Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №569/28109/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року м. Рівне

Справа № 569/28109/25

Провадження № 33/4815/392/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – Ляшка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ляшка Д.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2026 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

З матеріалів справи вбачається, що 07 грудня 2025 року о 13 год. 04 хв. в м. Рівне по вул. Д. Галицького, 20 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot 301, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя; звужені зіниці, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник Ляшко Д.В. просить скасувати постанову місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, та закрити провадження у справі.

Зазначає, що під час оформлення адміністративних матеріалів працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 не було роз`яснено правові наслідки відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також повідомлено, що незалежно від його позиції матеріали все одно будуть складені та передані до суду. Доводить, що у процесі спілкування з ОСОБА_1 поліцейський відключав нагрудну боді-камеру, мотивуючи це недоцільністю проходження огляду в медичному закладі, чим порушив вимоги ч.1 ст.8, ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», а також п.п.4, 5 розділу Інструкції, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, які зобов`язують здійснювати безперервну відеофіксацію під час реалізації поліцейських повноважень.

Вважає, що переривання відеофіксації та нероз`яснення процесуальних прав і наслідків відмови істотно порушили процедуру притягнення до відповідальності, що відповідно до ст.251 КУпАП ставить під сумнів допустимість зібраних доказів і не може бути підставою для визнання особи винною.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 30 січня 2026 року (а.с.12).

В матеріалах справи відсутні відомості про надіслання ОСОБА_1 та отримання ним копії постанови суду. Згідно апеляційної скарги, копію постанови він отримав 03.02.2026 року.

Апеляційна скарга подана до суду захисником Ляшком Д.В. до місцевого суду 12 лютого 2026 року (а.с.14).

Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 та захисника Ляшка Д.В. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно приписів ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При прийняті постанови щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано.

Висновки суду про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №534045, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с.5), направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд також не проводився, оскільки особа до медичного закладу не доставлялася (а.с.6); відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі (файл Clip-0, час 05:20).

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин.

Так, апеляційний суд виходить з того, що відмова від проходження огляду зафіксовано відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом.

Доводи апеляційної скарги щодо нібито безпідставного відключення нагрудної боді-камери та порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію» і відповідної Інструкції є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з досліджених судом відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції (файл Clip-0, час 05:00), поліцейські чітко та конкретно повідомили ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, які відповідно до вимог Інструкції №1452/735 стали підставою для ініціювання огляду. Після роз`яснення підстав проведення огляду та порядку його проходження особі було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, однак ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, що зафіксовано на відеозаписі.

Доводи апеляційної скарги про те, що переривання відеофіксації та нібито нероз`яснення процесуальних прав і наслідків відмови істотно порушили процедуру притягнення до адміністративної відповідальності та ставлять під сумнів допустимість доказів у розумінні ст.251 КУпАП, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 було роз`яснено його процесуальні права та обов`язки, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Це підтверджується його особистими підписами у протоколі про адміністративне правопорушення, які засвідчують факт ознайомлення із змістом протоколу та роз`ясненням прав.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке, на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику Ляшку Дмитру Володимировичу строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2026 року.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області 30 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника – адвоката Ляшка Д.В. – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович