Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №160/343/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 рокуСправа №160/343/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

07 січня 2026 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з її утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі за 2020-2023 рр. у розмірі 89 018 грн. 96 коп. (вісімдесят дев`ять тисяч вісімнадцять грн, 96 коп.). За 2023-2025 рр. у розмірі 238 668 гри. 94 коп. (двісті тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят вісім грн, 94 коп.). Всього - 327 687 грн. 90 коп. (триста двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят сім гри, 90 коп.).

На обґрунтування заявлених позовних вимог Університет зазначає, що після закінчення навчання у даному вищому навчальному закладі відповідач не відпрацював встановленого у контракті на здобуття освіти 3-річного строку в органах Національної поліції, оскільки до закінчення цього строку його було звільнено зі служби за порушення службової дисципліни. Такими діями ОСОБА_1 порушив умови укладеного між ним та Університетом контракту на здобуття освіти, а тому відповідно до закону зобов`язаний в повному обсязі відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в навчальному закладі, чого, однак, в добровільному порядку не зробив, що зумовило звернення до суду з позовом у даній справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 р. відкрито провадження у адміністративній справі № 160/343/26 та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

22.01.2026 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області подано письмові пояснення, згідно з якими третьою особою позовні вимоги підтримуються в повному обсязі, оскільки відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання за контрактом №8841 від 15.09.2022 року.

04.02.2026 року ОСОБА_1 подано відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. Відповідно до пункту 22 Порядку № 260, грошове забезпечення, виплачене відповідно до законодавства, яке діяло на дату виплати, поверненню не підлягає. Як наслідок, віднесення грошового забезпечення до витрат, які підлягають відшкодуванню у випадках, визначених частиною четвертою статті 74 Закону № 580- VIII, суперечить принципу відплатності праці, закріпленому як в Конституції України, так і в міжнародних актах.

Системний аналіз відповідних положень законодавства дає підстави для висновку, що видатки на грошове забезпечення курсантів вищих закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, належать саме до видатків категорії «Оплата праці», а відтак не можуть бути витратами, пов`язаними із навчанням у таких навчальних закладах, що підлягають поверненню.

Окрім наведеного відповідач зазначає, що у зв`язку з введенням карантину спричиненого пандемією вірусу Covid-19 у навчальному закладі було введено дистанційне навчання та у зв`язку з цим ОСОБА_1 фізично не відвідував навчальний заклад та не проживав у казармі.

На підставі викладеного вище вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги протирічать Основному Закону України - ст. 43 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, та не можуть бути задоволені з підстав, викладених вище.

04.02.2026 року ОСОБА_1 подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі на підтвердження його проживання у гуртожитку/казармі та фактичного понесення витрат позивачем.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року адміністративний позов Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості залишено без руху.

Позивачу запропоновано протягом 10-ти днів з дня отримання даної ухвали привести у відповідність до вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, а саме: надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

10.02.2026 року Дніпровським державним університетом внутрішніх справ подано відповідь на відзиву проти позову, в якій зазначено, що відповідачем отримано повідомлення про необхідність відшкодування витрат особисто під підпис, що спростовує твердження відповідача. Вказано, що грошове забезпечення курсантів не є заробітною платою, а тому твердження відповідача про порушення його конституційного права на оплату праці є безпідставним. Окрім викладеного зауважено, що проживання курсантів у казармах має обов`язковий та постійний характер у зв`язку з перебуванням їх на повному державному забезпеченні та проходження навчання (служби), а тому факт проживання не фіксується окремими обліковими документами, у розумінні ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України». З огляду на викладене, позивач фактично позбавлений можливості надати їх у якості доказів.

13.02.2026 року Дніпровським державним університетом внутрішніх справ подано до суду заву на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2026 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 року продовжено розгляд адміністративної справи № 160/343/26 в порядку спрощеного позовного провадження.

26.02.2026 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про витребування додаткових доказів у справі, в якому відповідач просив витребувати докази щодо фактичного понесення позивачем витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із ч. 2 ст. 80 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З огляду на викладене, у випадку неможливості подання доказів, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, останній повинен заявити відповідне клопотання про їх витребування, яке б відповідало вимогам ст. 80 КАС України.

Суд зазначає, що у заявленому клопотанні не зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Враховуючи, що клопотання позивача про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 80 КАС України, суд доходить до висновку про відмову в його задоволенні.

27.02.2026 року ОСОБА_1 подано заперечення на відповідь на відзив проти позову, в якому зазначає, що матеріалами адміністративної справи не було підтверджено повноваження особи, що його подала та вказує про відсутність заходів досудового врегулювання спору.

Також суд зазначає, що питання про наявність у представника юридичної особи здійснювати представництво було вирішено судом про відкритті провадження у справі.

У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 19.08.2020 року № 139ос «По особовому складу» на підставі Правил прийому до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, рішення Приймальної комісії від 17.08.2020, протоколу № 9 зараховано з 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 курсантом 1 курсу та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

15.09.2020 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та рядовим поліції Булавкою Сергієм Олександровичем укладено контракт № 8841.

Сторонами погоджено умови контракту про підготовку за державним замовленням на денній формі навчання здобувача за ступенем вищої освіти бакалавр за спеціальністю право.

За цим контрактом особа зобов`язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про національну поліцію». Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

28.12.2021 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та рядовим поліції Горловим Іллєю Вікторовичем укладено додаткову угоду №11277 до Контракту про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справи №8841 від 15.09.2020 року, якою внесено зміни до п. 3.3.7 Контракту та викладено його в наступній редакції:

«3.3.7 У разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання та протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі Виконавця витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі, визначеному у довідці – розрахунку».

Відповідно витягу з наказу від 13.04.2023р. № 222 о/с Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» призначено прибулого з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, з 13 квітня 2023 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції Криворізького районного управління поліції.

Згідно наказу №601 о/с Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 31.08.2023 року відповідно до частини 2 статті 48, пункту 4 частини 1 та частини 9 статті 65 ЗУ «Про Національну поліцію» направлено для подальшого проходження служби у зв`язку із зарахуванням до навчання до магістратури, з 01 вересня 2023 року до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справи лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Згідно витягу з наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 22.08.2023 року №213 ос призначено з 01 вересня 2023 року на посаду магістра першого курсу очної (денної) форми навчання факультету підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

01.09.2023 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справи та ОСОБА_1 укладено контракт № 851 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університету внутрішніх справи, у п. 3.5 якого між сторонами погоджено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справи України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 ЗУ «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці – розрахунку.

Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.02.2025 року №179 о/с «По особовому складу» відповідно до частини 3 статті 65 ЗУ «Про Національну поліцію» призначено після закінчення магістратури Дніпровського державного університету внутрішніх справ, з 15 лютого 2025 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Криворізького районного управління поліції.

Відповідно витягу з наказу від 07.11.2025р. № 1570 о/с Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» згідно з Законом України «Про Національну поліцію» звільнено за пунктом 6 частини 1 ст. 77 ( у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

20 листопада 2025 року Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ складено довідки – розрахунки № 129/1 витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період 2020 – 2023 роки, 2023 – 2025 роки.

Криворізьким районним управлінням поліції складено повідомлення про зобов`язання відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення у зв`язку з порушенням умов Контракту про здобуття освіти та відповідно ч. 4 ст. 74 ЗУ «Про національну поліцію».

05.11.2025 року ОСОБА_1 повідомлено під підпис про необхідність відшкодування Міністерству юстиції України витрат, пов`язаних з утримання у вищому навчальному закладі за весь період фактичного навчання.

У зв`язку із тим, що в добровільному порядку у встановлений строк ОСОБА_1 не відшкодував витрати на його утримання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в розмірі 327 687,90 грн., чим завдав шкоду державному бюджету, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно із ч. 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 цієї статті визначено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (надалі Порядок №261).

Відповідно до пункту 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.

Згідно з пунктом 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Пунктом 4 Порядку №261 встановлено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Відповідно до пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Пунктами 6, 8 Порядку №261 встановлено, що особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що 20 листопада 2025 року Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ складено довідки – розрахунки № 129/1 витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період 2020 – 2023 роки, 2023-2025 роки.

Криворізьким районним управлінням поліції складено повідомлення про зобов`язання відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення у зв`язку з порушенням умов Контракту про здобуття освіти та відповідно ч. 4 ст. 74 ЗУ «Про національну поліцію».

05.11.2025 року ОСОБА_1 повідомлено під підпис про необхідність відшкодування Міністерству юстиції України витрат, пов`язаних з утримання у вищому навчальному закладі за весь період фактичного навчання.

Станом на момент прийняття судом рішення у даній справі витрати в сумі 327 687,90 грн. відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані.

Матеріали адміністративної справи не містять доказів визнання укладеного між ОСОБА_1 та Дніпровським державним університетом внутрішніх справи контракту нечинним та також матеріали адміністративної справи не містять доказів оскарження понесеної суми витрат на утримання відповідача.

Таким чином, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зазначену вище суму коштів станом на час звернення позивача із позовом та на час розгляду справи не відшкодував, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, оскільки позивачем не були понесені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у справі не розподіляються, тому судові витрати позивача йому не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 77, 241-246, 255, 295 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі за 2020-2023 рр. у розмірі 89 018 грн. 96 коп. (вісімдесят дев`ять тисяч вісімнадцять грн, 96 коп.), за 2023-2025 рр. у розмірі 238 668 гри. 94 коп. (двісті тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят вісім грн, 94 коп.), всього - 327 687 грн. 90 коп. (триста двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят сім грн, 90 коп.).

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук