Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №455/116/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/116/26

Провадження № 2/455/285/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання – Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/116/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та періодичних додаткових витрат на дитину,

В С Т А Н О В И В:

27.01.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та періодичних додаткових витрат на дитину, посилаючись на те, що 25.09.2017 року у Виконавчому комітеті Тернавської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, вона зареєструвала шлюб з відповідачем.

Від спільного подружнього життя мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею на даний час у АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 з ними не проживає та участі у вихованні і утриманні дитини не приймає.

Просить: розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований Виконавчим комітетом Тернавської сільської ради Старосамбірського району Львівської області 25.09.2017 року; стягувати щомісячно з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 3512,00 гривень та періодичні додаткові витрати у розмірі 1000,00 гривень щомісячно.

Ухвалою судді від 02.02.2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження, та призначено судове засідання на 09 годину 30 хвилин 03.03.2026 року.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 03.03.2026 року подала в канцелярію суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Сторони одружилися 25.09.2017 року, зареєструвавши шлюб у Виконавчому комітеті Тернавської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, актовий запис №2 (а.с.9).

Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

Частиною 2 статті 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Статтею 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Судом встановлено, що між сторонами склалися неприязні відносини, вони проживають окремо, не підтримують подружніх відносин, стали чужими, сімейне життя у сторін не склалося через різні характери, погляди на сімейне життя та відносини в сім`ї.

Згідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на стійке волевиявлення позивачки, та беручи до уваги наведені обставини, які свідчать про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та стало неможливим. Також формальне існування шлюбу суперечить інтересам сторін із-за невизначеності їх соціального статусу, неможливості вирішувати особисте життя, а тому шлюб при таких обставинах слід розірвати.

Також, як було встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_1 проживає на даний час разом з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 15.01.2026 року (а.с.17).

Згідно ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стаття 180 СК України передбачає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» встановлено, що з 01.01.2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень; працездатних осіб - 3328 гривень;

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 є працездатним, проблем зі станом здоров`я немає. Доказів іншого суду не надано.

Відтак, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, особу відповідача, як платника аліментів, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 3512,00 гривень на дитину, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.01.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

На думку суду, з врахуванням обставин справи, доказів наданих сторонами, такий розмір аліментів не є надмірним та буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Щодо позовної вимоги позивачки ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 в її користь періодичних додаткових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.

До особливих обставин законодавець відносяться випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Додаткові витрати на дитину мають бути викликані особливими обставинами; наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення; ці кошти є додатковими на відміну від аліментів, що стягуються на утримання дитини; у випадку коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково (постанова Верховного Суду України від 13.09.2017 року у справі №6-1489цс17).

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 04.12.2019 року в справі № 320/383/19.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 29.04.2022 року в справі № 761/27222/20.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтовує понесення додаткових витрат на утримання дочки ОСОБА_3 необхідністю періодичного діагностування стану здоров`я дитини та її лікування.

Суд погоджується з такими обґрунтуваннями позову та ураховуєвитяг з медичної карти стаціонарного хворого №1644-ЗУ/350 дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходилась на лікуванні з 27.03.2025 року по 31.03.2025 року, що виданий 31.03.2025 Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради «Клінічний центр дитячої медицини), Структурний підрозділ «Західноукраїнський спеціалізований центр», з якого відомо, що в ОСОБА_3 встановлений діагноз: ювенільний ревматоїдний (ідюпатичний) артрит (ЮРА), олігоартрит: хронічний артрит правого колінного суглобу, згинально-розгинальна контрактура, активність за МБА510: 8 балів, СНАО 0,125 балів. Рекомендовано: внутрішньосуглобове введення 1 мг кетаногу у правий колінний суглоб, тоцилізумаб 162 мг що три тижні (а.с.19-20).

Досліджені судом письмові докази в своїй сукупності свідчать про об`єктивну потребу в лікуванні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З наведених мотивів, визначившись з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які їх регулюють, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки 1000,00 гривень додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1331 гривню 20 копійок, а також з нього слід стягнути в дохід держави 2662 гривні 40 копійок судового збору.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 13, 83, ч.1 ст. 141, ч.1 ст.142, ч.4 ст. 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, п.3 ч.1 ст.5 та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.180, ч.3 ст.181, ч.2 ст.182, ст.183, 184, 185, ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований 25.09.2017 року у Виконавчому комітеті Тернавської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, актовий запис №2.

Після набрання рішенням законної сили його копію надіслати до Старосамбірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3512 (три тисячі п`ятсот дванадцять) гривень 00 копійок, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.01.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах сплати аліментів на утримання дитини за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , судові витрати в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Пошивак Ю.П.