Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №464/9073/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/9073/25

пр.№ 2/464/262/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026 Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого – судді Дулебка Н.І.,

секретар судових засідань – Михайлів О.Т.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, встановленого рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 29.07.2019 у справі №464/294/19, та просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів доходу (заробітку), починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову покликається на те, що відповідач, шлюб з яким розірвано 28 вересня 2016 року, є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 29 липня 2019 року вирішено стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 січня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. На момент подання позову про стягнення аліментів відповідач не був працевлаштований та не мав офіційного джерела доходу, відповідно сума призначених судом аліментів була мінімальною. З 2022 року відповідач має постійний дохід. Натомість дитина зростає, витрати на її утримання збільшуються. Розмір аліментів призначених судовим рішенням у сумі 1500 гривень є недостатнім для цілісного і гармонійного розвитку дитини. Окрім цього, останні два місяці відповідач відмовився сплачувати аліменти з незрозумілих для позивача причин. Враховуючи те, що батько дитини має стабільний постійний дохід, відтак виникла необхідність звернення до суду з таким позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила суд такі задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.02.2017.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 29.07.2019 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1500 грн, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 січня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Положеннями статей 141, 180 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Як видно з матеріалів справи, після ухваленого судом рішення про стягнення аліментів, змінилося матеріальне становище позивача, яке зумовлене подорожчанням засобів, товарів та послуг у всіх сферах життєдіяльності, в тому числі що стосується догляду за дитиною, до яких зокрема входять витрати на харчування, навчання, купівля одягу та взуття тощо.

Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів суд бере до уваги стан здоров`я дитини, вік, потреби на її утримання, які пов`язані з навчанням та розвитком здібностей з врахуванням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік», матеріальне становище позивача, стан її здоров`я, а також те, що відповідач не надав відомостей щодо свого матеріального становища, як платника аліментів, а також щодо стану його здоров`я, соціальний та матеріальний стан.

Таким чином, враховуючи те, що позивач, користуючись своїм правом, звернулася до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу відповідача, оскільки мінімальний розмір, який стягується з відповідача є недостатнім для утримання та забезпечення потреб дитини, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та зміни способу стягнення аліментів і встановлення їх у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки позивач при зверненні до суду з таким позовом звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути 1211,20 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 02.03.2026.

На підставі статей 180, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 2, 12, 81, 89, 141, 258, 263 – 265, 268,280 – 282 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , встановлений рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 29.07.2019, та стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу (заробітку), починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 02.03.2026.

Головуючий Назарій ДУЛЕБКО