Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №140/14788/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/14788/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Аускон Україна” до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Аускон Україна” (далі – ПП “Аускон Україна”) звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08 жовтня 2025 року №UA205140/2025/000265/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002531 (далі – картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів).

В обґрунтування позову позивач вказав, що з метою митного оформлення товару (автомобіль BMW х2 xDrive20d) 08 жовтня 2025 року декларант подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №25UA205140062610U6, в якій загальна митна вартість товару визначена за основним методом. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю та прийняв рішення від 08 жовтня 2025 року №UA205140/2025/000265/2 про коригування митної вартості за резервним методом на рівні 40000,00 євро з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується з таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі – МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом та які є підставою для ввезення, транзит через територію і вивезення за межі Євросоюзу, при тому що оплата за товар мала здійснюватися у вигляді відстрочки оплати на 90 днів з моменту оформлення вантажної митної декларації, а всі витрати з доставки товару були покладені на продавця. Митний орган, своєю чергою, не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару. Так своєю позицією про розбіжність відомостей про власника та продавця товару відповідач, з одного боку, ставить під сумнів законність дій автотрейдера і наявність у нього права продажу транспортного засобу, а з іншого, у разі доплати митних платежів митниця випустив автомобіль у вільний обіг і документи на підтвердження переходу права власності виявилися достатніми. Вказана ситуація, на думку позивача, свідчить про відсутність обґрунтованих сумнівів щодо права продавця на продаж транспортного засобу та штучне створення відповідачем перешкод у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю. Крім того, митний орган безпідставно стверджує про непідтвердження витрат на доставку товару, тоді як за умовами зовнішньоекономічного контракту ці витрати покладено на продавця.

Позивач вважає, що рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та відповідачем не доведені належні підстави для коригування митної вартості. Також митний орган взяв за основу цінову інформацію на рівні 40000,00 євро за однією митною декларацію й невідомо, чи у тому випадку здійснювалося коригування митної вартості; не наведено діапазон митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, комплектацію та особливості продажу, країну походження тощо, а умови поставки наведеного товару відрізняються від тих, за якими поставлено оцінюваний товар.

З урахуванням наведеного позивач просив задовольнити позов, скасувавши рішення відповідача та, як наслідок, - картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.41-52). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №25UA205140062610U6 від 08 жовтня 2025 року відбулось автоматичне спрацювання декількох профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). Під час перевірки документів встановлено, що митна вартість товарів не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом та мають розбіжності: не подано контракт від 12 вересня 2025 року №MEO/UKR, банківський платіжний документ, що стосується товару, а також інформацію щодо сум понесених витрат продавцем до митного оформлення товару на умовах поставки CPT, Луцьк; в автотранспортній накладній відсутній підпис та штамп перевізника. Крім того, в митній декларації вказано, що країною відправлення є Німеччина, проте в копії митної декларації від 07 жовтня 2025 року №25PL301010002PKHB2 країною експорту є Польща; за поданими документами продавцем товару (власником) є компанія Multitrade Estonia OU, що не відповідає власнику, зазначеному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

Інших документів позивач на пропозицію митного органу не надав. Через неможливість застосування наступних методів митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі – ЄАІС) на рівні 40000,00 євро (МД №UA209180/2025/053649 від 16 липня 2025 року).

З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення та картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів відповідає вимогам митного законодавства.

Інші заяви по суті справи сторони не подали.

Ухвалою суду від 24 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.134).

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

12 вересня 2024 року між ПП “Аускон Україна” (покупець) та фірмою Multitrade Estonia OU (продавець) було укладено контракт купівлі-продажу товарів №MEO/UKR (а.с.16-19) та на його підставі, відповідно до рахунка-фактури від 06 жовтня 2025 року №151/25 продавець здійснив продаж позивачу автомобіля легкового BMW X2 xDrive20d, vin НОМЕР_1 , за ціною 11800,00 євро (а.с.24-25).

