Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №462/64/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/64/25 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 22-ц/811/1782/25 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,

Суддів: Савуляка Р.В.,Шандри М.М.,

Секретар Іванова О.О.,

Зучастю представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Олешко Т.О., представника відповідача ТзОВ «Віват колор»-адвоката Бейлика А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відео конференції цивільну справу № 462/64/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват колор»» на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 23 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват колор», треті особи: ОСОБА_2 , ПрАТ«СГ«ТАС»,- про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП

в с т а н о в и в :

03.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом про стягнення з ТОВ «Віват колор» на її користь 112 913 гривні 50 коп. майнової шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що 22 липня 2024 року о 14 год. 10 хв. на вул. Шевченка,17 у м. Львові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Master» д.н.з. НОМЕР_1 за кермом якого знаходився водій ОСОБА_2 та автомобіля марки «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням її чоловіка ОСОБА_3 . Дана ДТП сталася в результаті порушення пунктів 2.3Б, 10.9 ПДР України водієм автомобіля «Renault Master» д.н.з. НОМЕР_1 , – третьою особою ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Renault Master» д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС» згідно з договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15 липня 2024 року № ЕР-222140973, яким передбачався ліміт за шкоду майну в розмірі 160 000,00 грн., франшиза – 0 грн. На момент ДТП автомобіль належав на праві власності відповідачу ТОВ «Віват колор», а третя особа ОСОБА_2 працював на посаді водія у зазначеному підприємстві. На виконання умов договору страхування ПрАТ «СГ «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 69 992,75 грн (без ПДВ). Проте, відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності – ФОП ОСОБА_4 № 73649 від 04 листопада 2024 року вартість відновлювального ремонту «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_2 складає 215 167,25 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини), тобто, вартість без урахування ПДВ становить 182906,25 грн. У зв`язку із наведеним, на підставі вимог статті 1194 ЦК України просить стягнути з відповідача суму різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 23 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват колор» (треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС») про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП– задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ КОЛОР» на користь ОСОБА_1 112 913 гривень 50 грн. майнової шкоди та 1211 гривень 20 коп. судового збору. Всього стягнути – 114 124 (сто чотирнадцять тисяч сто двадцять чотири) гривні 70 коп.

Рішення суду оскаржив представник ТзОВ «Віват Колор» адвокат Бейлик А.В. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення суду таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що згідно Полісу ОСЦПВВНТ № ЕР-222140973 від 14.07.2024 р. страхова сума за шкоду заподіяну майну потерпілого становить 160 000 грн. Також згідно з Договором комплексного страхування F0-01957234 від 15.07.2024 р., який є похідним від Полісу ОСЦПВВНТ № ЕР-222140973 та є додатковим страхуванням, «збільшено» страхову суму за завдання шкоди майну третіх осіб (транспортному засобу третьої особи) у розмірі 1 050 000 грн. Отже належним Відповідачем у даній справі є ПАТ «Страхова група «ТАС», адже ліміт відповідальності останньої становить 1 050 000 грн. за Договором комплексного страхування від 15.07.2024 р. та однозначно покриває розмір шкоди, про яку вказує позивач. Звертає увагу на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 провадження 14-95 цс20, постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17), якою зазначається, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Стверджує, що, навіть, за наявності максимальної страхової суми у розмірі 160 000 грн., обсяг відповідальності (ліміт відповідальності) страховика згідно полісу ОСЦПВВНТ № ЕР-222140973 у даному випадку обмежився розміром страхового відшкодування у сумі 69 992, 75 грн. з урахуванням зносу ТЗ та зменшенням на суму ПДВ. Отже, згідно норм ст. 9.1., 29 та 36.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обсяг відповідальності (ліміт відповідальності) страховика згідно Закону є витрати пов`язані з відновлювальним ремонтом, з урахуванням зносу деталей та із зменшенням суми ПДВ. Отже ліміт відповідальності (обсяг відповідальності) страховика за даним страховим випадком згідно Полісу ОСЦПВВНТ № ЕР-222140973, враховуючи Звіт про оцінку ТЗ був 69 992, 75 грн. Тому, будь-яка інша шкода, яка є вищою за страхову виплату згідно Полісу ОСЦПВВНТ № ЕР-222140973 має бути відшкодована ПАТ «СГ «ТАС» згідно Договору комплексного страхування ЦПВ згідно ліміту 1 050 000 грн., адже ТОВ «Віват Колор» з цією метою і укладав Договір добровільного страхування (Каско) який покриває як шкоду заподіяну ТЗ ТОВ «Віват Колор» так і ТЗ третіх осіб, яким завдано шкоду. Покладення відповідальності на ТОВ «Віват Колор» за завдану шкоду за наявності договорів страхування, які оплачені відповідачем суперечить Закону та меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Отже, належним відповідачем (або співвідповідачем) у даній справі мало б бути ПАТ «СГ «ТАС».

