Вирок від 02 березня 2026 р. у справі №453/342/26 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/342/26

№ провадження 1-кп/453/141/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ;

при секретарі ОСОБА_2 ;

за участю прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченого ОСОБА_4 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141140000065 від 22.02.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орів Сколівського району Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, військовозобов`язаного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України,-

встановив:

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об?єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об?єктами права власності народу відповідно до закону.

Так, ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 69 Лісового кодексу України передбачено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов?язаних і не пов?язаних із веденням лісового господарства.

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23 травня 2007 року передбачено, що лісорубний або лісовий квиток є основним дозволом на використання лісових ресурсів.

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи в порушення вказаних вище вимог законодавства, 21 лютого 2026 року в період часу приблизно з 10 год. 00 хв. по 12 год. 00 хв., з метою здійснення незаконної порубки дерев, маючи при собі заздалегідь приготовану бензопилу марки «Stihl», моделі MS 180, прибув у лісовий масив Орівського лісництва Сколівського надлісництва філії Карпатський лісовий офіс ДП "Ліси України", що на території Трускавецької об?єднаної територіальної громади Дрогобицького району Львівської області, зокрема у квартал 17 виділ 6 де розпочав здійснювати незаконну порубку сироростучих дерев породи «бук», що знаходились на вказаній вище ділянці.

Разом з цим, ОСОБА_4 усвідомлював, що не має спеціальних доволів на здійснення лісорубних робіт, зокрема лісорубного квитка, лісового квитка або спеціальних дозволів на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування.

Так, ОСОБА_4 діючи умисно, з метою здійснення незаконної порубки дерев, з корисливих мотивів для подальшого використання зрізаних дерев у особистих цілях, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в зазначений вище період часу, перебуваючи у кварталі №17 виділі №6 вказаного вище лісового масиву, використавши заздалегідь приготовану бензопилу марки «Stihl», моделі MS 180, шляхом відокремлення від кореня, здійснив незаконну порубку 3 (трох) сироростучих дерев породи «бук», діаметром дерев у корі біля шийки кореня 39 сантиметрів, 24 та 31 сантиметр, після чого два з яких, а саме: діаметром 39 та 24 см за допомогою власного гужового транспорту перевіз лісовим масивом з місця порубки та залишив неподалік виїзду із згаданого кварталу лісу в напрямку с.Орів Трускавецької територіальної громади, після чого повернувшись до місця порубки та під час завантаження сироростучого дерева породи «бук» діаметром 31 см, яке попередньо підготував, де був виявлений працівниками поліції.

В результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_4 , що виразились у незаконній порубці 3 (трьох) сироростучих дерев породи «бук» з діаметром дерев у корі біля шийки кореня 39 сантиметрів, 24 сантиметри та 31 сантиметр державі заподіяно шкоду в розмірі 33 684,50 гривень, що відповідно до частини 1 примітки статті 246 КК України є істотною шкодою.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 246 КК України, тобто незаконну порубку дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду.

Крім цього, у даному кримінальному провадженні міським головою Трускавецької міської ради Львівської області ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення з такого на користь Трускавецької міської ради завдані збитки в розмірі 33 684 грн. 50 коп.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорював, як і докази на їх підтвердження, від давання показань не відмовився. Пред`явлений цивільний позов також визнав повністю, просив його суворо не карати, оскільки він щиро розкаюються у скоєному.

В матеріалах справи наявне клопотання в.о. голови Трускавецької міської ради ОСОБА_6 , який просить суд проводити розгляд справи без участі представника Трускавецької міської ради, вказавши, що цивільний позов про відшкодування шкоди підтримує та просить такий задовільнити повністю.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, пред`явлений до нього цивільний позов також визнав повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Відтак, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

На підставі вищевикладеного, суд, допитавши обвинуваченого, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 246 КК України, оскільки він, вчинив незаконну порубку дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду.

ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин.

Пом`якшуючими вину обвинуваченого ОСОБА_4 , обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, суд вбачає щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 67 КК України, при обранні йому міри покарання суд не вбачає.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, їх характер та наслідки, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, обставини, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також те, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, визнав пред"явлений до нього цивільний позов.

З урахуванням наведених обставин, суд під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч.1 ст. 246 КК України, у виді обмеження волі та звільнивши його від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Щодо цивільного позову, суд зазначає наступне.

Міським головою Трускавецької міської ради Львівської області ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення з такого на користь Трускавецької міської ради завданих збитків в розмірі 33 684 грн. 50 коп.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до ч.1 ст. 127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч.2 ст. 127 КПК України).

Згідно з положеннями ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст. 129 КПК України).

При цьому, суд керується відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду.

Так, згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.2 ст. 1192 ЦК України).

Враховуючи те, що під час судового розгляду кримінального провадження було доведено протиправні винні дії обвинуваченого ОСОБА_4 , наслідки цих дій у вигляді завданої шкоди державі та причинно-наслідковий зв`язок між такими діями та наслідками, те, що обвинувачений добровільно завдану шкоду не відшкодував, тому суд дійшов висновку, що пред`явлений позов є підставним і підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 174, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України і та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі строком 3 (три) роки з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 5 (п`ять) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу – не обирати.

Цивільний позов міського голови Трускавецької міської ради Львівської області ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення - завданих збитків – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Трускавецької міської ради (адреса: 82200, м. Трускавець, вул. Бориславська, 2, р/р UA408999980314090544000013943, МФО 899998, код платежу 24060300, ЄДРПОУ 38008294), - завдані збитки в розмірі 33 684 (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 50 коп.

Повне найменування учасників справи у частині пред`явленого цивільного позову:

Позивач: Трускавецька міська рада, місцезнаходження: 82200, м. Трускавець, вул. Бориславська, 2, код ЄДРПОУ 38008294.

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Арешт накладений 24.02.2026 ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області, з метою збереження речових доказів, з позбавленням права розпорядження та користування на наступне майно: один стовбур дерева породи бук, який порізаний на чотири фрагменти; бензопилу марки «Stihl MS 180» в корпусі оранжевого кольору з чорною ручкою, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - скасувати.

Речові докази: один стовбур дерева породи бук, який порізаний на чотири фрагменти; бензопилу марки «Stihl MS 180» в корпусі оранжевого кольору з чорною ручкою, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – конфіскувати у дохід держави та передати на потреби ЗСУ.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя