Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №120/8230/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 березня 2026 р. Справа № 120/8230/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 16.02.2024 по 06.03.2024, з урахуванням фактично сплачених сум;

- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 16.02.2024 по 06.03.2024, з урахуванням фактично сплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у відповідача та в період з 16.02.2024 по 06.03.2024 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Донецької області. Відтак у позивача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Разом з тим, як зазначає позивач, за період з 16.02.2024 по 06.03.2024 відповідач не виплатив йому додаткову винагороду в належному розмірі. Наведене зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.06.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою до участі у справі залучено як третю особу Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суд зазначає, що ухвала суду про відкриття провадження доставлена через підсистему "Електронний суд" в електронний кабінет відповідача та третьої особи 18.06.2025.

Правом на подання відзиву на позовну заяву та пояснень відповідач та третя особа не скористалась, відтак суд, керуючись приписами КАС України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу відповідача.

Під час проходження служби позивач в період з 16.02.2024 по 06.03.2024 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н. п. Покровськ Донецької області, що підтверджується довідкою відповідача №1610/7/1269 від 15.06.2024.

18.09.2024 позивач звернувся до відповідача із рапортом про виплату йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових заходах.

Листом від 28.09.2024 відповідач повідомив позивачеві, що питання виплати йому додаткової винагороди вирішується на рівні командування НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_5 ); про результати розгляду даного питання буде повідомлено додатково.

Листом від 04.02.2025 відповідач повідомив позивачеві, що він у складі групи військовослужбовців, згідно бойового розпорядження, був відряджений в установленому порядку до військової частини НОМЕР_2 і має право вимагати від військової частини НОМЕР_2 видачі документів про безпосередню участь у бойових діях. На адресу військової частин НОМЕР_1 жодних документів про безпосередню участь позивача в бойових діях не надходило, а тому відсутні підстави для виплати додаткової винагороди за спірний період.

14.02.2025 представник позивача звернулась до військові частини НОМЕР_2 із адвокатським запитом, в якому просила надати довідку про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України; належним чином завірену копію бойового розпорядження на позивача; належним чином завірені копії (витяги) з журналів бойових дій на позивача.

Листом від 14.04.2025 військова частина НОМЕР_2 у відповідь на адвокатський запит повідомила, що позивач ніколи не перебував у підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 , відповідно надати довідку або будь-які інші документи не є можливим.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 16.02.2024 по 06.03.2024, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Ст. 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У ч. 2 ст. 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абз. 1 і 2 ч. 4 ст. 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку №260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану); допомоги).

У п. 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

У пункті 11 Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (п. 12 Постанови №168).

Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

За змістом пункту 6 розділу XXXIV Порядку № 260 про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

З аналізу наведених норм убачається, що додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168, є спеціальною гарантією грошового забезпечення на період дії воєнного стану та має чітко визначений правовий режим. Право на таку винагороду пов`язується виключно з безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення. Розмір виплати визначається з розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах. Виплата цієї винагороди не є автоматичною та здійснюється на підставі наказу командира (начальника), який, у свою чергу, приймається за наявності належного документального підтвердження факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах у порядку, визначеному Порядком №260.

Оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності з наведеними нормами матеріального права, суд виходить з такого.

Факт безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у період з 16.02.2024 по 06.03.2024 підтверджується довідкою відповідача №1610/7/1269 від 15.06.2024.

Зазначена довідка видана на підставі журналу бойових дій від 26.12.2023 №100/інв та наказів командира військової частини від 16.02.2024 та від 06.03.2024 №66, що свідчить про наявність передбачених пунктом 4 розділу XXXIV Порядку №260 первинних облікових документів, які підтверджують участь позивача у бойових діях.

Доказів відкликання вказаної довідки, визнання її недійсною матеріали справи не містять.

Крім того, до матеріалів справи долучено витяг з журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_1 інв. №100 за 16.02.2024, в якому прямо зазначено про участь позивача у бойових діях у відповідному населеному пункті.

Таким чином, у справі наявні належні та допустимі докази, які підтверджують як сам факт безпосередньої участі позивача у бойових діях, так і належне документальне оформлення цієї участі відповідно до вимог Порядку №260.

За таких обставин відсутність додаткових документів від іншої військової частини не може бути підставою для невиконання відповідачем обов`язку щодо нарахування та виплати додаткової винагороди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були всі передбачені законодавством підстави для видання наказу про виплату позивачеві додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень пропорційно часу участі у бойових діях за період з 16.02.2024 по 06.03.2024, однак такий обов`язок ним виконано не було.

Отже, невиплата позивачеві додаткової винагороди за спірний період є протиправною бездіяльністю відповідача, що порушує гарантоване державою право військовослужбовця на отримання грошового забезпечення у встановленому законом розмірі.

Враховуючи наведене, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 16.02.2024 по 06.03.2024.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, то суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок вимоги про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та вимоги про зобов`язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої, адже внаслідок визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, можливим є зобов`язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.

З метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити позивачеві нарахування та виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 16.02.2024 по 06.03.2024, з урахуванням фактично сплачених сум.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 16.02.2024 по 06.03.2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 16.02.2024 по 06.03.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )

Третя особа: Військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.03.2026 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна