Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №457/1987/25 — Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1987/25

провадження №2-а/457/5/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючої-судді Василюк Т.В.,

з участю секретаря Кушнір М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, –

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 24.10.2024 відносно нього головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Того ж дня, 24.10.2024, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено Постанову № 2018, якою мене визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Повний текст та копію зазначеної Постанови № 2018 мені вручено не було, поштою вона не надходила. Замість постанови мені було надано лише рукописну довідку з банківськими реквізитами. Про повні реквізити постанови та відкриття виконавчого провадження я дізнався лише 09.12.2025 року через застосунок «Дія» (ВП № 79786063). З вказаною постановою він категорично не погоджується. Він належним чином виконую правила військового обліку: перебуває на обліку у відповідача та пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК), тобто ТЦК володіє його актуальними даними щодо стану здоров`я та місця перебування. Щодо оновлення даних через застосунок, то він вживав усіх залежних від нього заходів. Зокрема, 15.07.2024 він намагався оновити дані через офіційний мобільний застосунок «Резерв+», однак не зміг завершити процедуру через технічні збої в роботі сервісу (перевантаження серверів). Система видавала повідомлення: «У нас технічна проблема. Кількість спроб вичерпано» та «Дані не оновлено». Під час складання протоколу він повідомив про це представника ТЦК та надав відповідні докази. У протоколі від 24.10.2024 в графі «До протоколу додається» міститься власноручний запис посадової особи ТЦК: «копія помилки резерв+». Враховуючи, що він перебуває на обліку та пройшов ВЛК, а неоновлення даних у застосунку сталося з технічних причин, у його діях відсутній умисел на порушення правил мобілізації. Просить скасувати Постанову № 2018 від 24.10.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17000 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Від представника відповідача – Волкової М.Я. через систему «Електронний суд» надійшов відзив, якому представниця просила відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачем не заперечується, що він самостійно не з`явився до ТЦК з метою уточнення свої облікових даних. Не здійснив позивач таке уточнення також через центри надання адміністративних послуг і лише 15.07.2024 в передостанній день намагався оновити дані через офіційний мобільний застосунок «Резерв+».

З витягу з особистого електронного кабінету позивача системи Резерв +, вбачається, що датою уточнення даних позивача є 20.07.2024. 24.10.2024 ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол від 24.10.2024 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: він не оновив свої облікові дані вчасно тобто до 16.07.2024. В даному випадку своїми діями ОСОБА_1 порушив ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Також уповноваженою особою було запропоновано ОСОБА_1 ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Тобто позивачу була надана можливість надати свої пояснення чи заперечення щодо вказаного правопорушення, зауваження чи заперечення до змісту протоколу. Однак, позивач своїм правом не скористався, оскільки в протоколі, в графі де фіксуються пояснення і зауваження щодо змісту протоколу немає жодних записів, клопотань щодо необхідності надання правничої допомоги не заявляв, другий примірник протоколу отримав, що підтверджується його підписом в протоколі. Крім цього, особливістю спірних правовідносин є те, що про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений шляхом зазначення відповідної інформації в протоколі про адміністративне правопорушення, тоді як закон та той момент не визначав спеціальний присічний строк повідомлення у такому випадку. При цьому позивач у визначений законом спосіб не повідомив територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про неможливість з`явитися для розгляду справи, а тому відсутні підстави вважати, що розгляд справи відбувся з порушенням законодавчо встановленої процедури.

Позивач у судове засідання жодного разу не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, з заявою про розгляд справи у його відсутності не звертався. Така процесуальна поведінка, на думку суду, може свідчити про втрату інтересу позивача до позову та про зверхнє ставлення до суду.

Представниця відповідача у судове засідання не з`явилася, просила проводити розгляд справи у відсутності сторони відповідача, у відзиві просила відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.

З огляду на положення ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши докази, суд прийшов до наступного висновку.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду та перевіряючи доводи позивача щодо поважності пропуску цього строку, суд прийшов до висновку, що обставини, викладені у його письмовому клопотанні, з якими останній пов`язує причини пропуску строку звернення до суду є поважними, тому строк підлягає поновленню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Так, згідно Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення загальної мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102- ІХ, в Україні введено воєнний стан.

Згідно з вимог статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову Службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов`язані, зокрема, інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Отже, зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачем не заперечується, що він самостійно не з`явився до ТЦК з метою уточнення свої облікових даних. Не здійснив позивач таке уточнення також через центри надання адміністративних послуг і лише 15.07.2024 в передостанній день намагався оновити дані через офіційний мобільний застосунок «Резерв+». З витягу з особистого електронного кабінету позивача системи Резерв +, вбачається, що датою уточнення даних позивача є 20.07.2024.

24.10.2024 ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол від 24.10.2024 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме не оновив свої облікові дані вчасно тобто до 16.07.2024. В даному випадку своїми діями ОСОБА_1 порушив ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також уповноваженою особою було запропоновано ОСОБА_1 ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Тобто позивачу була надана можливість надати свої пояснення чи заперечення щодо вказаного правопорушення, зауваження чи заперечення до змісту протоколу. Однак, як вбачається з мактеріалів справи, позивач своїм правом не скористався, оскільки в протоколі, в графі де фіксуються пояснення і зауваження щодо змісту протоколу немає жодних записів, клопотань щодо необхідності надання правничої допомоги не заявляв, другий примірник протоколу отримав, що підтверджується його підписом в протоколі.

Крім цього, особливістю спірних правовідносин є те, що про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений шляхом зазначення відповідної інформації в протоколі про адміністративне правопорушення, тоді як закон та той момент не визначав спеціальний присічний строк повідомлення у такому випадку. При цьому позивач у визначений законом спосіб не повідомив територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про неможливість з`явитися для розгляду справи, а тому відсутні підстави вважати, що розгляд справи відбувся з порушенням законодавчо встановленої процедури. Позивач, як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, мав право заявити клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату або час, в тому числі з причини, що не було достатньо часу з моменту складання протоколу.

Крім цього, суд наголошує, що уточнення військових облікових даних є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність, тому зважаючи на дату оновлення даних після 16.07.2024 року, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП.

З огляду на викладене, підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законом України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи не надано.

За таких обставин, враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Судові витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 76 ,77, 241-246, 250-251 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому копію рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя: Т. В. Василюк