Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №564/4127/25 — Костопільський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4127/25

25 лютого 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О.С.

з участю секретаря судових засідань Забейди А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1636701 від 17.07.2024 у розмірі 85692 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 17.07.2024 між ТзОВ «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено договір №1636701, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 14800 грн. Вказує, ТзОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти, а відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 85692 грн.

Зазначає, що на підставі договору факторингу №01.02-09/25 від 29.04.2025 отримав право грошової вимоги до відповідача за договором №1636701 від 17.07.2024.

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань, за вказаним договором, позивач звернувся до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині суду просив суд проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи думку представника позивача, яка не заперечував проти ухвалення заочного рішення та дослідивши докази належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, суд дотримуючись вимог ст. 280 ЦПК України дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення по справі.

Суд, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 17.07.2024 між ТзОВ "Селфі Кредит" та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №1636701 (а.с.7-8).

Встановлено, що вказаний договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с.17 зворот).

Відповідно до умов вказаного договору ТзОВ «Селфі Кредит» зобов`язувалося надати відповідачу кредит в сумі 14800 грн. строк на 350 днів, на умовах строковості, зворотності, платності.

Судом встановлено, що ТзОВ «Селфі Кредит» умови договору виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в кредит шляхом переказу на його картковий рахунок в сумі 14800 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.18).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №1636701 від 17.07.2024, судом встановлено, що відповідач умови договору належним чином не виконав, у зв`язку з чим в нього утворилася заборгованість в розмірі 85692 грн. що складається з 14800 грн. – заборгованість за тілом позики; 63492 грн. заборгованість по нарахованих та не сплачених процентах; 7400 грн. – штрафні санкції (а.с.16-17).

Судом встановлено, що 29.04.2025 між ТзОВ «Селфі Кредит» та позивачем було укладено договір факторингу №01.02-09/25 відповідно до якого ТзОВ «Селфі Кредит» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1636701, що підтверджується матеріалами справи (а.с.18-21).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 29.04.2025 №01.02-09/25 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за договором №1636701 в сумі 85692 грн. з яких 14800 грн. – сума заборгованості за тілом; 63492 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 7400 грн. – штрафні санкції (а.с.25 зворот).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч.1 ст.207 ЦК України). Відповідно до ч. 2 вказаної статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначенні Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитору зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням засад розумності і справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1636701 від 17.07.2024, однак суд не погоджується з розміром заборгованості.

Так, відповідно до умов договору №1636701, розмір кредиту 14800 грн., строк кредитування 360 днів., стандартна денна процентна ставка 2,5% (а.с.56-60).

Згідно частин 4, 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t * 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до положення п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», положення ч.5 ст.8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-ІХ від 22.11.2023р (далі Закон №3498).

Так, протягом перших 120 днів установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %,протягом наступних 120 днів - 1,5 %. День набрання чинності Закону №3498 є 24.12.2023р.

Починаючи з 24.12.2023р. денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024р. не більше 1,5%, з 20.08.2024р. не більше 1%.

Таким чином, базова процентна ставка за договором №1636701 за період 17.07.2024 по 19.08.2024 повинна бути не більше як 1,5%, а з 20.08.2024 по 29.04.2025 повинна бути не більше 1%.

Так, за договором №1636701 відсотки за період з 17.07.2024 по 19.08.2024 повинні становити 7326 грн., за період з 19.08.2024 по 29.04.2025 повинні становити 37444 грн., а всього разом 44770 грн.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Встановлено, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Таким чином, штрафні санкції в сумі 7400 грн. не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення, а саме стягнення з відповідача заборгованості за договором №1636701 в сумі 59570 грн., з яких 14800 грн. – тіло кредиту, 44770 грн. – відсотки за користування кредитом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, вирішив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1683,97 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8) заборгованість за Договором №1636701 від 17.07.2024 року у розмірі 59570 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8) 1683 (одну тисячу шістсот вісімдесят три) грн. 97 коп. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» м.Київ, вул.Іллінська 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 02.03.2026.

СуддяО. С. Цвіркун