Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №462/8028/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/8028/25 Головуючий у 1 інстанції: Мруць І. С.

Провадження № 33/811/217/26 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 18 листопада 2025 року,

встановив:

постановою Залізничного районного суду м. Львова від 18 листопада 2025 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 11.10.2025 року о 02 год. 35 хв. у м. Львові, вул. Сяйво, 91, керував транспортним засобом «Acura MDX» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, сповільнена мова, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у медичному закладі КНР ЛОМ ЦП та ТУ за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 95 з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Залізничного районного суду м. Львова від 18 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 , скасувати таку постанову та закрити провадження у справі.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження покликається на те, що внаслідок замученості до бойових дій із захисту держави від агресії російської федерації я отримав травми, внаслідок яких тепер він є особою з інвалідністю 2 групи. У зв`язку з вищенаведеним копію постанови отримав лише 25 грудня 2025 року.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що протоколі він зазначав, що відмовляться від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я. З його пояснень і відео з камери зрозуміло, що він повідомив поліцейським про те, що не відмовляється, а везе вагітну дружини додому і потім поїде з ними на освідування.

Зазначає, що поліцейські не проводили перевірку на ознаки наркотичного сп`яніння.

Стверджує, що його не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причину неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Крім того, згідно довідки про доставку повідомлення у додатку «Viber», 20 лютого 2026 року судова повістка сформована електронному вигляді і доставлена на номер мобільного телефону апелянта ОСОБА_1 , який зазначено у апеляційній скарзі, що відповідає вимогам Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасника судового процесу, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №28 від 23.01.2023 року.

У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити.

Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №479961 від 11.10.2025 року; засіданні відеозаписами з відеореєстраторів працівників поліції; рапорті від 11.10.2025 р.;направленні на огляд водія транспортного засобу; письмових поясненнях ОСОБА_1 .

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Апеляційні твердження про те, що поліцейські не проводили перевірку на ознаки наркотичного сп`яніння є безпідставними. Згідно п.12 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735: у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Крім того, предметом дослідження суду першої інстанції були доводи щодо порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо незаконності складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання протоколу щодо нього про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього - суду не скеровував.

Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП .

Наявні у справі протоколи про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст.256 КУпАП, а також вимогам ,передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Щодо інших доводів апелянта, то такі, на думку апеляційного суду, не впливають на факт вчинення правопорушення і не є тими істотними порушеннями законодавства, внаслідок яких судове рішення підлягає скасуванню. Також не встановлено факту допущення судом першої інстанції і інших істотних порушень законодавства, які б тягнули за собою скасування постанови.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП .

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

поновити строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 18 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