Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №606/2117/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2117/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пазірович Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Теребовля адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Теребовлянського районного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в якому просить скасувати постанову №6/548 від 23.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Позивач вказує, що постановою №6/548 від 23.08.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн. Про існування вказаної постанови позивачу не було відомо. 12.12.2025 у Теребовлянському відділі державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції дізнався про постанову №6/548 від 23.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП. А також зазначає, що з оскаржуваною постановою позивач не погоджується, із тексту постанови вбачається, що 21.08.2025 року о 12.30 год. ОСОБА_1 був доставлений представником Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, та під час звіряння військово-облікових даних стало відомо, що до 05.07.2025 року не пройшов військово-лікарську комісію. А також вказує, що ні протокол, ні постанова в його присутності не складалися, не були дані на ознайомлення та не надсилалися йому поштою. Як вбачається зі змісту постанови №6/548 від 23.08.2025 вказано що ОСОБА_1 не здійснив правопорушення передбаченеч.3 ст. 210 КУпАП та ОСОБА_1 не винен по ч.3 ст. 210 КУпАП, а саме відсутність події і складу адміністративного правопрушення. Враховуючи вказане, позивач вважає постанову №6/548 від 23.08.2025 незаконною та просить її скасувати.

Ухвалою судді від 17 грудня 2025 року відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, позов просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, 06.01.2026 на адресу суду надійшов письмовий відзив від ІНФОРМАЦІЯ_3 на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач позов не визнає та просить у задоволенні позовної заяви відмовити повністю. А також вказав що від пояснень та підпису в протокол №397 від 21.08.2025 року позивач відмовився та про дату, час та місце розгляду адміністративної справи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 28.08.20258 за адресою, АДРЕСА_1 . Окрім цього, п. 2 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 21 березня 2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву, також просив розгляд справи проводити без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно частини четвертої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З врахуванням викладеного, судовий розгляд даної справи проведено в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши докази та письмові пояснення, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

23.08.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесена постанова №6/548 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністативне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 грн.

Як вбачається зі змісту вказаної постанови 21.08.2025 року о 12.30 год. ОСОБА_1 був доставлений представником Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, та під час звіряння військово-облікових даних стало відомо, що до 05.07.2025 року не пройшов військово-лікарську комісію. Згідно з постановою ОСОБА_1 не здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період, чим порушив вимоги ч.1, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та ч.3 ст.17 Закону України «про оборону України».

Як встановлено судом, оскаржувана постанова фактично була отримана позивачем 12.12.2025.

З даним позовом позивач звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області 15.12.2025 року, тобто протягом встановленого законодавством десятиденного строку на оскарження постанови.

Враховуючи зазначені обставини, суд визнає причини пропуску строку для звернення до суду з даним позовом поважними, та вважає можливим поновити позивачу пропущений ним процесуальний строк для оскарження постанови.

Відповідальність за ч.1 ст. 210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частина 3 статті 210 КУпАП передбачає відповідальність, за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.

Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності у період особливого стану.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.

Однак, в оскаржуваній постанові не вказано, яку норму статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порушив ОСОБА_1 , в постанові вказано узагальнено, що позивач порушив ч.1 та ч.3 ст. 22 Закону. В свою чергу, частина перша статті 22 як і частина третя Закону покладають на громадян України низку різних обов`язків. Відповідачем не вказано, який саме обов`язок не виконано позивачем, та яку норму Закону ним порушено. Окрім, цього у постанові вказано, що ОСОБА_1 не здійснив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, та зазаначено що таким чином ОСОБА_1 не винен по ч.3 ст. 210 КУпАП, а саме відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Слід звернути увагу також на розбіжності у даті проходження ВЛК, а саме у постанові вказано до 05.07.2025 року, а у відзиві на позов вказано, що ОСОБА_1 до 05.06.2025 року ВЛК не пройшов.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення № 397 від 21.08.2025, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову, ОСОБА_1 не винен по ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, якщо в протоколі вказано про відсутність в діях позивача події і складу правопорушення, стає не зрозумілим на підставі чого була винесена оскаржувана постанова.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем у встановлений судом строк не скеровано жодних доказів правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення, а саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, та вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений ним процесуальний строк для оскарження постанови.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №6/548 від 23.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини 4 статті 286 КАС України.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

Головуючий суддя І.Б. Марціцка