Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №463/12631/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 463/12631/25 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 33/811/279/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Яцишина Ореста Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Яцишина Ореста Васильовича, на постанову Личаківського районного суд м. Львова від 28 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1445 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 18 грудня 2025 року, о 08 год. 58 хв. у м. Львові на вул. Пасічна, 47, керуючи транспортним засобом «Audi 80», д.н.з. НОМЕР_1 , намагаючись перелаштуватися в лівий ряд, не переконався, що не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, та застосував різке гальмування, чим створив аварійну ситуацію водію ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись позаду в попутному напрямку по тій самій смузі, та змушений був різко змінити швидкість руху, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.9 г ПДР України.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Яцишин О.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати постанову місцевого суду закрити провадження у справі про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою. Суд першої інстанції дійшов до невірно висновку оцінюючи докази.

Наголошує, що ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи.

Повідомляє, що ОСОБА_1 , рухався вул. Пасічна, 47,у м. Львові, керуючи транспортним засобом «Audi 80», д.н.з. НОМЕР_1 , зменшив швидкість руху, з метою перестроювання з однієї смуги на іншу, а ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався в попутному напрямку, не вибрав безпечної дистанції та не обрав безпечної швидкості руху, здійснив зіткнення.

Звертає увагу, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, був позбавлений його за систематичне порушення ПДР України.

Вина іншого водія підтверджується постановою Личаківського районного суду м. Львова від 14 січня 2026 року (справа №463/12635/25 провадження 3/463/198/26)

26 лютого 2026 року ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду не прибули, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки не повідомляли, адвокат Яцишин О.В. просив проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 .

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання думки адвокат Яцишина О.В., який не заперечував проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілого.

Заслухавши, виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що така апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 122 КпАП України передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Пунктом 12.9 г ПДР України, передбачено, що водієві забороняється різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №544061 від 18 грудня 2025 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 , 18 грудня 2025 року о 08 год. 58 хв. у м. Львові на вул. Пасічна, 47, керуючи транспортним засобом «Audi 80», д.н.з. НОМЕР_1 , намагаючись перелаштуватися в лівий ряд, не переконався, що не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, та застосував різке гальмування, чим створив аварійну ситуацію водію ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись позаду в попутному напрямку по тій самій смузі, та змушений був різко змінити швидкість руху;

- поясненнями ОСОБА_1 від 18 грудня 2025 року (а.с. 3), з яких вбачається , що він виїхав на смугу руху призначену для громадського руху, намагався перелаштуватися в лівий ряд, його не пропускали у зв`язку із чим він продовжив рух смугою для громадського транспорту, після чого різко загальмував, у зв`язку із чим в нього в`їхав автомобіль, який рухався позаду нього;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №6366424 від 18 грудня 2025 року(а.с. 4), з якої встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив п. 17.1 ПДР України;

- відеозаписом, долученим до матеріалів судової справи, який досліджено судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано дорожня обстановка, опитування водіїв, розташування транспортних засобів, процедуру складання адміністративних матеріалів, окрім того, до апеляційної скарги долучено відеозапис, на якому зафіксовано рух транспортного засобу «Audi 80», д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснив екстрене гальмування на смузі руху громадського транспорту, після чого в нього в`їхав автомобіль «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду.

Аргументи апелянта, що ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи апеляційний суд розцінює критично, оскільки особа, яка притягується, до адміністративної відповідальності, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи Личаківський районним судом м. Львова було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, шляхом направлення йому судової повістки (а.с. 6) за адресою його проживання м. Львів, вул. Пасічна, 64/11.

Твердження апелянта, що ОСОБА_1 , рухався вул. Пасічна, 47,у м. Львові, керуючи транспортним засобом «Audi 80», д.н.з. НОМЕР_1 , зменшив швидкість руху, з метою перестроювання з однієї суги на іншу, а ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався в попутному напрямку, не вибрав безпечної дистанції та не обрав безпечної швидкості руху, здійснив зіткнення, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі спростовуються відеозаписами, долученими до матеріалів справи та описаними вище за текстом.

Доводи апелянта, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії та раніше був позбавлений права керування транспортними засобами за систематичне порушення ПДР України, не впливають на правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 у межах даного провадження.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що оцінку діям ОСОБА_2 вже було надано судом першої інстанції у постанові Личаківський районний суд м. Львова від 14 січня 2026 року (справа №463/12635/25, провадження №3/463/198/26), якою вирішено питання щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відтак повторне посилання на ці обставини в межах даного провадження не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень Личаківським районним судом м. Львова положень ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції також дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП і призначив таке в межах санкції ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Личаківського районного суд м. Львова від 28 січня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Яцишина Ореста Васильовича - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.