Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №459/415/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Суд: Шептицький міський суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №459/415/26

Суддя: Новосад М. Д.

Справа № 459/415/26 Провадження № 3/459/154/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Новосад М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 15 грудня 2025 року о 00:15 год., в м. Шептицький, по вул. Львівська, 15, керував транспортним засобом марки «Рено» з номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість шкірних покривів обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2 5. ПДР.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Давиденко А. О. у судовому засіданні просив закрити дану справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заперечив наявність ознак наркотичного сп`яніння в останнього на час події, так як такі жодними доказами не підтверджуються та на відеозаписі не зафіксовані, до того ж, працівником поліції такі названо не було. Також зазначає, що останній після зупинки транспортного засобу не представився, а одразу почав вимагати водійське посвідчення. В подальшому, без законних підстав запропонував ОСОБА_1 пройти тестування у медичному закладі, незважаючи на повідомлення ОСОБА_1 про те, що він не вживав наркотичні речовини та поспішає на роботу. Вважає, що поліцейським неправомірно було складено протокол, не встановивши належним чином всіх обставин.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 року № 1395, в редакції від 10.03.2020 року положення якої розповсюджуються і на патрульну поліцію як структурний підрозділ Національної поліції.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст.9 КУпАП правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оглянувши матеріали справи, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення і підстав сумніватись у його об`єктивності та правдивості у суду немає.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджена наявними належними і допустимими доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №541043 від 15.12.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце, обставини вчинення правопорушення;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.12.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 від огляду відмовився;

-копією постанови про накладення на ОСОБА_1 15.12.2025 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП;

-рапортом працівника поліції від 15.12.2025, в якому зазначені обставини події;

-відеозаписом події, з якого встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі.

Твердження захисника ОСОБА_1 адвоката Давиденка А. О. про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки сп`яніння та такі не повідомлялися останньому працівником поліції спростовується відеозаписом, долученим до матеріалів справи, як працівник поліції при спілкуванні з водієм називає наявні в останнього ознаки алкогольного сп`яніння. До того ж, ці ознаки відображені не тільки в протоколі про адміністративне правопорушення, а й у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану такого сп`яніння.

Відповідно до чинного законодавства, працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм огляду на стан сп`яніння.

Непогодження ОСОБА_1 із наведеними поліцейським ознаками наркотичного сп`яніння, а також його посилання як на причину відмови від проходження огляду на стан сп`яніння поспішання на роботу, не звільняло його від обов`язку пройти такий огляд на законну вимогу працівника поліції для спростування підозр поліцейського чи їх підтвердження.

Також суд не бере до уваги посилання захисника на те, що після зупинки транспортного засобу працівник поліції не представився відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», натомість одразу просив пред`явити водійське посвідчення, оскільки на відеозаписі чітко зафіксовано як поліцейський називає своє прізвище, посаду та звання, після чого вже починає вести розмову.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, що є порушенням п.2.5 правил дорожнього руху.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М. Д. Новосад

Оригінал: reyestr.court.gov.ua