08 жовтня 2025 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на умовах СРТ, Луцьк на територію України товару – автомобіль легковий BMW х2 xDrive20d, НОМЕР_1 , дата першої реєстрації – 27 березня 2025 рік; об`єм двигуна - 1995 см. куб., потужність 110 кВт, тип двигуна – дизель/електро, тип кузова – хетчбек, країна походження - Німеччина (DE); був у використанні (далі також товар) декларант в інтересах ПП “Аускон Україна” в порядку електронного декларування подав МД №25UA205140062610U6 (а.с.88). Митну вартість визначено на рівні 11800,00 євро. Для підтвердження митної вартості разом із митною декларацією надано: контракт купівлі-продажу від 12 вересня 2024 року №MEO/UKR (а.с.24-25), рахунок-фактуру від 06 жовтня 2025 року №151/25 (а.с.24-25), автотранспортну накладну від 06 жовтня 2025 року (а.с.95), експертну довідку від 08 жовтня 2025 року №11096/25 (а.с.97 зворот), копію митної декларації країни відправлення №25PL301010002PKHB2 від 07 жовтня 2025 року (а.с.97), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 25 вересня 2025 року (а.с.95 зворот).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: 1) в графі 44 МД під кодом документа “4100” зазначений контракт від 12 вересня 2025 року №MEO/UKR, який не подано до митного оформлення; 2) відповідно до рахунка-фактури від 06 жовтня 2025 року №151/25 вартість товару становить 11800,00 євро, проте не надано банківський платіжний документ, що стосується товару; 3) в графі 23 автотранспортної накладної від 06 жовтня 2025 року відсутній підпис та штамп перевізника; 4) в рахунку-фактурі від 06 жовтня 2025 року №151/25 зазначені умови поставки CPT, Луцьк; з огляду на умови поставки продавець зобов`язується організувати перевезення товару до пункту призначення та несе усі витрати і ризики до моменту доставки товару; в інвойсі від 06 жовтня 2025 року №151/25 вартість товару становить 11800 євро, але не наведено інформації щодо витрат продавця до митного оформлення; 5) відповідно до графи 15 митної декларації країною відправлення є Німеччина, а в копії митної декларації від 07 жовтня 2025 року №25PL301010002PKHB2 країною експорту є Польща; 6) в рахунку-фактурі від 06 жовтня 2025 року №151/25 продавцем товару (власником) є Multitrade Estonia OU, що суперечить власнику у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу; документи про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано. Декларанту запропоновано в 10-денний термін надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) транспортні (перевізні) документи; 6) каталоги, специфікації; 7) банківські платіжні документи, що стосуються товару; 8) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.93 зворот).

На електронне повідомлення митниці позивач листом від 08 жовтня 2025 року повідомив про відсутність інших документів (а.с.100).

08 жовтня 2025 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000265/2 (а.с.33) та сформувала картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA205140/2025/002531 (а.с.13).

Як зазначено у графі 33 рішення, використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України) на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби - МД №UA209180/2025/053649 від 16 липня 2025 року. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого завершено - автомобіль легковий, призначений для перевезення пасажирів, що був у використанні: марка: BMW х3 20d xDrive, тип двигуна: гібрид(дизель/електро), робочий об`єм циліндрів двигуна: 1995 см.куб., потужність: 145 кВт, календарний рік виготовлення: 2024, дата першої реєстрації: 13 березня 2025 року, країна походження Німеччина, з врахуванням обсягу ввезеної партії товару (1 шт.) та з врахуванням умов поставки DAP, Україна.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205140062694U9 від 08 жовтня 2025 року (а.с.10).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України установлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як регламентовано частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України установлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, – це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом – за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт від 12 вересня 2024 року №MEO/UKR (а.с.24-25), рахунок-фактуру від 06 жовтня 2025 року №151/25 (а.с.24-25).

Разом із цими документами було надано автотранспортну накладну від 06 жовтня 2025 року (а.с.95), експертну довідку від 08 жовтня 2025 року №11096/25 (а.с.97 зворот), копію митної декларації країни відправлення №25PL301010002PKHB2 від 07 жовтня 2025 року (а.с.97), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 25 вересня 2025 року (а.с.95 зворот).

Так контрактом від 12 вересня 2024 року №MEO/UKR (а.с.16-19), укладеним між ПП “Аускон Україна” (покупець) та фірмою Multitrade Estonia OU (продавець), визначено, що продавець продає, а покупець купує товари відповідно до інвойсу, який є невід`ємною частиною цього контракту (пункт 1); умови поставки і вантажовідправник обговорюються додатково у товаросупровідних документах відповідно до правил Інкотермс-2010, СРТ – Ковель, Луцьк, Київ, Львів, Дубно; поставка здійснюється залізницею або автомобільним транспортом (пункт 3).

Згідно з рахунком-фактурою від 06 жовтня 2025 року №151/25 (у якому є посилання на договір купівлі-продажу від 12 вересня 2024 року №MEO/UKR) предметом продажу є автомобіль легковий BMW х2 xDrive20d, НОМЕР_1 , 2025 року випуску, за ціною 11800,00 євро (а.с.25).

Ідентифікаційні ознаки товару – легкового автомобіля BMW х2 xDrive20d, його вартість в рахунку-фактурі (інвойсі) від 06 жовтня 2025 року №151/25 11800,00 євро відповідають інформації, зазначеній в МД №25UA205140062610U6 від 08 жовтня 2025 року (графа 22). Неправильне зазначення в графі 44 декларації року в даті договору №MEO/UKR (2025 замість 2024) є формальною помилкою, що не впливає на визначення вартості товару, при тому що надання договору від 12 вересня 2024 року не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 5 контракту від 12 вересня 2024 року №MEO/UKR оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця з відстрочкою на 90 днів з моменту оформлення вантажної митної декларації (випуску товару у вільний обіг).

Оскільки пункт 5 контракту передбачає відстрочення платежу на 90 днів після оформлення митної декларації, ненадання документів про оплату, яка фактично ще не мала відбутися, не може бути підставою для коригування митної вартості.

Також суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17, за змістом якої фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі №420/18880/21.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником (продавцем) у рахунках-фактурах, які згідно з частиною другою статті 53 МК України є документами, що підтверджують митну вартість товару.

Матеріали справи не містять розбіжностей щодо фактурної вартості товару.

З приводу тверджень відповідача про розбіжності в інвойсі від 06 жовтня 2025 року №151/25 та у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від НОМЕР_2 від 25 вересня 2025 року (а.с.95 зворот) щодо продавця та власника, то варто зауважити, що продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. При цьому чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера. Крім того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару, а наявність в особи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпорядження транспортним засобом.

Матеріали справи не містять доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, а рахунок-фактура у цьому разі є належним комерційним документом, що підтверджує умови поставки та вартість товару, а також особу продавця у відповідній зовнішньоекономічній операції.

З поданих декларантом документів (контракту купівлі-продажу від 12 вересня 2024 року №MEO/UKR, рахунка-фактури від 06 жовтня 2025 року №151/25) зрозуміло, що продавцем є компанія Multitrade Estonia OU. Встановлені судом обставини дозволяють дійти висновку, що “розбіжності” в документах, про які було вказано у повідомленні декларанту, у рішенні від 08 жовтня 2025 року №UA205140/2025/000265/2 про коригування митної вартості товарів є надуманими та носять суб`єктивний характер, а випуск імпортований позивачем транспортного засобу у вільний обіг засвідчує, що держава визнала законність набуття права власності на цей об`єкт за кордоном.

Як видно з контракту від 12 вересня 2024 року №MEO/UKR та рахунку-фактури (інвойсу) від 06 жовтня 2025 року №151/25, поставка товару здійснювалась на умовах CPT, Луцьк.

Умови СРТ (Carriage Paid To/ Фрахт/перевезення оплачено до) означають, що продавець оплачує вартість доставки до узгодженого пункту призначення. Продавець надає документи (інвойс, техпаспорт, експортну декларацію); митне оформлення здійснює покупець.

Погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт та/або транспортні витрати до узгодженого пункту призначення.

Отже, за такими умовами позивач (покупець) не є замовником послуг з перевезення товару, а отримує його у визначеному місці, з огляду на що транспортні витрати окремо не входять до розрахунку митної вартості.

З приводу зауважень до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 06 жовтня 2025 року (а.с.95), то за її оформлення відповідає відправник (ним є продавець), як і за митну декларацію країни відправлення, а не покупець (позивач). Відомості у графі 16.12 декларації країни відправлення від 07 жовтня 2025 року №25PL301010002PKHB2 вказують на те, що товар придбаний у Німеччині, а в Україну вантаж прямує транзитом через Польщу (фактично завантажений для транспортування) і тут оформлюється експортна декларація.

Суд не заперечує, що митний орган має повноваження упевнюватися в достовірності документів, поданих до митного оформлення товару, однак наголошує, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленнях декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

За обставин цієї справ митним органом не доведено відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Водночас за обставин справи декларант при митному оформленні надав експертну довідку від 08 жовтня 2025 року №11096/25 (а.с.97 зворот).

Так само ненадання до митного оформлення банківських платіжних документів, виписки з бухгалтерської документації не може бути підставою для коригування митної вартості оцінюваного товару, адже терміни оплати вартості товару відповідно до пункту 5 контракту 5 контракту купівлі-продажу від 12 вересня 2024 року №MEO/UKR ще не закінчилися.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, то не містить належного обґрунтування вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

За встановлених у справі обставин, суд вважає, що у спірних рішеннях неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості декларантом, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Із тексту спірного рішення слідує, що митним органом коригування митної вартості товару (BMW х2 xDrive20d) було здійснено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо автомобіля BMW х3 xDrive20d згідно з МД №UA209180/2025/053649 від 16 липня 2025 року, яку суду не надано. Відповідач не навів дані про фактурну вартість, комплектацію автомобіля, технічний стан, пробіг; також невідомо, чи здійснювалось митним органом коригування митної варості товару за вказаною декларацією.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 08 жовтня 2025 року №UA205140/2025/000265/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні – це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості (постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №520/3246/20, від 19 серпня 2020 року у справі №140/754/19).

Враховуючи, що картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 08 жовтня 2025 року №UA205140/2025/002531 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 08 жовтня 2025 року №UA205140/2025/000265/2, яке судом визнано протиправним і скасовано, тому вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 7639,09 грн, сплачених платіжною інструкцією від 24 листопада 2025 року №278 (а.с.8, 36).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства “Аускон Україна” (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 35923143) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 08 жовтня 2025 року №UA205140/2025/000265/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08 жовтня 2025 року №UA205140/2025/002531.

Стягнути на користь Приватного підприємства “Аускон Україна” за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 7639,09 грн (сім тисяч шістсот тридцять дев`ять грн 09 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк