Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №337/684/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Суд: Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 02 березня 2026 р.

Справа: №337/684/26

Суддя: Завгородній Є. В.

Справа № 337/684/26

Провадження № 3/337/219/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Завгородній Є.В., розглянувши адміністративну справу стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, –

УСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 з метою отримання прибутку в період з 01.10.2025 до 31.10.2025 з використанням послуг (сервісів) ТОВ «Нова Пей» в частині операцій з приймання коштів, отримала 16 грошових переказів на загальну суму 34 234,00 грн, що вказує на систематичне здійснення господарської діяльності, порушення п. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, засобами Електронного суду надіслала пояснення, в якому заперечила факт вчинення нею адміністративного правопорушення, зазначила про відсутність доказів того, що вона самостійно, регулярно постійно здійснювала господарську діяльність. Натомість ОСОБА_1 повідомила, що у вказаний період вона здійснювала продаж речей особистого вжитку, які були у користуванні, у зв`язку з переїздом, що не може розцінюватися як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи, а також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до ст. 50 ЦК України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Вирішуючи питання наявності/відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд виходить з необхідності встановлення чи є її діяльність господарською, оскільки вказана ознака є складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Як доказ господарської діяльності ОСОБА_1 податковим органом долучено Інформацію щодо операцій з приймання коштів ТОВ «Нова Пей» за період з 01.10.2025 до 31.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 отримала 16 переказів на загальну суму 34 234,00 гривень.

Водночас, посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області не конкретизовано, у зв`язку з чим отримані ці перекази, чи були вони пов`язані з виробництвом та реалізацією продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, який саме товар продавала ОСОБА_1 , його асортимент та інші характеристики.

Сама ОСОБА_1 стверджує, що перекази були пов`язані з розпродажем речей особистого вжитку, що були у користуванні; вказані операції носили короткочасний характер, оскільки були пов`язані з переїздом, та не мали на меті отримання прибутку.

ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника. Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … – доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Досліджуючи питання систематичності здійснення продажу власних речей, суд бере до уваги, що чинне українське законодавство не містить чітких критеріїв систематичності, а пояснення ОСОБА_1 щодо продажу речей особистого вжитку, які були у використанні, не спростовані податковим органом.

З роздруківки, наданої ОСОБА_1 на підтвердження її пояснень, вбачається, що операції з отримання коштів були нею здійснені в період з 04.10.2025 по 29.10.2025 (остання операція – отримання переказу у розмірі 2 144,00 грн від ОСОБА_2 ); в подальшому кошти від осіб вона не отримувала.

Суд зауважує, що Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (рішення у справі «Гурепка проти України») та такі адміністративні провадження слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції. Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

За наведених обставин, суд критично оцінює докази, що містяться в адміністративному матеріалі, в частині їхньої належності, достовірності та достатності для того, щоб дійти поза розумним сумнівом висновку про винуватість ОСОБА_1 у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме його об`єктивної сторони, яка полягає у систематичному провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283-284, 294 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua