Вирок від 02 березня 2026 р. у справі №597/153/26 — Заліщицький районний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2026 р. Справа № 597/153/26

місто Заліщики

Заліщицький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Заліщики кримінальне провадження та угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 року за №12026211150000002, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Городенка Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого штампувальником в РР «Янтос», військовозобов`язаного, учасника бойових дій, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

встановив:

03 жовтня 2024 року Великоберезнянським районним судом Закарпатської області, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №659464 від 25.08.2024 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесено постанову у справі №298/1674/24, яка набрала законної сили 15.10.2024 року, та відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення за даною статтею у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Однак ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою невиконання вказаної постанови Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2024 року (справа №298/1674/24), яка набрала законної сили, та якою він позбавлений права керування транспортними засобами, достовірно знаючи про її наявність, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, ухилився від виконання вище вказаної постанови суду, 27 серпня 2025 року близько 00 годин 19 хвилин керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 21101» та рухався по вулиці Степана Бандери в місті Заліщики Чортківського району Тернопільської області, де неподалік будинку №51 був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. У зв`язку з цим, стосовно ОСОБА_6 працівниками ВП №4 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5580017 від 27.08.2025 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення від 27.08.2025 року серії ААБ №004516 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Отже, ОСОБА_3 27 серпня 2025 року вчинив умисні дії, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, якою його позбавлено права керування транспортними засобами.

За таких обставин, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК У?раїни – умисне неви?онання постанови суду, що набрала за?онної сили.

29 січня 2026 року між начальником Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченим ОСОБА_3 та його захисником ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор, обвинувачений та захисник дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.382 КК України. При цьому обвинувачений у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Також, сторони узгодили покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

При цьому обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 погоджуються з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, що роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_3 .

Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди щодо визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості та просив призначити йому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості від 29 січня 2026 року та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 обумовлену в ній міру покарання.

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши вищевказану угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Закону, суд приходить до висновку, що вищевказана угода про визнання винуватості може бути затверджена з таких підстав.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за наданням всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ч.4 ст.12 КК України, є нетяжким злочином, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_3 про підозру, узгоджена сторонами міра покарання, передбачена санкцією ч.1 ст.382 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 , цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що обвинувачений не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, судом встановлено не було, що не заперечував у судовому засіданні і обвинувачений ОСОБА_3 .

Умови даної угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про наявність в даному випадку, передбачених законом, підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.314, 374, 468, 472, 473, 474, 475 КПК України, Заліщицький районний суд Тернопільської області, –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 січня 2026 року, між начальником Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченим ОСОБА_3 та захисником ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 року за №12026211150000002.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речовий доказ - оптичний DVD-R диск «Verbatim» 4,7 GB з відео-файлами: «130 2», «130» та «NO20250827-001856-004463», який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12026211150000002, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Роз`яснити ОСОБА_3 його обов`язок виконання умов угоди про визнання винуватості від 29.01.2026 року та передбачену ст.389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_7