Вирок від 02 березня 2026 р. у справі №453/327/26 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/327/26

№ провадження 1-кп/453/139/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ;

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ;

з участю прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченого ОСОБА_4 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області кримінальне провадження №12026142300000010 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хітар Сколівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, звільненого із військової служби за контрактом у запас, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 за період часу з 01.07.2025 по 01.02.2026 допустив заборгованість по сплаті аліментів у сумі 45 724,00 грн., що призвело до загальної заборгованості у розмірі 205 615,80 грн., яка сукупно складає суму виплат значно більше ніж за три місяці, маючи можливість такі сплачувати, тобто злісно ухилився від сплати встановлених рішенням Сокальського районного суду Львівської області аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання доньок: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та дав покази про те, що дійсно вчинив злочин при обставинах, які вказані в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати.

Потерпілою ОСОБА_5 подано до суду клопотання, в якому просить провести розгляд справи без її участі. При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 покладається на думку суду.

Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Відтак, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

На підставі вищевикладеного, суд, допитавши обвинуваченого, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки він злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок.

Пом`якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку при призначенні йому покарання обставиною, передбаченою ст. 66 КК України, суд вбачає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обтяжуючою вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку при призначенні йому покарання обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, суд вбачає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у близьких відносинах.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.

З урахуванням наведених обставин, суд під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч. 1 ст. 164 КК України, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів у виді громадських робіт.

Цивільного позову у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Судових витрат у даному кримінальному провадженні немає.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 100 (сто) годин.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу не обирати.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Сколівський районний суд Львівської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя