Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №565/9/25 — Рівненський апеляційний суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року

м. Рівне

Справа № 565/9/25

Провадження № 22-ц/4815/124/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Гордійчук С.О.

суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач-відповідач: ОСОБА_1

відповідач-позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

розглянула в порядку письмового провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» адвоката Маценко Н.П. на рішення Вараського міського суду Рівненської області від 08 вересня 2025 року, ухваленого в складі судді Зейкана І.Ю., дата складання повного тексту судового рішення не вказана, у справі № 565/9/25

в с т а н о в и в :

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів.

Позов мотивований тим, що вона є клієнтом АТ «Ощадбанк». На її ім`я відкрито декілька банківських рахунків, зокрема: - НОМЕР_1 (кредитний рахунок, що відкритий в національній валюті на підставі заяви б/н від 02.12.2019 року - картка № НОМЕР_2 );- НОМЕР_3 (зарплатний рахунок, картка № НОМЕР_4 ).

07.11.2023 року у період з 16:26 год. до 17:21 год., без її відому та згоди мало місце незаконне перерахування (списання/зняття) коштів на суму 63500,00 грн. з указаних банківських рахунків в спосіб вчинення шахрайських дій невстановленими особами, чим спричинено для неї шкоду на суму в розмірі 66303,46 грн.

Виявивши даний факт 07.11.2023 року, позивач одразу звернулась у відділення «Київстар», де для неї замінили сім-картку на нову та повідомили про шахрайські дії з втручання в її номер телефону. Тоді ж звернулась до відділення Ощадбанку та повідомила про такі протиправні дії, а саме щодо незаконного списання коштів з указаних рахунків, заявила на відновлення залишку коштів по рахунках, який мав місце до моменту незаконного списання коштів та на блокування карток й на проведення банком службового розслідування по даних фактах незаконного списання коштів. Працівники банку взяли в неї банківські картки даного банку та в її присутності знищили зарплатну картку та забрали кредитну картку для заміни.

Також, вона одразу звернулась до правоохоронних органів та на підставі її заяви відкрито кримінальне провадження від 07.11.2023 року Вараським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Зазначає, що списання коштів з її рахунків, які мали місце 07.11.2023 року є незаконними, так як вона нікому не розголошувала дані своїх банківських карток та пароль входу в Ощад24, незаконно переказані кошти не отримувала, банківські картки не губила та нікому не передавала, вказаного телефону iPhone не має, користується телефоном марки Realmy GT Neo2. Серед іншого, банк продовжує нараховувати відсотки на її банківський кредитний рахунок, по якому було вчинено незаконне списання коштів, що є протиправним, так як вона не брала такі кошти та їх не використовувала.

Просила суд визнати недійсними операції (транзакції), які вчинені 07.11.2023 року по банківських рахунках, що відкриті в АТ «Ощадбанк» на ім?я ОСОБА_1 , зокрема:

1). по рахунку № НОМЕР_1 : о 16:26 - з перерахування суми в розмірі 59000,00 грн. з нарахованими комісіями банку в сумі 295,00 грн., 1763,76 грн. та 89,70 грн.); о 17:17 - з перерахування суми в розмірі 3000,00 грн. з нарахованою комісією банку в сумі 35,00 грн.; о 17:21 - з перерахування суми в розмірі 500,00 грн.

2). по рахунку № НОМЕР_3 : о 16:39 - з перерахування суми в розмірі 5000,00 грн. з нарахованою комісією банку в сумі 55,00 грн.; о 16:40 - з перерахування суми в розмірі 10000,00 грн. з нарахованою комісією банку в сумі 105,00 грн.; о 16:41 - з перерахування суми в розмірі 20000,00 грн. з нарахованою комісією банку в сумі 205,00 грн.; о 16:41 - з перерахування суми в розмірі 25000,00 грн. з нарахованою комісією банку в сумі 255,00 грн.; о 17:16 - з перерахування суми в розмірі 5000,00 грн.; о 17:18 - з перерахування суми в розмірі 1700,00 грн.

-зобов?язати АТ "Ощадбанк" відновити порушені права ОСОБА_1 шляхом: відновлення залишку коштів на банківських рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 до того стану, у якому він був перед виконанням незаконних операцій з перерахування коштів 07.11.2023 року; скасувати відсотки та інші штрафні санкції, що нараховані АТ «Ощадбанк» за оскаржуваними ОСОБА_1 операціями (транзакціями) з перерахунку/зняття коштів 07.11.2023 року.

АТ «Державний ощадний банк України» звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Позов мотивований тим, що 02.12.2019 р. між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки, на підставі чого ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 на умовах тарифного пакету «МІЙ КОМФОРТ» та надано Клієнту Платіжну картку типу «Моя картка» Visa Rewards та ПІН-конверт до неї.

