Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №444/5452/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 444/5452/25 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.

Провадження № 33/811/208/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Іськіва Івана Зіновійовича на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 21 січня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 10 серпня 2025 року о 03 год. 32 хв. на автодорозі між с. Калинівка Коростенського району та с. Прихід Звягельського району Житомирської області, керував транспортним засобом, а саме автомобілем «Фольцваген Тігуан», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.п. 2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, адвокат Іськів І.З.., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, судом неповно з`ясовано обставини справи.

Повідомляє, що 10 серпня 2025 року о 3 год. 32 хв. ОСОБА_1 не виконував функції водія, транспортним засобом керував його друг, після зупинки транспортного особа, яка притягується до адміністративної відповідальності пересів на водійське місце, проте функції водія не виконував.

Наголошує, що працівники поліції не зупиняли транспортного засобу, під`їхали до припаркованого автомобіля, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 від якого він відмовився.

Звертає увагу, що з відеозапису, долученого до матеріалів справи, не можливо встановити, що саме ОСОБА_1 виконував функції водія, на відео не зафіксовано факту керування транспортним засобом та моменту зупинки автомобіля.

Наголошує, що дана справ розглянута з порушенням правил підсудності, передбачених ст. 276 КУпАП.

У судове засідання апеляційного суду призначене на 19 лютого 2026 року ОСОБА_1 та його захисник адвокат Іськів І.З., будучи належним чином повідомленими не прибули, адвокат Іськів І.З. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його зайнятістю у невідкладних слідчих діях.

ОСОБА_1 та його захисник Іськів І.З. у судове засідання апеляційного суду, призначене на 26 лютого 2026 року, не прибули, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки не повідомили.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та адвоката Іськіва І.З.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №418192 від 10 серпня 2025 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 , 10 серпня 2025 року о 03 год. 32 хв. на автодорозі між с. Калинівка Коростенського району та с. Прихід Звягельського району Житомирської області, керував транспортним засобом, а саме автомобілем «Фольцваген Тігуан», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився;

- інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакція (а.с. 9), згідно із яким у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду в медичному закладі він відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с .4), відповідно до якого у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння він відмовився;

- розпискою від 10 серпня 2025 року (а.с. 5), з якої встановлено, що ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України ат ст. 268 КУпАП;

- розпискою від 10 серпня 2025 року (а.с. 6), з якої вбачається, що ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом;

- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу від 10 серпня 2025 року (а.с. 8), з якої вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу «Фольцваген Тігуан», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який після зупинки транспортного засобу перебував за кермом автомобіля, опитування водія під час якого в нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), у зв`язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного та в медичному закладі, від якого він відмовився, зазначив, що не керував транспортним засобом, оскільки вживав алкоголь та перебував в автомобілі близько години до прибуття працівників поліції, після чого намагався домовитися з працівниками поліції. Патрульні роз`яснили водію його права та обов`язки, ознайомили його з протоколом про адміністративне правопорушення, відсторонили його від керування транспортним засобом.

Доводи апелянта, що ОСОБА_1 не виконував функції водія, а працівники поліції не зупиняли транспортного засобу, а з відеозапису, не можливо встановити чи виконував він функції водія, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який описаний вище за текстом, на якому зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу під керування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Твердження апелянта, що розгляд справи проведено з порушенням правил підсудності, передбачених ст. 276 КУпАП, не заслуговують на увагу апеляційного суду.

Відповідно ч. 2 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

З постанови Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 липня 2025 року (а.с. 24 ) встановлено, що 13 жовтня 2025 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Іськіва І.З. про скерування матеріалів справи про притягнення його до адміністративної відповідальності до Жовківського районного суду Львівської області. Дане клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проживає в с. Замочок, Львівської області, тому не має можливості з`явитися до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області.

У зв`язку із чим матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скеровано до Жовківського районного суду Львівської області.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Іськіва І.З. є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Жовківського районного суду Львівської області від 21 січня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвокат Іськіва Івана Зіновійовича - без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.