Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №760/28514/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/28514/25 3/760/212/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Вишняк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468931 від 30.09.2025р. вбачається, що 30.09.2025р. близько 00 год. 48 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_2 , по вулиці Солом`янська, 24, що в м. Києві, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови).

Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудну камеру № 472838 та № 470623.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Івахненко Ю.О. просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки зазначені ознаки алкогольного сп`яніння працівниками поліції не перевірялися, а лише ґрунтувалися на припущеннях працівників поліції. Крім того, наявність схожих симптомів повністю пояснюється наявністю у ОСОБА_1 тяжкого онкологічного захворювання - рак ротоглотки, стадія Т1N2M0 - Т2N1M0 та пройденим ним курсом лікування, який впливає на центральну нервову систему, у зв`язку з чим у стороннього спостерігача можуть виникнути підозри щодо перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, адвокат зазначив, що працівниками поліції в порушення ст.ст. 57, 59 Конституції України, ч. 4 ст. 256 КУпАП, Інструкції № 1376, не були роз`яснені ОСОБА_1 його права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, чим було порушено право останнього на професійну правничу допомогу, що свідчить про недопустимість доказів, наявних в матеріалах справи.

Також, адвокат стверджував, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі відсутні дані щодо проведення працівниками поліції огляду ОСОБА_1 на встановлення ознак будь-якого сп`яніння, в тому числі алкогольного. Більш того, ознаки алкогольного сп`яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови) працівниками поліції не визначалися.

Тому, адвокат Івахненко Ю.О. просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вислухавши доводи адвоката Івахненка Ю.О., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468931 від 30.09.2025р., направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.09.2025р., технічні записи відеозапису, здійснені на нагрудні відеокамери (відеореєстратори) № 472838 та № 470623, на якому зафіксовані обставини проведеного огляду, суддя приходить до наступного.

Так, статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ( в подальшому - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п. 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Як вбачається з долучених до матеріалів справи відеозаписів з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), працівниками поліції було зазначено, що у них є підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, і без встановлення будь-яких ознак алкогольного сп`яніння, було запропоновано останньому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер».

Більш того, ознаки алкогольного сп`яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.09.2025р. (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови), працівниками поліції не визначалися.

Крім того, з долучених до матеріалів справи медичних документів ОСОБА_1 вбачається, що останній страждає на тяжке онкологічне захворювання - рак ротоглотки, стадія Т1N2M0 - Т2N1M0 та проходив курс лікування, який впливає на центральну нервову систему, та одними із симптомів, згідно медичної документації є виражене тремтіння пальців рук (тремор) та порушення мови, у зв`язку з чим у стороннього спостерігача можуть виникнути підозри щодо перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Однак, вказані обставини працівниками поліції не перевірялися, хоча ОСОБА_1 зазначив про дані обставини.

Також, заслуговують на увагу доводи адвоката щодо порушення працівниками поліції права на захист ОСОБА_1 , оскільки з долученого та досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер вбачається, що працівниками поліції взагалі не було роз`яснено останньому його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням відповідних норм законодавства.

За таких обставин, відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження доказами по справі. При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02).

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

З огляду на викладене, наявні у адміністративних матеріалах докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 247, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: М.В. Вишняк