Станом на 20.01.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 65 791,33 грн, з яких 57 250,60 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом) та 8 540,73 грн - проценти за користування кредитом.

Просив суд про задоволення позову.

Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 08 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів задоволено повністю.

Визнано недійсними операції (транзакції), які вчинені 07.11.2023 року по банківських рахунках, що відкриті в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на ім?я ОСОБА_1 , зокрема:

1). по рахунку № НОМЕР_1 :

- о 16:26 - з перерахування суми в розмірі 59000,00 грн. з нарахованими комісіями банку в сумі 295,00 грн., 1763,76 грн. та 89,70 грн.);

- о 17:17 - з перерахування суми в розмірі 3000,00 грн. з нарахованою комісією банку в сумі 35,00 грн.;

- о 17:21 - з перерахування суми в розмірі 500,00 грн.

2). по рахунку № НОМЕР_3 :

- о 16:39 - з перерахування суми в розмірі 5000,00 грн. з нарахованою комісією банку в сумі 55,00 грн.;

- о 16:40 - з перерахування суми в розмірі 10000,00 грн. з нарахованою комісією банку в сумі 105,00 грн.;

- о 16:41 - з перерахування суми в розмірі 20000,00 грн. з нарахованою комісією банку в сумі 205,00 грн.;

- о 16:41 - з перерахування суми в розмірі 25000,00 грн. з нарахованою комісією банку в сумі 255,00 грн.;

- о 17:16 - з перерахування суми в розмірі 5000,00 грн.;

- о 17:18 - з перерахування суми в розмірі 1700,00 грн.

Зобов?язано Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» відновити порушені права ОСОБА_1 шляхом:

-відновлення залишку коштів на банківських рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 до того стану, у якому вони були перед виконанням операцій з перерахування коштів 07.11.2023 року, які визнані недійсними;

- скасування відсотків та інших штрафних санкцій, що нараховані Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» за операціями (транзакціями) з перерахунку коштів 07.11.2023 року, які визнані недійсними.

У задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач-позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені первісних позовних вимог та задоволення зустрічного позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував той факт, що без розголошення позивачем номера банківської картки, ПІН-коду та отриманих від банку кодів для входу в мобільний додаток, інша особа, навіть маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до системи «Ощад 24/7», ні зняти чи переказати кошти з рахунку.

Крім того, судом не враховано, що автентифікація позивача здійснена відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО), що виключає відповідальність Банку за проведення спірний операцій. При цьому, верифікацію проведено коректно за допомогою введення позивачем даних платіжної картки, зокрема CVC-коду та з використанням коду-доступу, який надходив після введення даних платіжної картки на фінансовий номер телефону позивача. Заявник стверджує, що згаданий код міг бути відомий тільки позивачу.

Позивач не надав суду доказів наявності вини банку у списанні коштів з його рахунків.

Заявник зазначає про застосування судом першої інстанції норм права без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач-відповідач вказує, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду таким вимогам відповідає.

Вбачається, що між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» 25.11.2016 виникли договірні правовідносини на підставі Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку НОМЕР_5 з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки. З метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) № 44609/251116.

Крім того, на підставі укладеного договору, 02.12.2019 позивач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_1 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_6 .

В ч. 3 п. 4.1 заяви про приєднання зазначено, що Клієнт погоджується з тим, що Заява про приєднання та додатки до Договору, зокрема умови розміщення депозитів (вкладів) фізичними особами, Умови користування кредитною лінією (Кредитом), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця сукупної вартості Кредиту, Тарифи, інші види заяв/повідомлень встановленої Банком форми, використання яких передбачено умовами Договору, складають єдиний документ - Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

ОСОБА_1 має відкритий рахунок у АТ «Ощадбанк» а саме: НОМЕР_5 (картка № НОМЕР_4 ) та кредитний рахунок НОМЕР_1 (картка № НОМЕР_6 ), з яких 07.11.2023 року в період з 16:26 год до 17:21 год відбулося списання коштів різними транзакціями з комісією банку у сумі загальній сумі 63 500,00 грн.

Одразу 07.11.2023 року звернулась у відділення «Київстар», де для неї замінили сім-картку на нову та повідомили про шахрайські дії з втручання в її номер телефону. Тоді ж звернулась до відділення Ощадбанку та повідомила про такі протиправні дії, а саме щодо незаконного списання коштів з указаних рахунків, заявила на відновлення залишку коштів по рахунках, який мав місце до моменту незаконного списання коштів та на блокування карток й на проведення банком службового розслідування по даних фактах незаконного списання коштів. Працівники банку взяли в неї банківські картки даного банку та в її присутності знищили зарплатну картку та забрали кредитну картку для заміни.

07.11.2023 до ЄРДР за № 12023181050000446 внесені відомості за заявою ОСОБА_1 з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України, про те, що в період часу з 16.05 год. по 16.41 год. 07.11.2023 невідома особа, представившись працівником компанії «Київстар», шляхом обману та зловживання довірою, в ході телефонних дзвінків із а.н. НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , під приводом зміни тарифного плану за абонентським номером НОМЕР_9 , діючи умисно, незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 в загальній сумі 60 000 грн, які були списані з її банківського рахунку АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_3 , після підтвердження операцій заміни а.н. шляхом повідомлення кодів з смс-повідомлень, спричинивши таким чином потерпілій майнову шкоду.

Відповідно до інформації наданої ПАТ «Київстар» два вхідні смс-повідомлення до ОСОБА_1 від Київстар, вхідний дзвінок з телефону НОМЕР_8 о 16 год 06 хв, вхідний дзвінок з телефону НОМЕР_7 о 16 год 08 хв, вхідний дзвінок з телефону НОМЕР_8 о 16 год 10 хв, вхідний дзвінок з телефону НОМЕР_7 о 16 год 11 хв. Після останнього вхідного дзвінка о 16:11 год., з показань потерпілої ОСОБА_1 , які підтверджуються звукозаписами її розмови з працівником АТ «Ощадбанк», у неї зник зв`язок і вона його відновила згодом, звернувшись до відділення ПАТ «Київстар».

07.11.2023 року о 16:21 з фінансового номеру Клієнтки НОМЕР_9 - було здійснено вихідний автоматичний IVR-дзвінок для підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7», який був успішно прийнятий. Після того, з використанням мобільного додатку Банку (MOBILE BANKING), реєстрація в якому відбулась 07.11.2023 о 16:23:12 з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_10 , випущеної Банком на ім?я ОСОБА_1 , ПІН-коду до неї та її фінансового номеру ( НОМЕР_9 ) відбулись успішні операції.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до Інструкції з реєстрації користувача у Мобільному Ощаді - для реєстрації (перереєстрації) в системі «Ощад 24/7» (Мобільний Ощад) необхідно використання номеру телефону Клієнта, прив`язаного до картки (фінансовий номер), отримання дзвінка від Банку з кодом, чотири останні цифри номеру картки та PIN-код до неї. В подальшому Клієнт встановлює відомий тільки йому логін та пароль до мобільного додатку, а також створює код швидкого доступу та може налаштувати на мобільному пристрою Touch/Face ID (ідентифікація за допомогою відбитка пальця або обличчя) - в цьому випадку наступні входи у додаток та оплати здійснюються без підтвердження за допомогою паролю чи коду з SMS.

Відповідно до п. 9.15 Договору комплексного банківського обслуговування, Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно клієнт.

Згідно п.9.17 Договору Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, в тому числі якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця(-ів) сторонньої особи.

Згідно п.9.18 Договору Будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися.

В п. 17.1.5 Договору зазначається: Сторони домовились, що послідовне введення Одноразового цифрового паролю, отриманого на Номер мобільного телефону, повідомлений Клієнтом Банку в порядку та спосіб, визначений Договором або ідентифікація клієнта шляхом Біометрії, є аналогом власноручного підпису Клієнта.

Всі документи, операції Клієнта, що ініціюються в електронному вигляді і підписані/підтверджені за допомогою Електронного підпису вважаються такими, що підписані власноручним підписом Клієнта та юридично прирівнюються до документів, отриманих від Клієнта на паперовому носії, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з п. 17.3.8. Договору, наслідки операцій в Системі ДБО, здійснених з використанням Облікового запису Клієнта, відповідальність за такі операції - несе особисто Клієнт, а не Банк.

Відповідно до п. 17.4.4. Договору, Клієнт персонально відповідає за зберігання і не розголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі ДБО, компрометацію ідентифікаційних / авторизаційних даних за допомогою вірусів і програм- шпигунів на персональному програмному забезпеченні Клієнта. Банк не несе відповідальності за операції з Картковим рахунком Клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення.

Згідно п. 17.5.2 Договору, Банк зобов`язується приймати до виконання та виконувати Електронні розрахункові документи Клієнта, підтверджені Одноразовим цифровим паролем/Біометрією, в т.ч. по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні)/Расе ID (та подібні), оформлені та надані Клієнтом відповідно до Договору та/або Законодавства.

Відповідно до термінів які використовуються в Договорі, Електронний розрахунковий документ, що підтверджений (підписаний) Електронним підписом, яким відповідно до цього Договору є Одноразовий цифровий пароль/Біометрія, в т. ч. по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні)/Еасе ID (та подібні).

Одноразовий цифровий пароль для технології «3D Secure» - пароль одноразової дії, який створюється Генератором одноразових цифрових паролів та автоматично доставляється Клієнту від Банку:

1) шляхом друку банкоматом/ інформаційно-платіжним терміналом (за наявності відповідної технічної можливості у Банку) - використовується для Реєстрації у системі ДБО та перевірки за технологією «3D Secure»;

2) шляхом надсилання СМС-повідомлень - використовується для Автентифікації та підтвердження операцій в Системі ДБО та перевірки за технологією «3D Secure»;

3) шляхом надсилання через Систему ДБО після введення у Систему ДБО Коду операції, який буде зазначено при здійсненні платежу в Системі ДБО, чи на сторінці Автентифікації за технологією «3D Secure» при проведені оплати товарів чи послуг в мережі інтернет (за наявності відповідної технічної можливості у Банку).

Відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до частин 1-3 статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом, або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Банк має право надавати платіжні послуги відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність банків.

Відповідно до пунктів 2-5 частини 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник несе відповідальність перед надавачем платіжних послуг, що його обслуговує, відповідно до умов укладеного між ними договору про надання платіжних послуг.

Платник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до п. 14.12 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.

Відповідно до п. 14.16 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Відповідно до п.п. 136, 140, 141, 146 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів Користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень;

Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

Емітент під час видачі платіжного інструменту зобов`язаний поінформувати держателя про можливість або неможливість зміни ПІНу. Перша зміна ПІНу здійснюється безкоштовно (у разі можливості зміни ПІНу).

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку / держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Як зазначалось вище, для реєстрації (перереєстрації), входу в систему «Ощад 24/7» на мобільному пристрої необхідні доступ до фінансового номеру, номер картки та PIN- код до неї, що в свою чергу є автентифікацією платіжного засобу і його держателя.

Відповідно до правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.07.2019 по справі №522/22780/15-ц, враховуючи що при вході до системи дистанційного обслуговування Mobile-банкінг «Ощад 24/7» та проведенні операцій з переказу коштів проведена електронна ідентифікація самого електронного платіжного засобу і його користувача, відсутності належних доказів щодо проведення операцій сторонніми особами поза волею та бажанням Клієнта, відсутності доказів вини банку, банк не несе відповідальність за проведені позивачем операції по його рахунку.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі №182/5175/16-ц, на клієнта банку - власника картки покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, СVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення інформації за рахунком. Оскільки операція з переказу спірних коштів була здійснена у мережі Інтернет з підтвердженням платежу З-D Secure, списання коштів з карткового рахунку фізичної особи відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача.

Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2019 року у справі №712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 10 липня 2019 року у справі №522/22780/15-ц (провадження №61-23040св18), від 17 червня 2020 року у справі №201/15185/16-ц (провадження №61-41264св18).

Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 % суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до вимог пункту 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач фактично не оспорює, що мало місце зовнішнє шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 невстановленими особами, однак вважає, що для реєстрації та встановлення нового додатку використовуються реквізити ПК та ПІН-код, які відомі тільки клієнту, а також одноразові ОТР-паролі, які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер телефону.

Посилання АТ «Державний ощадний банк України» на ту обставину, що ОСОБА_1 порушла Договір комплексного банківського обслуговування, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати стороннім особам проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не довів того, що ОСОБА_1 втрачала та/або сприяла незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Колегія суддів звертає увагу, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Суд апеляційної інстанції враховує, що судом першої інстанцій встановлено факт неможливості ОСОБА_1 увійти у додаток «Ощад24/7» протягом певного часу, звернення позивача до банку про скасування спірних транзакцій, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій.

Крім того, сам банк вказує на те, що вхід в додаток «Ощад24/7» відбувся з нетипового для ОСОБА_1 пристрою та списання платежів на значні суми, що не є характерними для позивача, що могло також, в свою чергу, спонукати банк для призупинення будь-яких дій по вказаному рахунку позивача.

Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банк мав змогу зупинити чи скасувати ці транзакції.

За відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

З огляду на наведене, судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст.89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди відповідача з висновками суду, повторюють доводи відзиву на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив.

При цьому, докази та обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене відповідно до ч.13ст.141ЦПК України відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» адвоката Маценко Н.П. залишити без задоволення.

Рішення Вараського міського суду Рівненської області від 08 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 19 лютого 2026 року

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.