Також звертає увагу, що позивач вказує, що відремонтував транспортний засіб без сплати ПДВ, проте як на підставу позову посилається чомусь на звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту, який вказує про можливу вартість відновлювального ремонту, а не фактичні витрати на ремонт. «Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Вищевказаної правової позиції притримується Верховний суд, яка викладена у постанові від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17. Отже, з огляду на те, що сторона позивача повідомила, що автомобіль частково відремонтовано без ПДВ, проте в порушення ст. 93 ЦПК України не надала доказів вартості відновлювального ремонту, то будь-яких підстав для стягнення коштів за Звітом про оцінку ТЗ при тому, що його відремонтовано, немає. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

26.06.2025 року представник позивачки ОСОБА_1 –адвокат Васечко Ю.А. надіслав суду відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним, обгрунтованим, просить залишити в силі.

Заслухавши пояснення представника відповідача ТзОВ «Віват колор»-адвоката Бейлика А.Б. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивачки ОСОБА_1 -адвоката Олешко Т.О., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 22 липня 2024 року о 14 год.10 хв. на вул.Шевченка,17 у м.Львові відбулася ДТП за участю автомобіля «Renault Master» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

Причиною ДТП стало порушення водієм автомобіля «Renault Master» д.н.з. НОМЕР_1 пунктів 2.3Б, 10.9 ПДР України за що останній був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Renault Master» д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС» згідно з договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15 липня 2024 року № ЕР-222140973, яким передбачався ліміт за шкоду майну в розмірі 160 000,00 грн., франшиза-0грн. (а.с.25).

15 липня 2024 року між ПрАТ «СГ «ТАС» та ТОВ «Віват колор» був укладений договір комплексного страхування «Повний Автозахист» № АО-01957234 ( по програмі «Автоцивілка плюс»), яким передбачено, що вказаний договір діє лише за наявності чинного полісу ОСЦПВ, тобто полісу № ЕР-222140973 від 15 липня 2024 року (а.с. 26-41).

Умовами договору комплексного страхування № АЩ-01957234 передбачався ліміт за шкоду майну в розмірі 1 050 000,00 , франшиза-за ризиком «ДТП без вини»-0 грн., за ризиком «ДТП з вини» 2 500 або 5 000,00 грн.

Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_3 встановлено, що на момент ДТП автомобіль марки «BMW Х5», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності позивачці ОСОБА_1 (а.с.7).

Внаслідок ДТП автомобілю «BMW Х5» 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 були спричинені механічні пошкодження, а його власниці ОСОБА_1 завданий матеріальний збиток, що підтверджується протоколом огляду ТЗ від 25 липня 2024 року (а.с.138).

Згідно рахунку № НОМЕР_4 від 02 серпня 2024 року виданого BMW сервіс приватної фірми «Христина» вбачається, що вартість ремонту автомобіля «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_2 становить 198 730, 00 грн. (без ПДВ) (а.с.20).

Відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності –ФОП ОСОБА_4 № 73649 від 04 листопада 2024 року вартість відновлювального ремонту «BMW Х5», д.н.з. НОМЕР_2 , визначеного за витратним підходом, складає 215167,25 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини). Вартість без ПДВ становить 182 906,25 грн.. Ринкова вартість пошкодженого автомобіля за порівняльним підходом може складати 773087,10 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику після аварійного пошкодження КТЗ, станом на 22 липня 2025 року- 79671,05 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини) ( а.с.10-16).

Зі змісту вказаного звіту вбачається, поняття вартістю матеріального збитку на суму 79 671,05 грн. є тотожне поняттю вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, який становить 0,7.

Ззгідно страхового акта № 26333/33/924 від 07 листопада 2024 року, ПрАТ «СГ «ТАС» виплатила позивачці 69992,75 грн. страхового відшкодування.

