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Частинами 4 і 5 ст. 57 Закону № 796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

Судом установлено, що розмір пенсії позивача до 31.08.2025 обчислювався відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII.

З 01.09.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області перерахувало пенсію позивача, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Тобто відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII.

Водночас суд звертає увагу на те, що застосування припису ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією.

Як випливає з обставин справи, позивач не висловлював бажання на розрахунок його пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

За таких обставин з урахуванням вимог законодавства орган Пенсійного фонду України не мав права самостійно, без отримання бажання пенсіонера, змінювати порядок обчислення пенсії позивачу. Тим більше, що застосування обраного відповідачем способу обчислення пенсії призвело до суттєвого зменшення розміру пенсії позивача.

Такі рішення органу Пенсійного фонду України порушили пенсійні права позивача.

Посилання відповідача на відсутність в матеріалах електронної пенсійної справи позивача певних документів, та необхідність надання таких документів позивачем є неприйнятними, оскільки законодавством не передбачено обов`язку особи, яка отримує пенсію, ще раз надавати документи, що колись подавалися до органу Пенсійного фонду України годувальником та мають бути наявні як в його паперовій пенсійній справі, так і в паперовій справі особи, яка отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Непереведення таких документів з паперової пенсійної справи в електронну, що належить до повноважень органу Пенсійного фонду України, не має негативно впливати на пенсію пенсіонера.

До того ж, орган Пенсійного фонду України не наділений повноваженнями перевіряти чи змінювати зміст довідки, що видана підприємством, або оцінювати правильність проведених у ній розрахунків. І жодна норма законодавства не передбачає можливості Пенсійного фонду відмовити у врахуванні довідки. Перевірка достовірності таких даних можлива лише за зверненням органу Пенсійного фонду України до підприємства, яке видало довідку, з проханням надати підтвердження або уточнення. Самовільне неврахування відомостей, зазначених у довідці, є перевищенням повноважень та порушенням вимог ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, позиція відповідача щодо довідки виглядає непослідовною, суперечить принципам правової визначеності та стабільності правовідносин, що закріплені у рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність перерахунку пенсії позивача з 01.09.2025 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

З 01.10.2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон від 08.07.2011 року № 3668-VI), статтею 2 якого зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також положеннями, якими ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, ввів положення про обмеження пенсії максимальним розміром.

Так, згідно зі ст. 2, першим реченням ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (з урахуванням таких змін) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Однак 20.03.2024 року Конституційний Суд України ухвалив рішення від 20.03.2024 року №2-р(II)/2024 (у справі № 3-123/2023(229/23), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-р(II)/2024 визначено, що припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 року № 2-р(II)/2024, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закону від 08.07.2011 року № 3668-VI) зі змінами, що поширюють свою дію на цей спеціальний Закон, положень про обмеження пенсії максимальним розміром десять прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, не містять.

Виходячи з наведеного з вказаної дати органи Пенсійного фонду України зобов`язані нараховувати та виплачувати пенсії, що призначені на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження їх розміру максимальним розміром.

Вказані обставини та положення законодавства органом Пенсійного фонду України враховані не були, що призвело до того, що пенсію позивача протягом спірного періоду було незаконно обмежено максимальним розміром, чим порушене її право на належний розмір пенсії.

З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом, який гарантував би їх повне відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо застосування до пенсії позивача коефіцієнтів зменшення.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» відповідно до статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України” (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Судом встановлено, що коефіцієнти зменшення пенсії, що передбачені ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1, відповідач до пенсії позивача не застосовував.

З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (місто Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01 вересня 2025 року без урахування довідки про середню заробітну плату № б/н від 26 серпня 1999 року.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 12 червня 2025 року із застосуванням обмеження максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 01 вересня 2025 року з урахуванням довідки про середню заробітну плату № б/н від 26 серпня 1999 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 12 червня 2025 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Стойка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua