Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №120/6646/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 березня 2026 р. Справа № 120/6646/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

14.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій Військової частини НОМЕР_2 щодо:

- застосування починаючи з 25.02.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25.02.2022 року по 19.05.2023 року включно;

- не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення у зв`язку із травмою від 05.03.2024 року, пов`язаною із захистом Батьківщини за квітень 2024.

Ухвалою суду від 19.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

28.05.2025 року представник Військової частини НОМЕР_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову.

18.09.2025 року представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду клопотання, у якому просить замінити відповідача по справі - Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на її правонаступника Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), оскільки відбулися організаційно-штатні зміни, що стосуються юридичної особи – відповідача у справі.

Ухвалою суду від 19.09.2025 року задоволено клопотання Військової частини НОМЕР_1 про заміну сторони її правонаступником. Замінено первісного відповідача Військову частину НОМЕР_2 на її правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 .

06.02.2025 року представником Військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що норми Постанови № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди за час стаціонарного лікування або перебування у відпустці за станом здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Вказує, що на підставі довідки командира військової частини НОМЕР_2 № 30 від 23.03.2024 року поранення визнано таким, що пов`язане із захистом Батьківщини.

Згідно наказу МОЗ № 370 від 04.07.2007 травма відноситься до легких. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки на лікування з приводу травми на 30 календарних діб.

Таким чином, Військова частина НОМЕР_1 звертає увагу на те, що у даному випадку позивач не набув права на отримання спірної додаткової винагороди у зв`язку із тим, що травма відноситься за тяжкістю до легких, а нормативною вимогою для отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі у разі перебування військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення (травмування, захворювання) при захисті Батьківщини встановлено вимогу тяжкого поранення, травмування чи захворювання.

Також Військова частина НОМЕР_1 акцентує увагу, що матеріали адміністративної справи не містять доказів про те, що у квітні 2024 року позивач перебував у відпустці згідно висновку військово-лікарської комісії. Важливим є те, що саме наказ командира військової частини, а не довідка ВЛК є підставою для відпустки.

Окрім іншого вказує, що 21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, у пункті 6 якої передбачено внесення змін до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

При цьому, після скасування даного пункту, норми Постанови №704 не приведені у відповідність чинному законодавству, відтак підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, відсутні.

Крім того, Військова частина НОМЕР_1 вважає, що витрати на правову допомогу у даному випадку не підтверджені в належний спосіб, а заявлений розмір є неспівмірним та очевидно

завищеним.

З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 25.02.2025 року №23 позивач був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на посаду стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , ВОС-100915А, ШПК «солдат».

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.02.2025 року №44 позивача звільнено у запас, з 13.02.2023 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Не переконання позивача, його грошове забезпечення за період з 25.02.2022 року по 19.05.2023 року має встановлюватись та виплачуватись виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року.

Крім цього, 05.03.2024 року позивач у ході виконання бойових розпоряджень ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.02.2024 року №1472т/ОКП/бд, ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 28.02.2024 №119/1/1349т/ОТУ, командира військової частини НОМЕР_5 від 02.03.2024 №0324/ОКП/0860дск та командира військової частини НОМЕР_2 від 02.03.2024 №А7337_2024_78дск, в районі виконання бойових (спеціальних) завдань перебуваючи у засобах індивідуального захисту (шолом, бронижилет) внаслідок мінометного обстрілу та агресивних бойових дій збройних сил російської федерації в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , отримав вибухову травму, ізольоване вогнепальне осколкове сліпе поранення верхньої третини правого плеча з наявністю стороннього тіла (осколок), посттравматична невралгія променевого нерву справа, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 24.03.2024 № 1608/910.

11.03.2024 року позивача евакуювали до медичної роти Військової частини НОМЕР_6 , де йому поставлено діагноз: в ділянці правого плеча має місце в/п рана розмірами 4,0*2,0 см, з ознаками запалення, без ознак активної кровотечі, права кисть звисає в косинці, активні рухи обмежені, симптоми враження променевого нерву позитивні, периферична пульсація в кінцівці збережена, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2432 військової частини НОМЕР_6 .

В довідці форми 100 Покровськ від 07.03.2024 вказано діагноз: вогнепальне осколкове сліпе поранення верхньої третини правого плеча.

В період з 15.03.2024 року по 22.03.2024 року позивач проходив лікування в КП «ЛЛІЛ» ЛМР м. Лубни, Полтавської області що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2968/298 від 22.03.2024 року.

З 22.03.2024 року по 01.04.2024 року ОСОБА_1 лікувався у КНП «Оржицька лікарня», де був поставлений діагноз: В`ялогранулююча рана правого плеча внаслідок вогнепального осколкового сліпого поранення (05.03.2024) ліковані оперативно (07.03.2024, 13.03.2024, 21.03.2024) з тимчасовим порушенням функції. Рубець шкіри грудної клітини внаслідок вогнепального осколкового сліпого поранення (05.03.2024) ліковані оперативно (07.03.2024, 21.03.2024) з тимчасовим порушенням функції, що підтверджується довідкою КНП "Оржицька лікарня" від 01.04.2024 року № 98.

Посттравматична нейропатія променевого нерву справа внаслідок вогнепального осколкового сліпого поранення (05.03.2024) із тимчасовим порушенням функцій.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 01.04.2024 року № 87, після проведення медичного огляду 01.04.2024 року, солдат ОСОБА_1 на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

У вказаній довідці зазначено, що поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Відповідно до наказу МОЗ №370 від 04.07.2007 року, травма кваліфікується як легка.

Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди в збільшеному розмірі, право на яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за квітень 2024 року.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог невиплати грошового забезпечення за період з 25.02.2022 року по 19.05.2023 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018 року, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 року) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому додатки 1 та 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Варто зазначити, що за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

Суд звертає увагу, що застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови №704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.

Проте Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (яка набрала чинності 24.02.2018 року) до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, пунктом 4 Постанови №704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни. Отже, зміни до пункту 4 постанови №704, внесені пунктом 6 постанови №103, з 01.02.2020 року не підлягають застосуванню.

Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 01.02.2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З наведеного суд доходить до висновку, що саме з 29.01.2020 року - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто з 29.01.2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018 року.

Таким чином, з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Аналогічних правових висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 22.04.2021 року у справі №560/6752/20 та від 02.11.2021 року у справах №240/7577/21 та №240/8890/21.

Враховуючи вищевикладене, суд керуючись статтею 245 КАС України дійшов висновку, що не проведення з 25.02.2022 року по 19.05.2023, перерахунку грошового забезпечення виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №704 є протиправною.

Щодо позовних вимог у частині не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі збільшеному до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення у зв`язку із травмою від 05.03.2024 року, пов`язаною із захистом Батьківщини за квітень 2024, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком року на 30 діб.

Надалі указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та триває станом на час розгляду даної справи.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

У пункті 1-1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

Пунктом 2-1 постанови №168 установлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 11, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Згідно з пунктом 9, 10 розділу XXXIV Положення №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:

командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;

керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

У пункті 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

У пункті 13 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за N 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Отже, військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. При цьому право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою ж для виплати вказаної додаткової винагороди у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування після отриманого поранення (контузії, травми або каліцтва), за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення №402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем, а також висновок (постанова) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, згідно з яким отримане військовослужбовцем поранення кваліфікується як тяжке. Вказані документи, в свою чергу, є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників) про виплату такої додаткової винагороди.

При цьому, а ні Постанова №168, а ні Порядок №260 не містять жодних обмежень щодо періоду та/або кількості днів перебування на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Главою 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402), визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.

Так, згідно з пунктами 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Відповідно до п. п. «а» п. 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Пунктом 21.7 глави 21 розділу II Положення №402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.

Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв`язок травми

Як встановлено судом та підтверджується довідкою про обставини травми травми (поранення, контузії, каліцтва) від 24.03.2024 № 1608/910, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 , 05.03.2024 року ОСОБА_1 отримав вибухову травму, ізольоване вогнепальне осколкове сліпе пораненння верхньої третини правого плеча з наявністю стороннього тіла (осколок), посттравматична невралгія променевого нерву справа за обставин у ході виконання бойових розпоряджень ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.02.2024 року №1472т/ОКП/бд, ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 28.02.2024 №119/1/1349т/ОТУ, командира військової частини НОМЕР_5 від 02.03.2024 №0324/ОКП/0860дск та командира військової частини НОМЕР_2 від 02.03.2024 №А7337_2024_78дск, в районі виконання бойових (спеціальних) завдань перебуваючи у засобах індивідуального захисту (шолом, бронижилет) внаслідок мінометного обстрілу та агресивних бойових дій збройних сил російської федерації в районі населеного пункту Орлівка, Покровського району, Донецької області, отримав вибухову травму, ізольоване вогнепальне осколкове сліпе поранення верхньої третини правого плеча з наявністю стороннього тіла (осколок), посттравматична невралгія променевого нерву справа,

Отримане бойове поранення вважати пов`язаним з проходженням військової служби, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Також відповідно до довідки ВЛК КНП "Оржицька лікарня" від 01.04.2024 року № 87, після проведення медичного огляду 01.04.2024 року, солдат ОСОБА_1 на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

У вказаній довідці зазначено, що поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Відповідно до наказу МОЗ №370 від 04.07.2007 року, травма кваліфікується як легка.

Суд звертає увагу, що ступінь тяжкості травми має суттєве значення, оскільки у випадку перебування у відпустці для лікування, право на виплату вказаної винагороди мають лише військовослужбовці, які отримали тяжке поранення.

Так, наказом Міністерства здоров`я України від 04.07.2007 № 370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за № 902/14169, затверджено Класифікатор розподілу травм за ступенем тяжкості (далі - Класифікатор), згідно якого визначення ступеня тяжкості травм, отриманих на виробництві, проводиться з метою віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, які відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, за рішенням органів державного нагляду за охороною праці підлягають спеціальному розслідуванню.

Відповідно до п. 1 Класифікатора, кваліфікуючими ознаками тяжкості травм, отриманих в результаті нещасного випадку на виробництві (далі - травми), є характер отриманих ушкоджень, ускладнення та наслідки, пов`язані з цими ушкодженнями.

Пунктом 2 Класифікатора визначено, що за ступенем тяжкості травми розподіляються на 2 категорії: тяжкі і легкі.

Відповідно до пп. 3.1 п. 3 Класифікатора до тяжких травм за характером отриманих ушкоджень зокрема відносяться: стійка втрата працездатності (інвалідність).

Як вже зазначалось вище, нормами Постанови №168 та Порядку №260 встановлено наступні умови, необхідні для виплати військовослужбовцям збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення , а саме:

а) пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

б) факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

в) факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Отже, оскільки 01.04.2024 року ВЛК КНП "Оржицька лікарня" встановлено, що отримане позивачем поранення відноситься за ступенем тяжкості до легких, а положеннями Постанови № 168 передбачено, що включенню до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, підлягають ті військовослужбовці, які перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для виплати відповідачем спірної додаткової грошової винагороди.

В контексті наведеного суд зауважує, що питання наявності або відсутності певного діагнозу у особи, а також визначення того, чи отримане військовослужбовцем захворювання є тяжким за результатами медичного обстеження, і чи пов`язане воно саме із захистом Батьківщини, належать до дискреційних повноважень військово-лікарської комісії, а не суду. З цього випливає і те, що суд не може самостійно змінювати формулювання обставин, встановлених або визначених уповноваженим лікарським органом у медичній документації.

Натомість у випадку незгоди військовослужбовця з висновком ВЛК, якщо такий впливає на реалізацію його прав або обов`язків, він має право оскаржити дії/рішення ВЛК в адміністративному чи судовому порядку, і у подальшому (у разі внесення змін до відповідних на 30 календарних днів, довідок чи постанов ВЛК) звернутись до командира військової частини щодо перегляду попереднього рішення або виплати винагороди.

Позивач не надав доказів оскарження у порядку, встановленому Положенням № 402, висновків ВЛК, викладених у довідці ВЛК КНП "Оржицька лікарня" від 01.04.2024 року № 87 до ВЛК регіону або до Центральної ВЛК, тому в межах розгляду даної справи суд не може надавати оцінку законності вказаних довідок ВЛК.

З огляду на наведене, суд не встановив протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі збільшеному до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення у зв`язку із травмою від 05.03.2024 року, пов`язаною із захистом Батьківщини за квітень 2024.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у даній справі не розподіляються.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25.02.2022 року по 19.05.2023 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 25.02.2022 року по 19.05.2023 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 );

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя Дончик Віталій Володимирович