На звернення представника позивачки до ПрАТ «СГ «ТАС» із заявою від 13 листопада 2024 року про доплату страхового відшкодування в сумі 22 906,25 грн. з урахуванням того, що між ПрАТ «СГ «ТАС» та ТОВ «Віват колор» було укладено договір комплексного страхування № FO-01957234 від 15 липня 2024 року, яким передбачено ліміт за шкоду майну в розмірі 1 050 000,00 грн., було відмовлено. Підставою відмови зазначено, що оскільки ліміт зобов`язання за полісом № FР-222140973 виконано не було, відповідно договір комплексного страхування № FO-01957234 не вступив у силу (а.с.44).

Враховуючи те, що позивачка вважає, що страхова компанія виконала свій обов`язок в межах страхового ліміту, тому різницю між сумою завданої шкоди в розмірі 182906,25 грн. та страховою виплатою в розмірі 69992,75 грн., що становить 112913,50 грн. просила стягнути із ТОВ «Віват колор», виходячи з того, що шкода була завдана їх працівником ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції прописав, що оскільки вартість матеріального збитку, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, що становить 0,7 завданого позивачці ОСОБА_1 після аварійного пошкодження її автомобіля «BMW Х5» , д.н.з. НОМЕР_2 становить 79 671,05 грн., що менше ліміту страхової суми, яка передбачена полісом ОСЦПВ № ЕР-222140973 від 15 липня 2024 року в розмірі 160 000,00 грн., а також, беручи до уваги, що відповідач ніяким чином не оскаржував розмір виплаченого позивачці страхового відшкодування, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доводиться обставина того, що у страховика ПрАТ «СГ «ТАС» виник обов`язок з виплати страхового відшкодування позивачці відповідно до умов Договору комплексного страхування № FЩ-01957234 від 15 липня 2024 року.

З висновками суду першої інстанції апеляційний суд погоджується.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За положеннями ч.1ст.1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі ( передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини 1 статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування у сумі недостатній для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно із ст.1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми ( ліміту його відповідальності) може бути оспорений особою, яка завдала школи, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її відповідальності ( особи, яка завдала шкоди).

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17, від 09 листопада 2022 року у справі № 497/470/2021.Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17, від 09 листопада 2022 року у справі № 497/470/2021.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині не залучення судом до участі у справі на стороні відповідача ПрАТ «СГ «ТАС» суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункти 40, 41).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Разом з тим, у цій справі встановлено, що підстав для залучення в якості відповідача страховика немає, оскільки страховик виконав свій обов`язок, зокрема виплатив страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнта зносу.

Щодо доводів представника відповідача, що позивачкою не подано доказів про проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «BMW Х5» н.з. НОМЕР_2 , у зв`язку з чим вважає, що заявлені позовні вимоги в частині вартості запчастин без урахування коефіцієнту фізичного зносу є безпідставними.

З цього приводу у висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 прописано, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані із відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961 виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність ( у визначених Законом № 1961 випадках- МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема, на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961 не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто, внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди ( настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним ним і страховиком (МТСБУ).

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач ТОВ «Віват колор» допустив упущення, оскільки не оспорював дій ПрАТ «СК «ТАС» щодо нарахування та виплату позивачу страхового відшкодування, зокрема, з підстав незгоди як щодо застосування коефіцієнта фізичного зносу автомобіля так і не виплати в межах ліміту страхового відшкодування, оскільки право страхувальника на оскарження рішення страховика (МТСБУ) про здійснення не в повному обсязі ліміту або відмову у здійсненні страхового відшкодування, передбачено пунктами 36.7 ст.36 Закону України № 1961-ІУ не обмежує його право на оспорення (заперечення) обґрунтованості такого рішення у будь-якому судовому спорі за вимогами про відшкодування такої шкоди ним, у тому числі за вимогою страховика потерпілого про її відшкодування в порядку суброгації (Постанова ВС від 02 квітня 2025 року справа № 369/15321/20).

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Згідно ст.. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ КОЛОР» залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 23 квітня 2025 року у справі № 462/64/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват колор», треті особи: ОСОБА_2 , ПрАТ «СГ«»ТАС») про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2026 року.

Головуюча суддя Ю.Р. Мікуш

Судді: Р.В. Савуляк

М.М. Шандра